Постанова № 14406884, 02.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2011 року Справа № 2а-809/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Агевича К.В.

при секретаріВорошило О.Є.,

за участю представників сторін від:

позивача:Бєлах С.С.(дов.від 04.01.11 №01-026-20)

відповідача:Куліков О.Ю.(дов.від 13.08.2010)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 від 14.01.2011,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 від 14.01.2011. В обґрунтування позову позивач зазначив таке.

14.01.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 на суму 2602837,91 грн. Підставою для прийняття цього рішення є акт № 1595/08-3/05441447 від 30.12.2010 про результати невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № 3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 з компанією «SIGMA ENERGOINZENYRING spol.sr.o» (Чехія) за період з 01.07.2010 по 27.12.2010. Перевіркою необґрунтовано встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР (далі Закон № 185), в частині несвоєчасного повернення валютних коштів за контрактом, в результаті чого відповідач нарахував пеню за перевірений період у розмірі 2602837,91 грн. Відповідач для визначення поняття «постачання», бере до уваги тільки Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними і лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136 (далі Інструкція НБУ № 136)

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України. Статтею 43 цього Кодексу передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Позивачем зазначено, що при нарахуванні штрафних санкцій за порушення розрахунків в іноземній валюті необхідно виходити з визначення моменту здійснення імпорту, про що свідчать відтиски «Під митним контролем» на товаросупровідних документах із вказівкою дати надходження під митний контроль. Товар, що знаходиться під митним контролем України, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що переміщений через митний кордон. Штамп «Під митним контролем» з відповідною датою засвідчую факт і дату перетину митного кордону України. Таким чином, сама процедура митного оформлення ані як не впливає на терміни постачання продукції (або момент здійснення постачання), які встановлюються сторонами в договорі. Позивач вважає, що за контрактом № 3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 датою нарахування пені є дата перетину державного кордону України, тобто 21.07.2010, а не дата складання ВМД 16.08.2010, як на цьому наполягає відповідач. Тобто сума пені по контракту №3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 повинна складати 1174964,69 грн., у звязку з чим просить частково скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 від 14.01.2011, відносно контракту №3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 в частині нарахування пені у розмірі 1406272,10 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до такого.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.04.1991 року №959-ХІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту є момент перетину товарів митної межі України або переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 6 Митного кодексу України визначено, що межі митної території України є кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном. Статтею 43 цього ж Кодексу передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.

Як вбачається з положень Митного кодексу України, метою митного оформлення (митної процедури), є здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів, їх огляд, оформлення документів, перевірка вірності заповнення вантажної митної декларації, нарахування сум, які підлягаються сплаті (податки, збори), засвідчення відомостей, отриманих при митному контролі товарів, переміщуваних через митний кордон України, і оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивозу за її межі і транзиту через її територію.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено поняття терміну "постачання", згідно якого по договору постачання продавець (постачальник) зобовязується передати у встановлений термін (терміни) товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та сплатити певну грошову суму.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається його передача набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки.

До передання майна прирівнюються вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Умови постачання за імпортними контрактами відповідають Міжнародним правилам по тлумаченню термінів Інкотермс, а також встановлюють, що вважається датою постачання продукції та в який момент відбувається перехід права власності.

Безпосередньо процедура митного оформлення імпорту, згідно Митному кодексу України може здійснюватися тривалий період часу - до трьох місяців, а в деяких випадках цей термін може бути продовжений ще на 30 днів.

Відповідно по підпункту 4.4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом, передбачено, що у разі, коли положення нормативно-правового акту або норми різних законів допускають неоднозначне трактування прав та зобовязань платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість ухвалення рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу, рішення ухвалюється на користь платників податків.

Отже, у спірних правовідносинах, що вирішуються у даній справі за загальним правилом перевагу мають норми спеціальних законів.

В даному випадку пріоритет мають положення норм Закону України від 16.04.1991 року №959-ХІ "Про зовнішньоекономічну діяльність", який є спеціальним законом, Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, оскільки Інструкція НБУ №136 є тільки підзаконним актом.

Статтею 380 Господарського кодексу України перелік та повноваження органів державної влади, які здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання і контролю, визначаються цим Кодексом, Законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими законами.

Таким чином, здійснення державного регулювання і контролю визначається тільки законами.

Зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не вносилися, а отже визначення моменту здійснення імпорту, тобто момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця, має пріоритетне значення.

В судовому засіданні встановлено, що 14.01.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 на суму 2602837,91 грн. Підставою для прийняття цього рішення є акт № 1595/08-3/05441447 від 30.12.2010 про результати невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № 3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 з компанією «SIGMA ENERGOINZENYRING spol.sr.o» (Чехія) за період з 01.07.2010 по 27.12.2010. Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону № 185, в частині несвоєчасного повернення валютних коштів за контрактом.

Пунктом 1 ст. 15 Митного кодексу визначено, що строк "ввозу в Україну і вивозу із України" означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відбиток штампу "Під митним контролем" (імпорт), виписується перевізна відомість у митницю повного митного оформлення та на ній проставляється відбиток штампу "Під митним контролем" (імпорт) та особиста нумерована печатка інспектора митниці на кордоні, через який вантаж переміщувався, що передбачено листом Держмитслужби України від 07.12.1995 року №11/18-5435.

Тобто, знаходження під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввозу в Україну, при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар супровідного документу, проставлення відтиснення штампу "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою, які засвідчують факт і дату перетину митного кордону України.

Згідно підпункту 3.3 п.3 Інструкції НБУ №136 уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення ним акту (другого документу), який посвідчує поставку резидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, сплачених резидентом. Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю при наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом України не встановлено правило, згідно якому єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД. Інструкцією НБУ №136 встановлюється лише можливість її використання для зняття операції з контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій стало порушення підприємством порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме порушення строків повернення валютних коштів по укладеним зовнішньоекономічним договорам у звязку з простроченням поставки товарів контрагентами позивача на митну територію України. Податковий орган для визначення терміну "постачання" бере до уваги тільки Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій по експортним, імпортним і лізинговим операціям, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 із змінами і доповненнями.

Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що товар, який знаходиться під митним контролем України є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що переміщений через митний кордон, а штамп «Під митним контролем» на товаро-супровідних документах з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Наявність товаро-супровідних документів з відтиском штампу «Під митним контролем» підтверджує факт поставки товару на митну територію України, а тому нарахування податковим органом позивачу штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 від 14.01.2011 відносно контракту №3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 в частині нарахування пені у розмірі 1406272,10 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в загальному розмірі 85,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №138 від 20.01.2011 (а.с.7), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 02.02.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.03.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 від 14.01.2011, задовольнити повністю.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000658013 від 14.01.2011 відносно контракту №3/08-027/1-1025 від 08.05.2010 в частині нарахування пені у розмірі 1406272,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" судовий збір в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн.), сплачений згідно платіжного доручення №138 від 20.01.2011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 березня 2011 року.

СуддяК.В. Агевич