Постанова № 14406962, 23.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2011 року Справа № 2а-889/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - старший державний податковий

інспектор юридичного відділу

Жадан О.О. (довіреність від 31.12.2010 № 17232/10)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

до комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба»

про стягнення коштів у сумі 280248,71 грн. в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2011 року державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба» про стягнення коштів у сумі 280251,74 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою від 23 лютого 2011 року судом прийнято заяву державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про зменшення розміру позовних вимог від 22.02.2011 № 2449/10 та приєднано її до справи.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, з урахуванням вимог заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.02.2011 № 2449/10, відповідно до якої просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 280248,71 грн., з яких 225326,36 грн. (основний борг 190067,55 грн., пеня 35258,81 грн.) податковий борг з податку на додану вартість, 54922,35 грн. (основний борг 43472,21 грн., пеня 11450,14 грн.) податковий борг з земельного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області як платник податків.

Комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» самостійно податковий борг з податку на додану вартість та з земельного податку не сплатило, тому позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (том 2, арк. справи 34). 22 лютого 2011 року за вхідним реєстраційним номером 7075 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 22 лютого 2011 року № 26, в якому комунальне підприємство „Лисичанська ритуальна служба” просить розглянути справу без участі їх представника та зазначає, що з позовними вимогами згідно у повному обсязі (том 2, арк. справи 35).

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області.

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» взято на облік платника податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» є суб'єктом плати за землю (платником).

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за землю.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» подало до державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2008 року від 20.05.2008 № 9882, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 9279,00 грн. (том 1, арк. справи 115-116);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року від 19.06.2008 № 10986, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4308,00 грн. (том 1, арк. справи 113-114);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року від 18.07.2008 № 15342, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 5322,00 грн. (том 1, арк. справи 111-112);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року від 20.08.2008 № 18378, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2244,00 грн. (том 1, арк. справи 109-110);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року від 17.09.2008 № 19399, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3166,00 грн. (том 1, арк. справи 107-108);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року від 17.10.2008 № 23851, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2431,00 грн. (том 1, арк. справи 105-106);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року від 18.11.2008 № 26988, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2745,00 грн. (том 1, арк. справи 103-104);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року від 16.12.2008 № 28357, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 5517,00 грн. (том 1, арк. справи 101-102);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року від 20.01.2009 № 33384, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3337,00 грн. (том 1, арк. справи 99-100);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року від 18.02.2009 № 1662, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3299,00 грн. (том 1, арк. справи 97-98);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року від 18.03.2009 № 2855, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3261,00 грн. (том 1, арк. справи 95-96);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року від 17.04.2009 № 7263, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3463,00 грн. (том 1, арк. справи 93-94);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року від 19.05.2009 № 10675, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 10343,00 грн. (том 1, арк. справи 91-92);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року від 17.06.2009 № 12353, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4213,00 грн. (том 1, арк. справи 89-90);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року від 15.07.2009 № 16785, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3629,00 грн. (том 1, арк. справи 87-88);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року від 19.08.2009 № 21073, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3588,00 грн. (том 1, арк. справи 86-86а);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року від 17.09.2009 № 22394, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3294,00 грн. (том 1, арк. справи 84-85);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року від 19.10.2009 № 9001440152, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3261,00 грн. (том 1, арк. справи 82-83);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року від 19.11.2009 № 9001967842, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 5307,00 грн. (том 1, арк. справи 80-81);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року від 18.12.2009 № 9002242019, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4002,00 грн. (том 1, арк. справи 78-79);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року від 18.01.2010 № 9002550215, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4031,00 грн. (том 1, арк. справи 76-77);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року від 16.02.2010 № 9000205732, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2936,00 грн. (том 1, арк. справи 74-75);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року від 15.03.2010 № 900743442, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн. (том 1, арк. справи 71-73);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року від 20.04.2010 № 9001225570, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2437,00 грн. (том 1, арк. справи 68-70);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року від 19.05.2010 № 9001770117, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 7693,00 грн. (том 1, арк. справи 65-67);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року від 15.06.2010 № 9002167420, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2355,00 грн. (том 1, арк. справи 62-64);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року від 19.07.2010 № 9002767153, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1584,00 грн. (том 1, арк. справи 59-61);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року від 18.08.2010 № 9003373344, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 16765,00 грн. (том 1, арк. справи 56-58);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 13.09.2010 № 9003677260, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6476,00 грн. (том 1, арк. справи 53-55);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року від 19.10.2010 № 9004359130, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 7131,00 грн. (том 1, арк. справи 41-43);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року від 11.11.2010 № 9004980022, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4743,00 грн. (том 1, арк. справи 39-40);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року від 13.12.2010 № 9005457109, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3795,00 грн. (том 1, арк. справи 37-38);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2007 рік від 26.01.2007 № 305, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 15444,37 грн., несплачений залишок якого складає 632,20 грн. (том 1, арк. справи 117);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2008 рік від 31.01.2008 № 633, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 13916,10 грн. (том 1, арк. справи 118);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 28.01.2009 № 665, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 10010,22 грн. (том 1, арк. справи 119);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 27.01.2010 № 9000059424, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 10600,69 грн., у тому числі за податкові періоди січень 2010 року в сумі 883,40 грн., лютий-листопад 2010 року в сумі 883,39 грн. щомісячно (том 1, арк. справи 120).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

За несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб до комунального підприємства „Лисичанська ритуальна служба” у відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податкової інспекцією в м. Лисичанську Луганської області застосовано штрафні (фінансові) санкції, а саме:

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 27.05.2008 № 0000671601/0 з податку на додану вартість в сумі 4766,01 грн. на підставі акта перевірки від 27.05.2008 № 16010071/03339807 (том 1, арк. справи 36, 36 на звороті);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 02.10.2008 № 0001841601/0 з податку на додану вартість в сумі 6341,04 грн. на підставі акта перевірки від 02.10.2008 № 16010331/03339807 (том 1, арк. справи 35, 35 на звороті);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 30.10.2008 № 0002251601/0 з податку на додану вартість в сумі 1415,00 грн. на підставі акта перевірки від 30.10.2008 № 16010390/03339807 (том 1, арк. справи 34, 34 на звороті);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 24.03.2009 № 0001281601/0 з податку на додану вартість в сумі 2241,51 грн. на підставі акта перевірки від 24.03.2009 № 16010201/03339807 (том 1, арк. справи 32, 33);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 21.05.2009 № 0001851601/0 з податку на додану вартість в сумі 5965,51 грн. на підставі акта перевірки від 21.05.2009 № 16010290/03339807 (том 1, арк. справи 30, 31);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 07.07.2009 № 0002321601/0 з податку на додану вартість в сумі 1409,00 грн. на підставі акта перевірки від 07.07.2009 № 16010368/03339807 (том 1, арк. справи 28, 29);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 18.11.2009 № 0003841601/0 з податку на додану вартість в сумі 5666,02 грн. на підставі акта перевірки від 18.11.2009 № 16010588/03339807 (том 1, арк. справи 26, 27);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 10.03.2010 № 0000451601/0 з податку на додану вартість в сумі 5230,53 грн. на підставі акта перевірки від 10.03.2010 № 16010114/03339807 (том 1, арк. справи 24, 25);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 26.04.2010 № 0000941601/0 з податку на додану вартість в сумі 1518,51 грн. на підставі акта перевірки від 26.04.2010 № 16010201/03339807 (том 1, арк. справи 22, 23);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 19.05.2010 № 0001271601/0 з податку на додану вартість в сумі 888,00 грн. на підставі акта перевірки від 19.05.2010 № 16010239/03339807 (том 1, арк. справи 20, 21);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 07.09.2010 № 0001691601/0 з податку на додану вартість в сумі 7357,03 грн. на підставі акта перевірки від 07.09.2010 № 16010383/03339807 (том 1, арк. справи 18, 19);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 16.12.2010 № 0002371601/0 з податку на додану вартість в сумі 3619,51 грн. на підставі акта перевірки від 16.12.2010 № 16010508/03339807 (том 1, арк. справи 17);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 08.04.2008 № 0001311503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 96,41 грн. на підставі акта перевірки від 08.04.2008 № 000089/15-233 (том 1, арк. справи 133);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 20.05.2008 № 0001451503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 550,71 грн. на підставі акта перевірки від 20.05.2008 № 000103/15-233 (том 1, арк. справи 132);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 25.06.2008 № 0001691503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 549,16 грн. на підставі акта перевірки від 25.06.2008 № 000129/15-233 (том 1, арк. справи 131);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 17.07.2008 № 0001831503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 547,99 грн. на підставі акта перевірки від 17.07.2008 № 000147/15-233 (том 1, арк. справи 130);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 08.10.2008 № 0002201503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1301,99 грн. на підставі акта перевірки від 08.10.2008 № 000219/15-233 (том 1, арк. справи 129);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 10.11.2008 № 000231/15-233 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 540,51 грн. на підставі акта перевірки від 10.11.2008 № 000231/15-233 (том 1, арк. справи 128);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 08.12.2008 № 0002771503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 535,06 грн. на підставі акта перевірки від 08.12.2008 № 000253/15-233 (том 1, арк. справи 127);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 06.02.2009 № 0000201503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 411,15 грн. на підставі акта перевірки від 06.02.2009 № 000270/15-233 (том 1, арк. справи 126);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 09.04.2009 № 0000581503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1016,34 грн. на підставі акта перевірки від 09.04.2009 № 000030/15-233 (том 1, арк. справи 125);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 08.07.2009 № 0001181503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 790,35 грн. на підставі акта перевірки від 08.07.2009 № 000078/15-233 (том 1, арк. справи 124);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 09.09.2009 № 0001361503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 733,71 грн. на підставі акта перевірки від 09.09.2009 № 000093/15-233 (том 1, арк. справи 123);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 16.12.2009 № 0002181503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 781,68 грн. на підставі акта перевірки від 16.12.2009 № 000160/15-233 (том 1, арк. справи 122);

