Постанова № 14406957, 14.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2011 року Справа № 2а-1385/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Осмоловської Л.В.,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості до приватного підприємства “Михайлівське 2005” про стягнення штрафу у розмірі 6175,60 грн.,-

В С Т А Н О В И В

14 лютого 2011 року Сєвєродонецький міський центр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства “Михайлівське 2005” про стягнення штрафу у розмірі 6175,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм Закону України «Про зайнятість населення» до Сєвєродонецького міського центру зайнятості не надавались відомості про вивільнення працівника, у звязку з даним порушенням до відповідача застосований штраф у розмірі річної заробітної плати за вивільненого працівника. Таким чином, позивач просив суд стягнути з приватного підприємства “Михайлівське 2005” штраф у розмірі 6175,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті позову та просив стягнути з приватного підприємства “Михайлівське 2005”, код ЄДРПОУ 33791930 на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості штраф у розмірі 6175,60 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Поштою на адресу суду повернувся конверт на якому вказано, що за зазначеною адресою відповідач не проживає.

Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4. ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих представником позивача доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначено Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XII (далі по тексту Закон України від 01.03.1991р. № 803-XII).

Відповідно до статті 3 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах: забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості; співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення; міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Пунктом 1 статті 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII визначено, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі: додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод; організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів; працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.

Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 000332 Сєвєродонецький міський центр зайнятості зареєстрований Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 19.02.1991 року (а.с.5), є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Луганській міській держадміністрації.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Сєвєродонецький міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що контроль за додержанням законодавства про занятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Пунктом 4 статті 18 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII встановлено, що у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями керуючись Законом України «Про зайнятість населення» та Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до абзацу 6 підпункту «а» пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. № 47, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Так, головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Луганського обласного центру зайнятості Селівановим Володимиром Пилиповичем 16 квітня 2010 року проведено перевірку приватного підприємства “Михайлівське 2005”.

Приватне підприємство “Михайлівське 2005” зареєстровано Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 20.09.2005 року за № 1383102 0000 001197, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 048720 (а.с.6).

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання законодавства про зайнятість № 23 від 16.04.2010 р., яким встановлено порушення відповідачем статті 49-2 КЗпП України та п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», в звязку з чим на останнього накладено штраф у розмірі 6175,60 грн. Перевірку проведено в присутності

директора приватного підприємства “Михайлівське 2005” Ігнатенко Д.В., який з актом ознайомлений під підпис та один примірник було йому надано.

З вказаного акту перевірки вбачається, що відповідача зобовязано в 10-ти денний термін перерахувати суму штрафу в розмірі 6175,60 грн. та про перерахування штрафу повідомити Сєвєродонецький міський центр зайнятості, надіславши копію платіжного доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки додержання законодавства про зайнятість № 23 від 16.04.2010 року відповідачем оскаржено не було.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась до Кремінського районного центру зайнятості в пошуках роботи.

30.04.2009 року ОСОБА_4 була прийнята на приватне підприємство “Михайлівське 2005” на посаду комірника. 19.11.2009 року вона була звільнена на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у звязку з скороченням штату (а.с.11-12).

Згідно з доповідної записки заступника директора Кремінського районного центру зайнятості Гусак І.В. вбачається, що до Сєвєродонецького міського центру зайнятості був направлений запит № 17/5-1452 від 18.12.2009 року для підтвердження надання чи ненадання приватним підприємством “Михайлівське 2005” відомостей про заплановане та фактичне вивільнення ОСОБА_4 Згідно з відповіддю Сєвєродонецького міського центру зайнятості № 13/4-475 від 12.03.2010 року повідомлено Кремінський районний центр зайнятості, що звіти про заплановане та фактичне вивільнення з приватного підприємства “Михайлівське 2005” не надавались (а.с.7).

Відповідно до підпункту «а» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Інспекції надається право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань.

Так, під час перевірки відповідачем надано представнику Інспекції довідку про доходи ОСОБА_4 за період з 30.04.2009 року по 19.11.2009 року. Інспекцією встановлено, що заробітна плата ОСОБА_4 за вказаний період складає 6175,60 грн. (а.с13).

Статтею 35 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ визначено, що службові особи, винні у порушенні законодавства України про зайнятість населення, притягуються у зазначеному порядку до відповідальності.

Частиною 4 статті 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ встановлено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Пунктом 5 ст. 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

На підставі зазначених норм чинного законодавства, Інспекцією було застосовано до

приватного підприємства “Михайлівське 2005” штрафну санкцію за порушення законодавства про зайнятість населення, а саме, п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», в розмірі 6175,60 грн. та запропоновано в 10-денний термін внести вказаний штраф, про що складено акт № 23 від 16.04.2010 р.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає дії Сєвєродонецького міського центру зайнятості щодо нарахування штрафних санкцій за порушення Закону України «Про зайнятість населення» правомірними, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XII, ст.ст. 2, 9, 17, 33, 35, 69-72, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В

Позовні вимоги Сєвєродонецького міського центру зайнятості до приватного підприємства “Михайлівське 2005” про стягнення штрафу у розмірі 6175,60 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Михайлівське 2005” (код ЄДРПОУ 33791930, адреса 93400, м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 17/12) на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 13392390, адреса: 93400, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, 116) штраф у розмірі 6175,60 грн. (шість тисяч сто сімдесят пять грн. 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19.03.2011 року.

СуддяО.В. Ципко