Рішення № 14401344, 24.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 9/11/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об’єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 354 866 217 грн. 56 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Кухтик В.М., дов. № 135/10 від 23.12.10,

від відповідача – Галахова Г.В., дов. № 23юр від 28.09.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 351 663 268,51 грн., пені в сумі 2 683 894,07 грн. та 3% річних –519 054,98 грн. за договором постачання природного газу № 06/09-1984 від 22.12.09.

У судовому засіданні 31.01.11 представник позивача заявою за № 31/10-818 збільшив розмір позову через збільшення суми основного боргу внаслідок підписання сторонами 31 грудня 2010 року акту прийому-передачі природного газу до вказаного договору, за яким відповідач прийняв від позивача газ у кількості 143599,405 тис. куб. м. на суму 418 019 016,74 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 503 912 285,25 грн., пеню –2 054 254,07 грн., інфляційні втрати –2 813 306,15 грн. та 3% річних –1 154 553,27 грн.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо збільшення розміру позову, наданим йому статтею 22 ГПК України, суд прийняв заяву до розгляду.

Відповідач, ЗАТ "Сєвєродонецьке об’єднання Азот", відзивом на позовну заяву за № 23-2/д позов не визнав з наступних підстав.

Протягом 1-го та 2-го кварталу 2010 року відповідач отримував природний газ згідно з постановою НКРЕ № 1557 від 30.12.09 за тарифом на рівні 1584,40 грн. за 1000 куб. м., який діяв до 30.03.10.

З 1 квітня по 1 червня 2010 року ціна на газ була встановлена на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м. згідно з постановою НКРЕ № 350 від 01.04.10, що призвело до нульової рентабельності підприємства, однак ініціювання встановлення ціни на газ у другому півріччі у розмірі 1825 грн. за 1000 куб. м. не призвело до позитивних наслідків.

Разом з тим, за постановою НКРЕ № 1004 від 30.07.10 ціна на газ з 1 серпня 2010 року по цей час встановлена на рівні 2911,01 грн. за 1000 куб. м.

У зв’язку з встановленням такої ціни відповідач планував зупинити виробництво, однак через гарантію КМУ скорегувати ціну природного газу у 2-му півріччі 2010 року до 1825 грн. за 1000 куб. м., про що був підписаний меморандум між Мінпаливенерго та ЗАТ "Сєвєродонецьке об’єднання Азот", відповідач здійснював діяльність.

При цьому за 3-й квартал 2010 року відповідач повністю розрахувався за отриманий газ згідно з умовами меморандуму, а у 4-му кварталі відповідач здійснював розрахунки, виходячи з ціни у 2409,54 грн. за 1000 куб. м., що дорівнює 225 дол. США.

Відповідач посилається на важке фінансове становище через збитковість виробництва мінеральних добрів та інші причини.

За результатами роботи підприємства за 2010 рік відповідач отримав збитки на рівні 345225 тис. грн., разом з тим, заборгованість держави щодо повернення ПДВ за продукцію, що експортується, складає понад 168 млн. грн.

За таких обставин відповідач не має можливості сплатити позивачу заявлену суму у розмірі 509 934 398,74 грн.

У судовому засіданні 24.03.11 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру нарахованої пені та про надання розстрочки виконання судового рішення.

Щодо клопотання про розстрочку виконання рішення, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки це клопотання не обґрунтоване належним чином, крім того, відповідачем не запропоновано конкретні терміни розстрочення та порядок виконання.

В обґрунтування вимог, з урахуванням заяви про збільшення позову, позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на постачання природного газу № 06/09-1984 від 22.12.09, відповідно до якого позивач (постачальник) передав у власність відповідачу (покупець) протягом січня-грудня 2010 року природний газ на суму 3 185 997 301,99 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що позивач має оплатити газ шляхом 100% попередньої оплати вартості його обсягів, запланованих для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Відповідач грошові зобов’язання виконав неналежним чином, сплативши лише частково за отриманий газ, внаслідок чого борг за поставлений газ в період січень-грудень 2010 року становить 503 912 285,25 грн.

Умовою п. 7.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили трирічний строк позовної давності, у т.ч. для стягнення неустойки.

Виходячи з цих умов договору позивач нарахував пеню у загальній сумі 2 054 254,07 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 2 813 306,15 грн. та 3% річних –1 154 553,27 грн. за весь час прострочення оплати.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача боргу за поставлений природний газ з урахуванням інфляції, 3% річних та пені за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу № 06/09-1984 від 22.12.09 (а.с. 15 –21) та додатковими угодами до нього (а.с. 23 –31) позивач передав у власність відповідачу протягом січня-грудня 2010 року природний газ на суму 3 185 997 301,99 грн. за ціною 2230,94 грн./1000 куб.м., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі (а.с. 32 –42, 72).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що позивач має оплатити газ шляхом 100% попередньої оплати вартості його обсягів, запланованих для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідач грошові зобов’язання виконав неналежним чином, сплативши лише частково за отриманий газ, внаслідок чого борг за поставлений газ в період січень-грудень 2010 року становить 503 912 285,25 грн., що підтверджено доданим до позову розрахунком.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів інфляційні втрати у розмірі 2 813 306,15 грн. та 3% річних у розмірі 1 154 553,27 грн. згідно з розрахунками, з якими суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.

Умовою п. 7.2 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили трирічний строк позовної давності, у т.ч. для стягнення неустойки.

Виходячи з цих умов договору позивач правомірно нарахував пеню у загальній сумі 2 054 254,07 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

· ступінь виконання зобов'язання боржником,

· майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

· не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш співвідношення розміру нарахованої позивачем пені з розміром основного боргу, факт використання позивачем свого права щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних, що частково компенсує свої збитки,

Ш встановлення ціни на газ на рівні 1633,30 грн. з 1 квітня по 1 червня та на рівні 1825 грн. у другому півріччі 2010 року за 1000 куб. м. призвело до збитковості виробництва, однак через гарантію КМУ скорегувати ціну природного газу у 2-му півріччі 2010 року до 1825 грн. за 1000 куб. м., що підтверджується меморандумом між Мінпаливенерго та ЗАТ "Сєвєродонецьке об’єднання Азот", відповідач здійснював діяльність.

Ш за 3-й квартал 2010 року відповідач повністю розрахувався за отриманий газ згідно з умовами меморандуму, а у 4-му кварталі відповідач здійснював розрахунки, виходячи з ціни у 2409,54 грн. за 1000 куб. м., що дорівнює 225 дол. США.

Ш об’єктивні обставини, що призвели до важкого фінансового стану відповідача через збитковість виробництва мінеральних добрів та інші причини доведено наявними у справі доказами.

Ш суд, виходячи з інтересів сторін спору, які заслуговують на увагу, ступеня виконання грошового зобов’язання відповідачем, причин неналежного виконання, з урахуванням об’єктивних обставин та матеріалів справи, вважає обставини, що призвели до наявної заборгованості, виключними.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені за весь період нарахування до суми 1027000,0 грн.

За таких обставин, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач це не спростував та не довів належними доказами іншого, тому позов слід задовольнити частково.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Сєвєродонецьке об’єднання Азот", 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код 33270581, на користь позивача, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, борг в сумі 503 912 285,25 грн., пеню –1027000,0 грн., інфляційні втрати –2 813 306,15 грн. та 3% річних –1 154 553,27 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 25500,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 25.03.11.

Суддя А.Г. Ворожцов