Постанова № 14406887, 24.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2011 року Справа № 2а-1190/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючий-суддя: Качуріній Л.С..,

при секретарі судового засідання: Єретиковій К.В.

в присутності сторін: від позивача Волкової Т.С., довіреність № 1107/10 від 21.02.2011 року

від відповідача не зявився

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом. в сумі 3268,10 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Парус» зі збору за водокористування про стягнення коштів за податковим боргом. в сумі 3268,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 23 грудня 2010 року Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» має податковий борг зі збору за водокористування в сумі 3268,10 грн., який складається:

- 367,10 грн. частково згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 09.02.2010№ 19500;

- 1397, 05 грн. згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 06.05.2010 № 5574;

- 208,60 грн. згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 09.08.2010 № 10181;

- 510,31 грн. - згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 09.08.2010 № 10182;

- 785,04 грн. - згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 02.11.2010 № 13179.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу зі збору за водокористування в сумі 3268,10 грн., виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом встановлено, що державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом районної ради народних депутатів 09 квітня 2003 року, реєстраційний № 25370169Ю0043256 (а. с. 6)

Відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Парус» Державного підприємства «Луганськвугілля» є платником податків та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Лутугинському районі Луганської області з 25 лютого 1998 року за № 16 (а с. 9).

Згідно з ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”від 09.04.1999р. №588-XIV (далі - ЗУ №588-XIV) платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Станом на 23 грудня 2010 року Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» має податковий борг зі збору за водокористування в сумі 3268,10 грн., який складається:

-367,10 грн. частково згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 09.02.2010 № 19500;

-1397,05 грн. згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 06.05.2010 № 5574;

-208,60 грн. згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 09.08.2010 № 10181;

-510,31 грн. згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 09.08.2010 № 10182;

-785,04 грн. згідно податкового розрахунку зі збору за водокористування від 02.11.2010 № 13719.

Судом встановлено, що вказана заборгованість відповідача утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за водокористування, що підтверджується податковими розрахунками та податковими вимогами №1/84 від 17 листопада 2008 року № 2/124 від 25 грудня 2008 року (аркуші справи 16,17).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до абз. 1 п. п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації.

Згідно п. п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені п. п. 5.3.1 цієї статті, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п. п. 6.2.3 п.6.2. ст. 6 Закону України № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) першу податкову вимогу № 1/84 від 17 листопада 2008 року уповноважена особа відповідача отримала 20 листопада 2008 року (а. с. 16).

Другу податкову вимогу № 2/124 від 25 грудня 2008 року уповноважена особа відповідача отримала 03 січня 2009 (а. с. 17).

Суд приходить висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом. в сумі 3268,10 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, з підстав того, що вони документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, сума заборгованості зі збору за водокористування на час розгляду справи в суді відповідачем не сплачена.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом. в сумі 3268,10 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова-1-в, код ЕДРПОУ 32473323) кошти в сумі 3268 грн. 10 коп. (три тисячі двісті шістдесят вісім гривень десять копійок) за податковим боргом зі збору за водокористування з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника, а саме:

-з р/рахунку № 260010253701 в ПАТ "КОНВЕРСБАНК", МФО 339339;

-з р/рахунків № 26004119260410, № 26007019260410 в Луганській області Філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", м. Луганськ, МФО 304632;

-з р/рахунку № 26005690 в Філії ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК", м. Луганськ, МФО 364382;

-з р/рахунку № 26001301729 в Філія - Лутугинське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 7901, МФО 364296;

-з р/рахунку № 26009001330001 в Філії ВАТ КБ "НАДРА" м. Луганськ, МФО 304193;

-з р/рахунку № 2600001004520 в АТ "УКРЕКСІМБАНК", м. Луганськ, МФО 304289;

-з р/рахунків № 2600330584767, 2600530384767, 2600430484767, 2600630284767, 2600834484767, 2604031384767, 2600730184767 в Філії ПАТ ПІБ, м. Луганськ, МФ

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01 березня 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна