Рішення № 14406122, 28.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.11 р. Справа № 32/114пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Шавкун Албакової І.Д.

за участю представників сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1 довіреність від 30.06.2010р.

Від третьої особи: не зявився

Від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_2 довіреність від 01.04.2010р.

у справі за позовом: Маріупольскої міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Маріуполь

третя особа: Управління міського майна Маріупольскої міської ради, м. Маріуполь

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

за позовною заявою (в порядку ст. 26 ГПК України) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь», м. Маріуполь

до відповідача: : Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Маріуполь

про зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням

Позивач, Маріупольська міська рада м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 , м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,000714га із земель житлової та громадської забудови, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення будівлі яка пристроєна до приміщення (окремий вхід до нежитлового приміщення, підвалу) без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку. Сума заподіяної шкоди, за самовільне зайняття земельної ділянки, складає 81,68грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що окремий вхід до нежитлового приміщення (підвалу) він орендує у позивача на підставі договору оренди нежитлового приміщення №4591-ж від 23.08.2006р. Реконструкції входу до нежитлового приміщення (підвалу ) не проводились.

Ухвалою від 26.07.2010р. суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління міського майна Маріупольської міської ради.

08.09.2010р. від відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому зазначається, що 28.07.2010р. БТІ м. Маріуполя була здійснена інвентаризація вказаного нежитлового приміщення (вхід в підвал), за результатами якої встановлено, що загальна площа орендованого приміщення складає 10,3 кв.м. У звязку з чим була укладена додаткова угода до договору оренди №4591-ж від 01.08.2010р. з Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, в якій було закріплено загальну орендовану площу, що дорівнює 10,3кв.м.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, представник у судові засідання зявлявся, проте, в судових засіданнях заявляв, що не має відомостей про реконструкцію входу до нежитлового приміщення (підвалу) за адресою: АДРЕСА_1.

26.07.2010р. господарським судом отримана позовна заява (в порядку ст. 26 ГПК України) Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітязь”, м. Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням, яка згідно з ухвалою від 28.07.2010р. була прийнята до провадження.

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ „Вітязь” посилалось на те, що відповідачем здійснено самочинну реконструкцію входу в підвальне приміщення з облаштуванням зовнішніх огороджуючи стін та покрівлі над сходами, що перешкоджає ТОВ „Вітязь” користуватися своїм майном, а саме кафетерієм.

Для розяснення питань, що виникли при вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, суд ухвалою від 22.09.2010р. призначив судову будівельно технічну експертизу для встановлення фактичних обставин справи. Провадження у справі було зупинено.

12.01.2011р. надійшов висновок будівельно технічної експертизи №5606/23 від 23.12.2010р.

Ухвалою від 21.02.2011р. провадження у справі було поновлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу, суд встановив.

23.08.2006р. між Управлянням міського майна Маріупольської міської ради та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 був укладений договір оренди нежитлового приміщення №4591-ж, що знаходиться в комунальній власності. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення окремий вхід до підвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 11,7 кв.м. (п. 1.1 договору оренди).

Згідно з умовами договору оренди, орендар зобовязаний, зокрема: здійснювати за власний рахунок поліпшення, поточний та капітальний ремонт орендованого приміщення тільки з письмової згоди орендодавця; укласти договір з Управлінням земельних ресурсів на оренду земельної ділянки, яка відноситься до орендованого нежитлового приміщення; в разі необхідності звернутися в міський виконком для отримання дозволу на реконструкцію приміщення (п.п. е, н, о п. 3.2 договору).

16.12.2009р. спеціалістами південного регіонального відділу з контролю за використання та охороною земель була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства України Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4, в результаті чого був складений акт перевірки. Згідно акту перевірки встановлено, що СПД ОСОБА_4 самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,000714 га із земель житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення будівлі (окремий вхід до нежитлового приміщення, підвалу), яка прибудована до нежитлового приміщення без правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Враховуючи вищевикладене СПД ОСОБА_4, було направлено припис № 032941 від 16.12.2009р. про виправлення порушення діючого законодавства.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням без спеціального дозволу затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, було зроблено розрахунок заподіяної шкоди, яка складає 81,68грн.

Працівниками сектору землеустрою та охороною земель відділу регулювання земельних відносин міської ради було вдруге складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2010р. та припис від 18.01.2010р. № 032944, згідно з яким СПД ОСОБА_4 вимоги припису № 032941 від 16.12.2009р. про усунення виявлених порушень земельного законодавства, не виконав.