- податковим повідомленням рішенням форми «Ш» від 24.06.2010 № 0000861503/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1090,14 грн. на підставі акта перевірки від 24.06.2010 № 000056/15-233 (том 1, арк. справи 121).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані директором та головним бухгалтером комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба», що підтверджується їх особистими підписами на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Згідно із абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області з податку на додану вартість від 27.05.2008 № 0000671601/0, від 02.10.2008 № 0001841601/0, від 30.10.2008 № 0002251601/0, від 24.03.2009 № 0001281601/0, від 21.05.2009 № 0001851601/0, від 07.07.2009 № 0002321601/0, від 18.11.2009 № 0003841601/0, від 10.03.2010 № 0000451601/0, від 26.04.2010 № 0000941601/0, від 19.05.2010 № 0001271601/0, від 07.09.2010 № 0001691601/0, від 16.12.2010 № 0002371601/0 та з земельного податку з юридичних осіб від 08.04.2008 № 0001311503/0, від 20.05.2008 № 0001451503/0, від 25.06.2008 № 0001691503/0, від 17.07.2008 № 0001831503/0, від 08.10.2008 № 0002201503/0, від 10.11.2008 № 000231/15-233, від 08.12.2008 № 0002771503/0, від 06.02.2009 № 0000201503/0, від 09.04.2009 № 0000581503/0, від 08.07.2009 № 0001181503/0, від 09.09.2009 № 0001361503/0, від 16.12.2009 № 0002181503/0, від 24.06.2010 № 0000861503/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає 35258,81 грн. (том 1, арк. справи 152-214).

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає 11450,14 грн. (том 1, арк. справи 216-228).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області посадовим особам комунального підприємства „Лисичанська ритуальна служба” було вручено 09 жовтня 2001 року першу податкову вимогу від 08 жовтня 2001 року № 6553-1/19а та 18 грудня 2001 року другу податкову вимогу від 10 грудня 2001 року № 2/149 (том 1, арк. справи 135, 136).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30 січня 2006 року за № 6348313 внесено запис про реєстрацію податкової застави всіх активів платника податків комунального підприємства „Лисичанська ритуальна служба” (том 1, арк. справи 15).

Оскільки перша податкова вимога від 08 жовтня 2001 року № 6553-1/19а та друга податкова вимога від 10 грудня 2001 року № 2/149 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що комунальне підприємство „Лисичанська ритуальна служба” станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 225326,36 грн. та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 54922,35 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 280248,71 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти комунального підприємства "Лисичанська ритуальна служба" (ідентифікаційний код 03339807, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Радянська, буд. 17) у сумі 280248,71 грн. (двісті вісімдесят тисяч двісті сорок вісім гривень сімдесят одна копійка) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в доход Державного бюджету України, у тому числі:

- 225326,36 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч триста двадцять шість гривень тридцять шість копійок) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31117029700051 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДК у м. Лисичанськ ГУДКУ у Луганській області, код одержувача - 24180679, код платежу 14010100;

-54922,35 грн. (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні тридцять п'ять копійок) в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на р/р 33215811700051 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДК у м. Лисичанськ ГУДКУ у Луг

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 лютого 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська