Постанова № 14406925, 10.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2011 року Справа № 2а-1621/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Чукіної А.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до приватного підприємства Торговий дім «Експохім - ТМ» про стягнення податкового боргу в розмірі 7744,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до приватного підприємства Торговий дім «Експохім - ТМ» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 7736,27 та пені за несвоєчасну сплату в розмірі 08,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Приватне підприємство Торговий дім «Експохім - ТМ» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник податків.

Враховуючи те, що приватне підприємство Торговий дім «Експохім - ТМ» самостійно податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із пункту 102.4 статті 102 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приватне підприємство Торговий дім «Експохім - ТМ» зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18 січня 2008 року за № 1383102 0000 002406, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 3-4, 6).

Приватне підприємство Торговий дім «Експохім - ТМ» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 22.01.2008 за № 6, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27.12.2010 № 6 (арк. справи 5).

На підставі ст. 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» приватне підприємство Торговий дім «Експохім - ТМ» взято на облік платника податку на додану вартість.

Приватним підприємством «Експохім-ТМ» подані державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, яка прийнята позивачем 20 жовтня 2010 року за № 14566, за червень 2010 року, яка прийнята 20 липня 2010 року за № 2849, за травень 2010 року, яка прийнята 21 червня 2010 року за № 22074, за квітень 2010 року, яка прийнята 20 травня 2010 року за № 19418 (арк. справи 13-25).

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акта перевірки від 09.03.2010 № 537/16-35549049 у відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковим повідомленням рішенням від 22 березня 2010 року № 0000531600/0 визначено зобовязання по сплаті боргу в розмірі 7000,01 грн., з яких 4666,67 грн. сума податкового зобовязання за основним платежем та 2333,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податковим повідомленням рішенням від 22 березня 2010 року № 0000541600/0 до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 08,91 грн. Зазначені податкове повідомлення-рішення отримані посадовою особою відповідача 26.03.2010 (арк. справи 12, 39).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Приватне підприємство Торговий дім «Експохім - ТМ» податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 22 березня 2010 року № 0000531600/0 та № 0000541600/0 щодо штрафних санкцій з податку на додану вартість ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало, тому визначені ними податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень - рішень.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області приватному підприємству Торговий дім «Експохім - ТМ» 08 квітня 2010 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/114 та 13 травня 2010 року другу податкову вимогу № 2/143 (арк. справи 27, 28).

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності- шляхом продажу інших активів такого платника податків.

17 червня 2010 року державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку відносно приватного підприємства торговий дім «Експохім - ТМ» прийнято рішення № 12/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 29).

Також заявлена до стягнення сума заборгованості приватного підприємства торговий дім «Експохім-ТМ» перед державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області в розмірі 7744,59 грн. підтверджується зворотнім біком облікової картки платника, розрахунком податкового боргу (арк. справи 9-11, 26).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 102.4 статті 102 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7744,59 грн., з яких 7736,27 основний платіж, 8,32 грн. пеня за несвоєчасну сплату не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків № 26008017187001 у філії ВАТ КБ «Надра», МФО 304193 та № 260574488 ВАТ «Кредитпромбанк» м. Київ, МФО 300863 кошти приватного підприємства торговий дім «Експохім - ТМ» (ідентифікаційний код 35549049, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміков, буд. 46-А, кв. 9) в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 7744,59 грн. (сім тисяч сімсот сорок чотири гривні пятдесят девять копійок) на розрахунковий рахунок 31111029700080, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку Луганської області, код отримувача 24046627, банк ГНУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15 березня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб