Постанова № 14401806, 23.03.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2011 року Справа № 30/302-10(25/208-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвин І.О., представник, довіреність від 28.09.2009

від відповідача: Журікова І.В., представник, довіреність від 06.04.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. у справі №30/302-10(25/208-09)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 132 685,54грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. у справі №30/302-10(25/208-09) (суддя Євстигнеєва Н.М.) припинено провадження у справі в частині стягнення грошової суми 69 109,09грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" основний борг у сумі 29 722,71грн., пеню у сумі 12 268,85грн., 20% річних у сумі 15 991,33грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на наступне:

- суд не звернув увагу на те, що позивачем було порушено загальний порядок укладення господарських договорів, а саме вимог ст.181, 184, 188 Господарського кодексу України;

- суд невірно дав оцінку правовій природі акту прийому-передачі обладнання, оскільки акт не може бути правочином, він фіксує лише рух товарно-матеріальних цінностей, тощо.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій. Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2010р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2009р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. були скасовані в частині стягнення основного боргу у розмірі 103 039,42грн., пені у сумі 12 187,38грн. та 20% річних у розмірі 3 616,02грн., а справу в цій частині направлено на новий розгляд.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Україна", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна", (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" (орендар) 22 жовтня 2007 року був укладений договір оренди обладнання для приготування гарячих напоїв №21-УЕК, за умовами якого позивач, як орендодавець за даним Договором, зобов'язався передати у строкове платне користування за плату обладнання для приготування гарячих напоїв (далі - Обладнання), а відповідач прийняти Обладнання та сплачувати орендну плату за користування ним згідно з умовами даного Договору.

Найменування Обладнання, його характеристики (модель, серійний номер, оціночна вартість) та кількість зазначено в Додатках до цього договору.

Відповідно до п.2.2 договору факт передачі Обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акт прийому-передачі Обладнання в оренду є невід'ємною частиною цього Договору.

Дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі Обладнання в оренду (п. 2.4. Договору).

Згідно п.5.2. даного договору розмір орендної плати за місяць користування Обладнанням визначається виходячи з розміру орендної плати за користування однією одиницею Обладнання, помноженої на загальну кількість переданих в оренду одиниць Обладнання та зазначається в Додатках до цього договору. Розмір орендної плати за користування однією одиницею Обладнання за місяць становить: торговий автомат для приготування гарячих напоїв Віаnchi IRIS - 291,50грн. (у т.ч. 20% ПДВ); торговий автомат для приготування гарячих напоїв Віаnchi BVM 921 - 370,90грн. (у т.ч. 20% ПДВ); торговий автомат для приготування гарячих напоїв Віаnchi ВVМ 921 (з купюроприймачем) - 397,50грн. (у т.ч. 20%ПДВ); торговий автомат для приготування гарячих напоїв Віаnchi ВVМ 951 (або 952) - 477,00грн. (у т.ч. 20%ПДВ).

Загальний розмір орендної плати за п.5.3. цього договором визначається шляхом підсумовування орендної плати за всіма одиницями Обладнання, що передані в оренду, за весь період оренди.

Згідно умов даного договору позивач передав у користування відповідачу Обладнання у загальній кількості 40 (сорок) одиниць, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання.

Відповідно до п. 5.4. договору орендна плата сплачується відповідачем щомісячно на поточний рахунок позивача 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, протягом якого буде здійснюватись оренда Обладнання. У випадку відсутності з будь-яких причин у Відповідача рахунку на сплату орендної плати Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у визначені цим Договором терміни на підставі цього Договору.

Відповідач використовував Обладнання до 25 березня 2009 року, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання № 0000000088 (повернення), згідно якого Відповідач повернув Позивачеві останню одиницю, використовуваного ним Обладнання.

Грошові кошти за користування відповідачем Обладнанням за період з 01 липня 2008 року по 25 березня 2009 року на рахунок позивача не надходили, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач сплатив заборгованість по орендній платі у сумі 202 912,31грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.

Згідно розрахунку позивача, починаючи з січня 2008р., він нараховував орендну плату з урахуванням збільшення орендної плати за Обладнання на 20% за кожний місяць.

Відповідно до п. 5.2. договору орендар має право переглядати розмір орендної плати у разі зміни курсу гривні, встановлено НБУ по відношенню до курсу долару США. При зміні розміру орендної плати, складається додаткова угода до договору.

Згідно п.12.3 договору сторонам надано право змінювати або доповнювати даний договір. Договір може бути змінений або доповнений виключно за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п.12.5 договору всі зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вид, підписані представниками кожної із сторін та скріплені печатками.

Згідно умов даного Договору позивач передав у користування відповідачу Обладнання загалом у кількості 40 (сорок) одиниць, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання.

За актом прийому - передачі обладнання від 19.03.2008р. скаржник отримав 15 одиниць обладнання за погодженою збільшеною орендною платою у розмірі 19,08грн. за один день користування, який підписаним та завіреним печатками сторін, що як вірно зазначив суд відповідає вимогам п.12.3 та п.12.5 договору.

Відповідач згідно умов договору за весь період з 01.11.2007р. з урахуванням 20 % підвищенням з січня 2008р. повинен був сплатити 223 656,82грн. орендної плати.

Таким чином, суд помилково дійшов до висновку щодо основної заборгованості відповідача в сумі 29722,71грн, оскільки заборгованість по орендній платі фактично складає (223 656,82грн. - 202 912,31грн) 20 744,51грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2. договору у випадку порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, відповідач сплачує позивачу суму боргу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від розміру простроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а також 20 відсотків річних від простроченої суми.

Позивачем з урахуванням облікової ставки НБУ та в межах 180 днів нарахована пеня у розмірі 12 268,85грн., а також 20% річних в сумі 15 991,33грн., що не суперечить чинному законодавству, тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Одночасно судом помилково стягнуто з відповідача державне мито в сумі 1270,92грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав та порушення порядку щодо підвищення орендної плати не може бути прийнято до уваги, оскільки таке підвищення погоджено сторонами та не заперечувалось відповідачем під час виконання умов договору.

Враховуючи викладене, абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду підлягає зміні відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 31.12.2010р. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. у справі №30/302-10(25/208-09) змінити, виклавши абзац другий резолютивної части в наступній редакції:

“Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" (код 32130719) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" (код 31513464) основний борг у сумі 20 744,51грн., пеню у сумі 12268,85грн., 20% річних у сумі 15991,33грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 697,49грн. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 124,05грн.”

В решті рішення суду залишити без змін.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 31.12.2010р. у справі №30/302-10(25/208-09).

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді Т.Г.Стрелець

А.О.Логвиненко