Про факт проведення реконструкції відповідачем, зазначає також третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, вказуючи при цьому, що така реконструкція порушує її права власності, як суміжного власника в будівлі розташованої по АДРЕСА_1.

Порушення полягає в обмеженні доступу до кафетерію, затемненню робочого місця кухонного працівника, загрозі проникнення третіх осіб до приміщення кафетерію, в звязку з чим ТОВ „Вітязь” змушено було замурувати друге вікно в кафетерії.

Під час розгляду справи, було встановлено, що між відповідачем та Управлінням міського майна Маріупольської міської ради була укладена додаткова угода до договору оренди від 23.08.2006р., в якій були внесені зміни до п. 1.1 договору №4591-ж, а саме „На підставі листа від 02.08.2010р. №1490-01 та технічного паспорту БТІ від 28.08.2010р., загальну площу орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 с 01.08.2010р. враховувати як 10,3 кв.м. замість 11,7 кв.м.”

Оцінюючи доводи сторін, матеріали справи суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Аналогічним є непорушне право власності, третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника цього майна (ст. 396 ЦК України).

З метою встановлення, чи мало місце самовільне зайняття земельної ділянки та порушення прав третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, судом була призначена будівельно технічна експертиза, на вирішення експерта було поставлене наступне питання : „встановити тотожність (відмінність) стану обєкту окремий вхід до нежитлового приміщення, підвалу, який прибудований до нежитлового приміщення (сходини), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в порівнянні з його технічними характеристиками на 07.04.2006р. за даними технічного паспорту (інвентаризаційна справа №4540)”.

Згідно з висновком Донецького науково дослідницького інституту судових експертиз №5606/23 від 23.12.2010р. встановлено, що площа забудови окремого входу до нежитлового приміщення, підвалу, згідно технічного паспорта БТІ від 07.04.2006р. складає 12,8 кв.м. Площа забудови, складена за лінійними вимірами, виконаними у присутності сторін, складає 17,3 кв.м. Тобто, різниця між площею забудови окремого входу до нежитлового приміщення, підвалу, згідно технічного паспорта БТІ від 07.04.2006р. та площею забудови надземній частини цього приміщення ( на теперішній час) складає :17,3 кв.м. 12,8 кв.м = 4,5 кв.м.

Отже висновком експерта підтверджуються обставини вчинення реконструкції окремого входу до нежитлового приміщення відповідачем, під час дії договору оренди нежитлового приміщення №4591-ж, що знаходиться в комунальній власності від 23.08.2006р., без отримання відповідних дозволів на виконання такої реконструкції.

Доказів, що реконструкція відбувалась не за участю Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Клопотання відповідача про проведення повторної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки, відповідач пропонує здійснити порівняння стану обєкта (входу в підвальне приміщення), яке існує в теперішній час з даними технічної інвентаризації, яка існувала момент первісної інвентаризації дома у 1950р., тоді як в межах справи вирішується питання, проведення реконструкції з зайняттям земельної ділянки саме обєкта (його стан), який був переданий за договором оренди від 23.08.2006р. та існує в теперішній час. Період стану цього майна до встановлення орендних правовідносин не є предметом розгляду даної справи.

Отже, суд вважає позовні вимоги позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітязь”, м. Маріуполь, третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,000714 під розміщення прибудови (окремий вхід до нежитлового приміщення, підвалу), яка прибудована до нежитлового приміщення (сходи) за адресою: АДРЕСА_1, та приведення її до придатного для використання стану, включаючи знос будівель (споруд) та також стягнення з відповідача заподіяної шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки у сумі 81,68грн. - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 316, 396 ЦК України, ст.ст. 12, 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 , м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,000714га під розміщення прибудови (окремий вхід до нежитлового приміщення, підвалу), за адресою: АДРЕСА_1 та приведення її до придатного для використання стану, включаючи знос будівель (споруд) задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 заподіяну шкоду за самовільно зайняту земельну ділянку у сумі 81,68 грн. на рахунок: р/р 31515921700055 Місцевий Приморський район м. Маріуполь КБК 24062100, МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області ЄДРПОУ 34686694.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (87500, АДРЕСА_2) на користь Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ЄДРПОУ 33852448) державне мито в сумі 85,00 грн.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (87500, АДРЕСА_2) на користь Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ЄДРПОУ 33852448) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітязь”, м. Маріуполь, третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом повернення до попереднього стану входу в підвальне приміщення в буд. АДРЕСА_1 задовольнити.

Повний текст рішення підписаний 09.03.2011р.

Рішення набирає законної сили 21.03.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.