Рішення № 14406474, 21.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р.Справа № 30/17-18-2011 Позивач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив „Україна”

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2- згідно довіреності №480 від 10.03.2010р.

Від відповідача: Гордєєва М.І.- згідно довіреності №17 від 04.03.2010р., Кушніренко М.Г. голова кооперативу

Суть спору: Позивач фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) „Україна” про стягнення з відповідача майнової шкоди у сумі 124925 грн., а також моральної шкоди у сумі 25000 грн.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача витрати на проведення ремонту автомобіля у сумі 124925 грн. , збитки у вигляді плати за проведення експертного дослідження автомобіля у сумі 473 грн. 89 коп., за телеграми власнику та водію автомобіля - 35 грн. 52 коп., за поштові послуги по відправці копії позову відповідачу 3 грн. 50 коп., комісійні за послуги банку при оплаті держмита та ІТЗ судового процесу у сумі 38 грн. 09 коп., моральну шкоду у сумі 25000 грн., судові витрати та витрати на послуги адвоката у сумі 10000 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності з 31.03.2003р., яку здійснює шляхом надання правової допомоги.

07 лютого 2008р. о 17:30 на автошляху Одеса-Рені сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої гр.. ОСОБА_5, керуючи автомобілем „САЗ-3507” д\з НОМЕР_2, який належить на праві власності СВК „Україна”, допустив наїзд на автомобіль „Мерседес” , д\з НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.02.2008р. у справі №3-3684\2008р, ОСОБА_5 визнано винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,130 ч.1 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України і накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік з моменту вилучення посвідчення водія.

Згідно Висновку №14877 експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріальної шкоди, спричиненої власника транспортного засобу, виготовленого 22.10.2008р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз , сума матеріальної шкоди , спричиненої власнику автомобіля MERCEDES -BENZ S500, державний номерний знак НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження при дружньо-транспортній пригоді на момент складання дослідження , приймається рівною 51255 грн. 77 коп.

Позивач зазначає, що лише в кінці 2010р. він зміг за свої кошти закінчити ремонт автомобіля і витратив на ремонт 124925 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 27.12.2010р., складеним між підприємцем ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_6 Зазначені кошти позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на ст.ст.22, 23, 1166, 1172, ч.1 та ч.2 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188, ст.1192 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. При цьому, згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати ,яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За таких обставин, позивач додатково просить стягнути з відповідача збитки у вигляді плати за проведення експертного дослідження автомобіля у сумі 473 грн. 89 коп., плати за телеграми власнику та водію автомобіля - 35 грн. 52 коп., плати за поштові послуги по відправці копії позову відповідачу 3 грн. 50 коп., комісійні за послуги банку при оплаті держмита та ІТЗ судового процесу у сумі 38 грн. 09 коп.

Позивач також зазначає, що в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди йому було спричинено моральні та фізичні страждання, а саме: порушення звичного розпорядку дня та роботи, необхідність тратити час та зусилля на пошук місця ремонту та осіб для ремонту , пониження соціального та ділового статусу у звязку із відсутністю у використанні високо статусного автомобіля MERCEDES -BENZ S500, неможливість добиратися до клієнтів вчасно та без використання інших транспортних засобів. Таким чином позивач вважає, що діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінив у суму 25000 грн. Згідно ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За таких обставин. позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 та СВК „Україна” відсутні господарські правовідносини, у звязку з чим даний спір не підвідомчий господарським судам .

Згідно розписки, копія якої наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1 отримав матеріальну компенсацію спричиненої йому пошкодження автомобіля шкоди у сумі, що була визначена висновком експертного дослідження, а саме 50500 грн., від батька водія ОСОБА_5 Ніяких інших правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не існує.

Відповідач звернув увагу суду на те, що згідно висновку №14877 експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріальної шкоди, спричиненої власника транспортного засобу, виготовленого 22.10.2008р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля MERCEDES -BENZ S500, державний номерний знак НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження при дружньо-транспортній пригоді на момент складання дослідження , приймається рівною 51255 грн. 77 коп., а 125748 грн. це ринкова вартість пошкодженого автомобіля . За таких обставин. відповідачу незрозуміло, яким чином вартість ремонту автомобіля майже дорівнює його вартості.

