Рішення № 14406243, 22.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11 Справа № 11/5009/735/11

Суддя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»(1-й Оборонний проїзд, буд. 2, м. Луганськ, 91047)

до відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, 70600; адреса здійснення торгівлі: АДРЕСА_2, 70600)

у присутності представників

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився

про стягнення 1143,37 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1143,37 грн., як вказано у позові 924,33 грн. основного боргу, 62,50 грн. втрат від інфляції, 23,19 грн. 3% річних та 133,35 грн. пені.

15.02.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважних представників сторін, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №10/11/267/ф від 05.01.2010р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару. Тривала затримка оплати обумовила нарахування неустойки у вигляді пені, втрат від інфляції та 3% річних.

Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи, в тому числі 850,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, покласти на відповідача.

Також позивач направив на адресу суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації відповідача станом на час вирішення спору. Крім цього, повідомив, що для отримання цієї довідки здійснені витрати в сумі 20,40 грн. Вважає цю суму в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України іншими витратами, повязаними з розглядом справи, тому просить віднести її на рахунок відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив та витребувані документи не надав, свого представника в судове засідання не направив. До суду ухвали, направлені відповідачу, не повертались, отримання їх відповідачем підтверджується, зокрема, повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.02.2011р. (а.с. 3). Зазначене свідчить про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним чином. Справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи документами.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 05.11.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 10/11/627/ф. З боку позивача договір підписано директором збуту Смориго І.В, який діяв на підставі довіреності (належним чином посвідчена копія якої надана позивачем для залучення до матеріалів справи). Відповідачем договір підписаний особисто.

Відповідно до умов договору продавець (позивач) зобовязався передати покупцю (відповідачу) товар: господарські товари та інші товари народного споживання у асортименті, кількості по цінам за одиницю товару згідно накладних, які є невідємною частиною договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався здійснити оплату вартості отриманого товару протягом 14 календарних днів з моменту постачання товару, а саме з моменту отримання товару на складі позивача.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару за видатковою накладною № 452666 від 04.02.2010р. на загальну суму 1424,34 грн. Дата сплати видаткової накладної 18.02.2010р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобовязання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, здійснив часткову оплату в сумі 500,00 грн. Таким чином, на час вирішення спору заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Мір Снабженія»складає 924,33 грн.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія № 50 від 20.08.2010р.з вимогою про погашення заборгованості, але вона залишена без відповіді та задоволення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 924,33 грн. основного боргу позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 5.2 Договору за порушення строків оплати товару, нараховується пеня в розмірі 0,6% від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторони в п. 5.2 договору передбачили, що нарахування пені припиняється через 12 місяців від дні, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню за порушення грошових зобовязань в сумі 133,35 грн. за період з 19.02.2010р. по 11.02.2011р., при цьому позивач правомірно обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, як того вимагає ст. 3 Закону Україні «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобовязання по розрахункам за отриманий товар відповідач повинен сплатити позивачу 62,50 грн. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 23,19 грн.

Розрахунок сум пені, втрат від інфляції та 3% річних ретельно перевірені в судовому засіданні. Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 133,35 грн. пені, 62,50 грн. втрат від інфляції та 23,19 грн. 3 % річних позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Для встановлення місцезнаходження відповідача та наявності його державної реєстрації на час вирішення спору позивач направив на адресу суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За отримання даної довідки позивачем сплачено 20,40 грн., що підтверджується квитанціями № 00333, № 00334, № 00239 від 23.03.2011р. Дані витрати безпосередньо повязані з розглядом справи, оскільки довідка необхідна для повного та всебічного розгляду справи та встановлення місцезнаходження відповідача та наявності його державної реєстрації на час вирішення спору. За таких обставин суд вважає, правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача 20,40 грн. інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Разом з цим, позивач просить віднести на відповідача витрати, повязанні із наданням адвокатом правової допомоги в сумі 850,00 грн.

Позивачем надана угода № 50 від 01.10.2010р., відповідно до умов якої адвокат ОСОБА_3 зобовязалась надавати товариству з додатковою відповідальністю «Мір Снабженія»послуги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми боргу за договором купівлі-продажу № 10/11/267/ф від 05.01.2010р.

Факт оплати позивачем вартості послуг адвоката підтверджується видатковим касовим ордером № 388 від 17.11.2010р. на суму 850,00 грн.

Між тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У звязку з тим, що в даному випадку позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі, яка є неспіврозмірною з ціною позову, суд вважає за необхідне судові витрати в частині стягнення вартості послуг адвоката віднести на відповідача частково в сумі 425,00 грн.

Судові витрати в частині державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України віднести на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ((юридична адреса: АДРЕСА_1, 70600; адреса здійснення торгівлі: АДРЕСА_2, 70600, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мір Снабженія” (1-й Оборонний проїзд, буд. 2, м. Луганськ, 91047, код ЄДРПОУ 31594936) 924,33 грн. основного боргу, 133,35 грн. пені, 62,50 грн. втрат від інфляції, 23,19 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 20,40 грн. інших витрат, повязаних з розглядом справи та 450,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко