Постанова № 14403438, 12.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1714/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання Троценко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської обєднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 486 грн. 72 коп., -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 року Верхньодніпровська обєднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути з останньої податковий борг зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в загальній сумі 486 грн. 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку, а саме: за основним платежем 298 грн. 52 коп., за штрафними санкціями 175 грн., по пені 13 грн. 20 коп., яка нарахована внаслідок порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкта малого підприємництва»в редакції Указу Президента від 28.06.1999р. № 746/99.

Позивач в судове засідання не зявився, направив на адресу суду клопотання в якому просить розглядати зазначену справу без участі представника інспекції посилаючись на велику завантаженість та обмеженим лімітом видатків грошових коштів на службові відрядження. При цьому, позивач у клопотанні зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.02.2011р., яке наявне в матеріалах справи. Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень на вимогу суду не надав, причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.

З огляду на викладене, враховуючи строки вирішення спору, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, направлене на адресу суду клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника те, що відповідач,отримавши ухвалу суду 16.02.2011р., мав достатньо часу для підготовки до участі в судовому засіданні та мав можливість направити свого представника для участі в судовому засіданні, однак таким правом не скористався, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами відповідно до ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неявку сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з єдиного податку в сумі 486 грн. 72 коп., виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.08.2009р. була зареєстрована Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та взята на облік Верхньодніпровською ОДПІ 17.08.2009р. за № 3830, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 від 14.08.2009р., копією довідки про взяття на облік № 3830 від 17.08.2009р. ( а.с.7,8).

08.12.2009р. відповідач звернувся до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції з заявою про застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з такого виду діяльності як діяльність «кафе»(а.с.9).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкта малого підприємництва»в редакції Указу Президента від 28.06.1999р. № 746/99 визначено, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та не більше 200 грн. на місяць.

Так, рішенням пятого скликання тридцять пятої сесії Верхньодніпровської міської ради від 01.12.2009р. № 876-35-У затверджено розмір ставок єдиного податку на території Верхньодніпровської міської ради на 2010р. у розмірі 200 грн. на місяць ( а.с.11,12).

Отже, відповідач, звернувшись з відповідною заявою до органу податкової інспекції про застосування до неї спрощеної системи оподаткування, погодилася на сплату єдиного податку за встановленою ставкою.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування»( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законом України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкта малого підприємництва»в редакції Указу Президента від 28.06.1999р. № 746/99 передбачено, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа повинен сплачувати суму єдиного податку щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з доданої до позову довідки про виникнення заборгованості у відповідача по єдиному податку станом на 06.12.2010р. податковий борг у відповідача виник:

- 20.08.2010р. в сумі 98 грн. 52 коп., що становить залишок несплаченої суми з терміном сплати до 20.08.2010р.;

- 20.09.2010р. в сумі 200 грн., що становить єдиний податок з терміном сплати до 20.09.2010р.

Також, актом перевірки відповідача щодо дотримання платіжної дисципліни по єдиному податку від 25.10.2010р. № 1192/170/НОМЕР_1 податковою інспекцією було встановлено несвоєчасна сплата єдиного податку в сумі 350 грн. у звязку з чим згідно цього акту позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№0011221700/0 від 25.10.2010р. про застосування штрафу у розмірі 175 грн. відносно відповідача на підставі підпункту 5.4.1 п.5.4 ст. 5 та підпункту 17.1.7 пункту 7.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(а.с.13,14).

Зазначений вище акт та повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 25.10.2010р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення (а.с.14).

Крім того, позивачем у відповідності до вимог ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв станом на момент виникнення правовідносин) відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного податку в сумі 13 грн. 20 коп. (а.с.22).

Відповідно до п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв станом на момент виникнення правовідносин) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного строку. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у 10-денний термін з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом.

Пунктом 2.3.1 ст. 2 вищенаведеного Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Так, на підставі п.п.6.2.1, 6.2.3, п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Верхньодніпровською ОДПІ приймалися заходи для погашення податкового боргу в примусовому порядку шляхом направлення на адресу відповідача першої податкової вимоги № 1/109 від 31.05.2010р. (а.с.19) та другої податкової вимоги № 2/159 від 07.07.2010р. (а.с.20), які отримані відповідачем відповідно 31.05.2010р. та 07.07.2010р. про що свідчить відмітка на копіях зазначених податкових вимог.

Частиною 2 статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкта малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 в редакції Указу Президента від 28.06.1999р. № 746/99 також передбачено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідач не виконав належним чином свого обовязку щодо своєчасної сплати податкового зобовязання, у звязку з чим станом на 06.12.2010р. утворилася заборгованість по сплаті єдиного податку, по штрафних санкціях та пені в загальній сумі 486 грн. 72 коп., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.22).

Враховуючи те, що відповідач на вимогу суду заперечень на позов не надав, доказів сплати податкового боргу також не надано, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними у відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, судом враховано, що позивач ніяких судових витрат не поніс, так як згідно п.15 ч.1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито» позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

За викладеного, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 41, 71,86, 94, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської обєднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 486 грн. 72 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в загальній сумі 486 грн. 72 коп. (чотириста вісімдесят шість грн. 72 коп.), що становить єдиний податок з фізичних осіб, штрафні санкції та пеню в доход місцевого бюджету ( код платежу 16050200, р/р № 34214379700064, банк УДК Дніпропетровської області, ОКПО 24231046, МФО 805012, одержувач місцевий бюджет, Верхньодніпровська міська рада).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09.03.2011р.

Суддя С.О. Конєва