Рішення № 14405789, 21.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 березня 2011 р. Справа 7/28/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін", с.Розкошівка, Теплицький р-н., Вінницька область

про звернення стягнення 1 139 380,00 грн. на заставлене майно

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники :

позивача: Коломоєць Ю.Ю. - представник, довіреність № 10/00-12 від 18.01.2011 року, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ ДМУ ГУМВС України 15.01.2011 року.

відповідача: не з'явився.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП "АЛЬФА-КОМ": не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" про стягнення 1 139 380,00 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою від 18.02.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/28/2011/5003 та призначено до розгляду на 03.03.2011 року.

Ухвалою від 03.03.2011 року в зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, а також враховуючи неподання сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладено до 21.03.2011 року .

Відповідач та третя особа в судове засідання 21.03.2011 року не з'явились та не повідомили про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи № 20596494 та № 20596133.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 807781 місцезнаходженням відповідача є вул.Центральна, 11, с.Розкошівка Теплицького району Вінницької області, 23813, яка ідентична тій по якій надсилались ухвали відповідачу у даній справі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 807783 місцезнаходженням третьої особи є вул.Коробченка, 13, смт.Ширяєве Ширяївського району Одеської області, 66800, яка ідентична тій по якій надсилались ухвали третій особі у даній справі.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача та третьої особи в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 03.03.2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та третьої особи належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що ні відповідачем ні третьою особою не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого представником позивача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (надалі - Банк) і Приватним підприємством "АЛЬФА-КОМ" був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 0005/08/05-KL від 30.01.2008 року.

Відповідно до п.1.1 Договору Банк надає позичальнику кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 800000,00 (вісімсот тисяч) гривень 00 коп..

Згідно до п.1.2 Договору кредитні кошти надаються строком по 28.01.2009 року.

За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 16,00 % річних (п.1.3 Договору).

Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користуванням кредитними коштами є договори застави №0005-З-1 від 30.01.2008 року та №0005-З-2 від 30.01.2008 року, договір поруки № 0005-П-1 від 30.01.2008 року, укладені між АКБ "Форум" та ТОВ "Рубін" (код ЄДРПОУ 32258343); договір поруки № 0005-П-2 від 30.01.2008 року, укладений між АКБ "Форум" та Коломойцем Олексієм Івановичем (п.2.1 Договору) .

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником в національній валюті згідно п.2.6 Договору. Несплата Позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6 Договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплата процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення Банком стягнення на заcтавлене майно (п.2.4 Договору).

Відповідно до п.2.6 Договору проценти сплачуються Позичальником на рахунок № 20681300009410 в Криворізькій філії АКБ "Форум", МФО 307060, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, за період з 26- го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідно п.3.3.2 не пізніше визначено п.1.2 цього Договору строку Позичальник зобов'язаний повернути Банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.1.1. Договору застави № 0005-З-1 від 30.01.2008 року Договір забезпечує виконання ПП "АЛЬФА-КОМ" зобов'язань, що випливають з кредитного Договору № 0005/08/05-KL від 30.01.2008 року та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Заставодержателю кредитні кошти в розмірі 800000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 28.01.2009 року сплачувати проценти за його використання з розрахунку 16,0 процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги.

Предметом застави за цим Договором є рухоме майно, а саме:

- комбайн зернозбиральний марки Дон- 1500Б, рік випуску - 2007, заводський № 095780, двигун № 60296000, реєстраційний номер ВЕ06963 , який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машин серія АБ № 338780, виданого 18.07.2007 року Інспекцією Держтехнагляду по Теплицькому району Вінницької області.

Предмет застави за домовленістю сторони оцінюють в 569690,00 грн. (п.1.3 Договору).

Предмет застави знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою: с.Розкошівка, Теплицького району, Вінницької області.

Відповідно до п.2.2 Договору у разі настання випадків, передбачених кредитним Договором та цим Договором, які дають право звернути стягнення на Предмет застави, а саме: повне чи часткове неповернення суми основної заборгованості, повну чи часткову несплату процентів, неустойки, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами.

У випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним Договором, задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави шляхом його реалізації (п.3.4.1 Договору).

Заставодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави у випадку, якщо сума наданого кредиту, проценти за користування ним та можливі неустойки і витрати не будуть погашені у встановлені Кредитним договором строки та інших випадах, передбачених Кредитним договором, цим Договором та чинним законодавством України (п.5.1 Договору).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом або позасудовому порядку, згідно діючого законодавства України (п.5.4 Договору).

Відповідно до п.1.1. Договору застави № 0005-З-2 від 30.01.2008 року Договір забезпечує виконання ПП "АЛЬФА-КОМ" зобов'язань, що випливають з кредитного Договору № 0005/08/05-KL від 30.01.2008 року та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Заставодержателю кредитні кошти в розмірі 800000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 28.01.2009 року сплачувати проценти за його використання з розрахунку 16,0 процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги .

Предметом застави за цим Договором є рухоме майно, а саме:

- комбайн зернозбиральний марки Дон- 1500Б, рік випуску - 2007, заводський № 095882, двигун № 70305168, реєстраційний номер ВЕ06964, який належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машин серія АБ № 338781, виданого 18.07.2007 року Інспекцією Держтехнагляду по Теплицькому району Вінницької області.

Предмет застави за домовленістю сторони оцінюють в 569690,00 грн. (п.1.3 Договору).

Предмет застави знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою: с.Розкошівка, Теплицького району, Вінницької області.

Відповідно до п.2.2 Договору у разі настання випадків, передбачених кредитним Договором та цим Договором, які дають право звернути стягнення на Предмет застави, а саме: повне чи часткове неповернення суми основної заборгованості, повну чи часткову несплату процентів, неустойки, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами.

У випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним Договором, задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави шляхом його реалізації (п.3.4.1 Договору).

Заставодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави у випадку, якщо сума наданого кредиту, проценти за користування ним та можливі неустойки і витрати не будуть погашені у встановлені Кредитним договором строки та інших випадах, передбачених Кредитним договором, цим Договором та чинним законодавством України (п.5.1 Договору).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом або позасудовому порядку, згідно діючого законодавства України (п.5.4 Договору).

За твердженням позивача взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ним виконані в повному обсязі.

Вказане підтверджується заявками на отримання кредиту позичальником, меморіальними ордерами № 8178 від 31.01.2008 року, № 758 від 01.02.2008 року, № 1048 від 05.02.2008 року, № 526 від 07.02.2008 року та випискою по особовому рахунку № 20625300009410 (а.с.15-22, т.1).

В свою чергу позичальником не виконані зобовязання за Кредитним договором по сплаті кредиту та строкових відсотків в зв'язку з чим утворилась заборгованість, з яких 800000,00 грн. неповернуті кредитні кошти, 152560 грн. інфляційна заборгованість за неповернутими кредитними коштами, 256940,6 грн. за процентами за користування кредитними коштами, 21331,4 грн. інфляційна заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитними коштами, 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів - 46816,44 грн., 3 % річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами - 7410,72 грн. .

В підтвердження наведеного суду надано розрахунки суми боргу, виписки по рахункам позичальника ( ПП "АЛЬФА-КОМ ").

Перевіривши надані позивачем розрахунки судом виявлено наявність у ньому помилок, які полягають в невірному визначенні позивачем кінцевих сум заборгованостей.

Зокрема, в результаті проведеного судом перерахунку інфляційних втрат за неповернуті кредитні кошти судом отримано 152800,00 грн., в той час як позивач вказав 152560,00 грн..

В зв'язку з тим, що отримана судом в результаті перерахунку сума заборгованості більша ніж вказав у позовній заяві позивач суд вважає правомірним задовольнити позовну вимогу в межах вказаних позивачем.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2, 4-5 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Положення, аналогічні викладеним вище містяться в Законі України "Про заставу".

Стаття 19 Закону України "Про заставу" та п.3.4 Договору застави передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

В ч.1, 3, 4, 6, статті 20 Закону вказано, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на час звернення з позовом до суду є таким, що наступив.

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язати одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншим кредитором.

