Рішення № 14405794, 17.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 березня 2011 р.

Справа 4/13-11

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді В. Білоуса

Секретар судового засідання А.Логінов

за участю представників:

позивача :Іванов П.О. - згідно довіреності ;

відповідача:не з"явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116) до:Управління Пенсійного фонду в Барському районі Вінницької області (площа Пам"яті, 17, м. Бар, Барський район, Вінницька область, 23000) про стягнення 7380,79 грн. з яких: 5996,17 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 495,76 грн. - пені; 419,73 грн. штрафу, 314,22 грн. - інфляційних нарахувань; 154,91 грн. - 3% річних, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали від 03.03.2011 р. про явку в судове засідання представника не виконав. Письмових пояснень з обгрунтуванням причин її невиконання, як те вимагалося вказаною ухвалою суду не надав.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, покликаючись на те, що згідно п. 2.2. Договору № 14ББ-09-330 ( надалі - Договір), який як стверджує позивач бу заключений 01.01.2010 року, постачальник передає Споживачу в 2010 році газ в об"ємі виділених споживачу у державному/місцевому бюджеті коштів для закупівлі та транспортуванні газу, відповідно ДП „НАФТОГАЗМЕРЕЖІ " аж ніяк не могли транспортувати відповідачу газ ще в грудні місяці 2009 року, так як не отримали ліміт для транспортування, а тільки з січня 2010 року як і зазначається в договорі. Зазначив, що позивач також зсилається на п.5.1. Договору та говорить що Споживач мав би не пізніше ніж за 10 днів до початку поставки газу здійснити попередню оплату за газ, але сам Споживач аж ніяк не міг знати за 10 днів, тобто 21.12.2009 року, про укладення договору від 01.01.2010 року. Так до цього часу Споживач користався послугами по транспортуванню газу іншої організації. Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької ібласті ( надалі - управління ) є неприбуткова, державна установа, тому сплачує (кошти тільки після надходження рахунку про сплату коштів, а такого рахунку на (адресу управління не надходило. 23.12.2009 року надійшов рахунок на адресу управління від ВАТ " Вінницягаз" Барське управління газового господарства на суму 5999,80 грн., який був оплачений згідно платіжного доручення № 591 від 29.12.2009 року та вкінці року підписано акт звірки в якому є ця сума. Виходячи з вищенаведеного, а також, що договір був заключений з 01.01.2010 року та ліміт газу надано в 2010 році, а оплату за газ в 2010 році Відповідач проводив вчасно, відповідно заборгованості перед „НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" немає.

В письмових поясненнях № 31/10-2985 від 16.03.2011 р. позивач пояснив, що на виконання договору відповідно до акту приймання-передачі в грудні 2009 року Позивач передав Відповідачу природний газ в обсязі 2,266 тис.куб.м. на загальну суму 5997,62 грн. Вказує, що відповідач зазначає, що перерахував дану суму ВАТ «Вінницягаз», а тому у Відповідача немає підстав для перерахування даної суми Позивачу. Таким чином, Відповідач не оспорює факт споживання природного газу, однак наполягає на правомірності перерахування даних коштів ВАТ «Вінницягаз». Позивач не погоджується з даними доводами та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суб'єкт господарювання, що має намір здійснювати певний вид господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню, повинен отримати ліцензію відповідного зразка. Господарська діяльність з постачання природного газу відповідно до п.19 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»N 1775-ІІІ від 01.06.2000 підлягає ліцензуванню. За приписами ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 14 Господарського кодексу України, ліцензія це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Пунктом 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25.08.2005 року № 74 та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.08.2005 року № 693, передбачено умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, а саме провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом можливе при виконанні таких умов: наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у власності чи користуванні (п. 2.1.1 Ліцензійних умов); провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом лише на території, затвердженій НКРЕ (п. 2.1.4 Ліцензійних умов). Відповідно до п. 2.2.2 Ліцензійних умов Ліцензіат не має права передоручати будь-кому обов'язок щодо отримання плати за реалізований споживачам природний газ. Постановою НКРЕ №1346 від 26.11.2009 анульовано ліцензії на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз". Натомість, постановою НКРЕ №1347 від 26 листопада 2009 року видано ліцензію ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»на право з 01.12.2009 року провадити господарську діяльність на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та на постачання природного газу за регульованим тарифом на території Вінницької області та міста Вінниця. Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики від 30.11.2009 року № 677 «Про передачу державного майна з балансу ВАТ «Вінницягаз»на баланс ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України»державні газорозподільні мережі були передані на баланс ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України». ВАТ «Вінницягаз»не могло з 01.12.2009 року постачати та транспортувати природний газ, а Відповідач, відповідно не мав підстав для перерахування ВАТ «Вінницягаз»грошових коштів за отриманий в грудні 2009 року природний газ. Єдиним постачальником природного газу за регульованим тарифом на території Вінницької області та міста Вінниця було ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ», правонаступником якого є ДК «Газ України». Відповідно до підпункту 2 п. 2 постанови КМ України «Про забезпечення споживачів природним газом»від 27.12.2001 року № 1729 реалізація природного газу для задоволення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.Постачання природного газу Відповідачу здійснювалося за регульованим тарифом та на території, затвердженій НКРЕ. Поставною НКРЕ «Про затвердження тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України»від 07.08.2008 року № 977 було затверджено для ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України»тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 23,00 грн. за 1000 м.куб. (без урахування ПДВ) та тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 99,70 за 1000 м.куб. (без урахувань ПДВ). Вищезазначені тарифи встановлені п. 4.1 договору на постачання та транспортування природного газу №14ББ-09-330 від 01.01.2010 року,який був укладений між Позивачем та Відповідачем. Враховуючи те, що ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»було єдиним постачальником природного газу за регульованим тарифом на території Вінницької області та міста Вінниця, Відповідач зобов'язаний оплатити вартість газу та послуг з його транспортування в грудні 2009 року, згідно договору на постачання та транспортування природного газу №14ББ-09-330 від 01.01.2010 року.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6923,04 грн., з яких: 5996,17 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 247,88 грн. - пені; 209,86 грн. штрафу, 314,22 грн. - інфляційних нарахувань; 154,91 грн. - 3% річних, оскільки стверджуються такими належними доказами, як: копією договору № 14ББ-09-330 від 01.01.2010 р. на постачання та транспортування природного газу; копіями актів від 31.12.2009р., за січень 2010 р., від 19.02.2010 р. № НГ-Б000021, від 26.03.2010 р. № НГ-Б000096.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