Крім того, відповідач зазначає, що СВК „Україна” не є належним відповідачем щодо відшкодування моральної шкоди, так як відповідно до ст.ст.23, 1167 Цивільного кодексу України відшкодування моральної шкоди здійснюється винною особою, якою у даному випадку є водій ОСОБА_5 Відповідач також звертає увагу суду на те, що ніяких доказів у підтвердження моральної шкоди позивачем до справи не надано.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Підвідомчість це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. З огляду на приписи ч.3 ст.22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно вимог ст.ст.1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст.3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови участі у спорі субєкта господарювання , наявності між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За таких обставин, на думку суду, даний спір підвідомчий господарським судам і поданий без порушення норм ГПК України.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати ,яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. №04-5\239 „ Про внесення змін та доповнень до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994р. №02-5\215 „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди” вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен зясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями особи , яка завдала шкоду, і самою шкодою. Виходячи з вимог ст.33 ГПК України позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи,- наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2008р. о 17:30 на автошляху Одеса-Рені сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої гр.. ОСОБА_5, керуючи автомобілем „САЗ-3507” д\з НОМЕР_2 , який належить на праві власності СВК „Україна”, допустив наїзд на автомобіль „Мерседес” , д\з НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_1 Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.02.2008р. у справі №3-3684\2008р, ОСОБА_5 визнано винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,130 ч.1 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України і накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік з моменту вилучення посвідчення водія.

Згідно Висновку №14877 експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріальної шкоди, спричиненої власника транспортного засобу, виготовленого 22.10.2008р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз , сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля MERCEDES -BENZ S500, державний номерний знак НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження при дружньо-транспортній пригоді на момент складання дослідження, приймається рівною 51255 грн. 77 коп. За таких обставин, матеріалами справи підтвердження спричинення ОСОБА_5 шкоди позивачу на суму 51255 грн. 77 коп.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст.1172 цього ж Кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача шкоди у сумі 51255 грн. 77 коп.

Що стосується відшкодування вартості ремонту автомобіля на загальну суму 124925 грн., то з цього приводе слід зауважити, що позивачем не надано доказів понесення збитків на цю суму. Єдиним документом , що підтверджує проведення ремонту на таку суму є акт виконаних робіт від 27.12.2010р., але, до матеріалів справи не надано доказів того, що вартість виконаних робіт була сплачена.

Крім того, слід зауважити, що позивачем не надано доказів того, що ремонт автомобіля він зміг зробити дише у грудні 2010р. з вини відповідача.

Судом задовольняються також збитки, понесені позивачем у звязку проведення експертного дослідження автомобіля у сумі 473 грн. 89 коп., за телеграми власнику та водію про виклик на обстеження автомобіля від 20.09.2008р. на суму 35 грн. 52 коп.

Крім того, суд вважає за можливе задовольнити вимогу щодо стягнення збитків на суму 3 грн. 50 коп., понесених у звязку із направленням позивачу копії позовної заяви, так як підприємства державного звязку України мають встановлені на державному рівні тарифи на оплату своїх послуг.

Витрати по сплаті комісії банку при оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на думку суду, задоволенню не підлягають, так як банки самостійно встановлюють розмір оплати за свої послуги і у позивача була можливість оплатити державне мито у іншій фінансовій установі , одним платежем (стосовно державного мита) , у звязку з чим понесені ним витрати могли б бути меншими.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у сумі 25000 грн. слід зауважити, що відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п.4 цієї статті моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, згідно Постанови Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. (із змінами) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти трати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На думку суду, позивачем у справі не доведено спричинення йому саме відповідачем моральної шкоди на суму 25000 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України.

Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 10000 грн. на підставі видаткового касового ордеру від 17.02.2011р. та Угоди про надання юридичних послуг по справі у господарському судочинстві від 22.11.2010р. Відповідно до ст.44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат. Але, згідно п. 12 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 р. вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При цьому у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спору та складність справи, суд вирішив частково, в сумі 3 000 грн., відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката за рахунок відповідача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна” (код ЄДРПОУ 03768799, Одеська обл.., Білгород-Дністроський р-н, с.Козацьке, вул..Радянська, 45) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у сумі 51255 грн. 77 коп.. збитки у сумі 512 грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 517 грн. 68 коп. , витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 3000 грн.

3.У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 21 березня 2011р.

Суддя Рога Н. В.