Разом з тим суд зазначає, що банк-заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання кредитного зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за кредитним договором ПП "АЛЬФА-КОМ" не виконано, а заборгованість останнього за кредитним договором доведена позивачем отже, можливість банку-кредитора звернути стягнення на заставлене майно не протирічить ні договору застави, ні приписам цивільного законодавства та Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про звернення стягнення на предмет застави обґрунтованою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач та третя особа не подали до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків за кредитним договором (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Виходячи з викладеного, беручи до уваги доведеність факту порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог і як наслідок повністю задовольняє позов.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також при розподілі судових витрат суд дійшов висновку про необхідність достягнення з позивача в доход державного бюджету недоплаченого мита в розмірі 1456,79 грн., яка була несплачена ним при подачі позовної заяви.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем визначено ціну позову у розмірі 1139380,00 грн., що складає сукупну вартість заставного майна за двома договорами застави.

Водночас заборгованість за кредитним договором в забезпечення якого укладено договори застави складає 1285059,16 грн..

Виходячи з наведеного державне мито повинно обчислюватись із суми заборгованості за кредитним договором, а не із вартості заставного майна, оскільки спір стосується саме стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту мав би становити 12850,59 грн..

Натомість, як вбачається із доданих до позовної заяви документів позивач сплатив державне мито в розмірі 11393,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від .09.2010 року № 145.

Приходячи до висновку про достягнення державного мита суд врахував позицію викладену в п.15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в якому зокрема зазначається, що якщо факт недоплати суми державного мита з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може:

1) зобов'язати позивача доплатити необхідну суму державного мита, подавши суду відповідні докази у встановлений ним термін, та за необхідності - відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК), і в такому разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних доказів може бути підставою для залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК);

2) стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу. При розподілі державного мита суд дійшов висновку про необхідність достягнення з позивача

21.03.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін", вул.Центральна, 11, с.Розкошівка, Теплицький район, Вінницька область, 23813 (ідентифікаційний код-32258343) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", б-р Верховної Ради, 7, м.Київ, 02100 (ідентифікаційний код-21574573) заборгованість за Кредитним договором № 0005/08/05-KL від 30.01.2008 року, яка складається з:

- 800000,00 (вісімсот тисяч) гривень неповернуті кредитні кошти;

- 256940,6 (двісті п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сорок гривень шістдесят копійок) гривень проценти за користування кредитними коштами;

- 152560 (сто п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень) гривень інфляційної заборгованості за неповернутими кредитними коштами;

- 21331,4 (двадцять одна тисяча тридцять одна гривня сорок копійок) гривень інфляційна заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитними коштами;

- 46816,44 (сорок шість тисяч вісімсот шіснадцять гривень сорок чотири копійки) гривень 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів;

- 7410,72 (сім тисяч чотириста десять гривень сімдесят дві копійки) гривень 3 % річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також 11393,80 (одинадцять тисяч триста дев'яносто три гривні вісімдесят копійок) гривень - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) гривень - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно - згідно з Договором застави № 0005-З-1 від 30.01.2008 року та згідно з Договором застави № 0005-З-2 від 30.01.2008 року, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Рубін", вул.Центральна,11, с.Розкошівка, Теплицький район, Вінницька область, 23813 (ідентифікаційний код- 32258343) на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ № 338780 виданого 18.07.2007 року Інспекцією Держтехнагляду по Теплицькому району Віницької області та Свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ № 338781 виданого 18.07.2007 року Інспекцією Держтехнагляду по Теплицькому району Віницької області, а саме :

- комбайн зернозбиральний марки Дон-1500Б, рік випуску-2007, заводський № 095780, двигун № 60296000, реєстраційний номер ВЕ06963;

- комбайн зернозбиральний марки Дон-1500Б, рік випуску-2007, заводський № 095882, двигун № 70305168, реєстраційний номер ВЕ06964.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", б-р Верховної Ради, 7, м.Київ, 02100 (ідентифікаційний код-21574573) - 1456 грн. 79 коп. державного мита в доход державного бюджету України.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 березня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" , вул.Центральна,11, с.Розкошівка, Теплицький р-н, Вінницька обл., 23813.

3 - третя особа - ПП "АЛЬФА-КОМ", вул.Коробченка, 13, смт.Ширяєве Ширяївського району Одеської області, 66800.