01 січня 2010 року між ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України» в особі Вінницької філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» та Управлінням пенсійного фонду України в Барському районі Вінницької області був укладений договір № 14ББ-09-330 на постачання та транспортування природного газу (далі Договір). Згідно з цим договором, постачальник зобов'язався поставити споживачу у грудні 2009 року - 2 тис.куб.м. та 2010 році - 12 тис.куб.м. природного газу, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору. Приймання -передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформляються щомісячними актами приймання - передачі газу. Споживач не пізніше , ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний розрахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки та послуг по постачанню та транспортуванню.В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.5.2 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Позивач, на виконання умов договору, передав відповідачеві в грудні 2009 р., січні-березні 2010 р. природний газ на загальну суму 15 966, 61 грн., що стверджується поданими в справу актами- приймання передачі, які підписані посадовими особами сторін і скріплені печатками.

Відповідач свої зобов"язання за договором в повному обсязі не виконав.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 5996, 17 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відповідач доказів оплати 5996, 17 грн.грн. боргу за поставлений йому природний газ суду не надав.

Згідно ст. 33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору, додаткових угод до нього, взятих в них зобов’язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України, ст.265 ГК України. Згідно вказаних норм за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари),а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.5.2 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача на позовну заяву до уваги судом не беруться, оскільки відповідач не надав доказів про передачу коштів позивачу чи його правонаступнику. Відповідач зазначає, що перерахував кошти в сумі 5999,80 грн. ВАТ "Вінницягаз", проте ВАТ "Вінницягаз" не є стороною за договором № 14 ББ-09-330 від 01.01.2010 р.

Згідно ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання. З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про зменшення, за власною ініціативою суду, пені та штрафу, в зв"язку з чим задоволенню підлягають 247,88 грн. - пені; 209,86 грн. штрафу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6923,04 грн., з яких: 5996,17 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 247,88 грн. - пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р.; 209,86 грн. штрафу, 314,22 грн. - інфляційних нарахувань за період з січня 2010 р. по жовтень 2010 р.; 154,91 грн. - 3% річних за період з 06.01.2010 р. по 29.11.2010 р., як законні і належним чином обґрунтовані поданими в справу доказами.

В зв’язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати позивача на держмито в сумі 102 грн., та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 6923,04 грн., з яких: 5996,17 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 247,88 грн. - пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р.; 209,86 грн. штрафу, 314,22 грн. - інфляційних нарахувань за період з січня 2010 р. по жовтень 2010 р.; 154,91 грн. - 3% річних за період з 06.01.2010 р. по 29.11.2010 р. Судові витрати на держмито в сумі 102 грн., та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Управління Пенсійного фонду в Барському районі Вінницької області, код ЄДРПОУ 24895830(площа Пам"яті, 17, м. Бар, Барський район, Вінницька область, 23000)на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 34821777(вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116)5996,17 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 247,88 грн. - пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р.; 209,86 грн. - штрафу, 314,22 грн. - інфляційних нарахувань за період з січня 2010 р. по жовтень 2010 р.; 154,91 грн. - 3% річних за період з 06.01.2010 р. по 29.11.2010 р., витрат на держмито в сумі 102 грн., та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копії даного рішення направити позивачу, відповідачу рекомендованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 17.03.2011 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 22.03.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116)

3 - відповідачу (площа Пам"яті, 17, м. Бар, Барський район, Вінницька область, 23000)