Рішення № 14401232, 17.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11 Справа № 27/5/11

Суддя

За позовом: Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах Відділу освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1275 від 02.06.2005 р. та стягнення 40 183 грн. 74 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:.

Від позивача: Яновська І.П., дов. б/н від 20.01.2011 р.

Від відповідача: Вісітаєв С.Б., паспорт НОМЕР_1 від 14.10.2000 р., Помазанов ., дов. № 2 від 25.02.2011 р.

Від третьої особи: не зявився

Від прокуратури: Соловйова О.С. , посвідчення № 248 від 29.07.2010 р.

Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах Відділу освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області, за участю Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 24 388 грн. 20 коп. заборгованості з орендної плати за договором № 1275 від 02.06.2005 р., 4 422 грн. 46 коп. витрат від інфляції, 1 454 грн. 12 коп. 3 % річних, 9 203 грн. 28 коп. пені та розірвання договору № 1275 від 02.06.2005 р.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2010 р. порушено провадження у справі № 27/5/11 та призначено судове засідання на 24.01.2011 р.

24.01.2011 р. у судовому засіданні розпочато розгляд справи № 27/5/11 по суті.

Ухвалою суду від 24.01.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 16.02.2011 р. у звязку з неявкою в засідання суду прокурора, представника відповідача та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.02.2011р. строк розгляду спору продовжено на 15 днів, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, та призначено судове засідання на 02.03.2011 р.

Ухвалою суду від 02.03.2011 р. розгляд спору продовжено відповідачем, оскільки останній своєчасно не знав про розгляд справи в суді, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України та призначено судове засідання на 17.03.2011 р.

17.03.2011 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/5/11.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу представника відповідача здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

У судовому засіданні, відкритому 17.03.2011 р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

На початку судового засідання представник позивача надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог. Просить суд:

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1275 від 02.06.2005 р. укладений між Відділом освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, Приватним вищим навчальним закладом “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області та Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя;

- у звязку з тим, що з 01.11.2010 р. по 17.03.2011 р. сума заборгованості зросла, позивач просить суд стягнути з відповідача 34 514 грн. 11 коп. основного боргу, 2 463 грн. 32 коп. пені, 2 434 грн. 34 коп. інфляційних витрат, 822 грн. 49 коп. 3 % річних за невиконання зобовязань.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги.

Крім того, позивач надав письмові пояснення на заперечення відповідача (додані до матеріалів справи).

17.03.2011 р. представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях, надісланих суду 02.03.2011р. та надав письмові доповнення до заперечень на позовну заяву (додані до матеріалів справи).

Представник третьої особи у судове засіданні, відкрите 17.03.2011 р. не зявився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд. Таким чином, враховуючи також вимоги ст.22 ГПК України, зміна предмету або підстав позову це право позивача.

Господарським судом встановлено , що 02.06.2005 р. між Відділом освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя (орендодавець), Приватним вищим навчальним закладом “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області (орендар) та Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя укладено договір № 1275 від 02 червня 2005р. оренди не житлового приміщення.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України).

Договір майнового найму відрізняється від інших (суміжних) цивільно-правових договорів такими ознаками: 1) наймач отримує майно не у власність, а лише у тимчасове користування. Цим договір майнового найму відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, дарування, за якими одержувач майна стає його власником. Крім цього, оскільки користування майном за договором найму є тимчасовим, після закінчення строку договору або у разі його дострокового розірвання наймач зобовязаний повернути майно у тому самому стані, в якому він його одержав.

Договір найму (оренди) є договором двостороннім, оскільки кожна зі сторін цього договору набуває прав і стає взаємно зобовязаною; консенсуальним, оскільки він вважається укладеним внаслідок досягнення між сторонами згоди незалежно від моменту передачі речі.

Передача в найм (оренду) є актом розпорядження, тому наймодавцем має право бути власник речі або особа, якій належать майнові права. Крім цього, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до статті 762 ЦК України договір найму є оплатним. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором оренди.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Так, відповідно до статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суттєвою умовою договору передбачено те, що орендна плата сплачується з урахуванням її індексації.

Плата за користування майном вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму має тимчасовий характер, навіть якщо він укладений без зазначення строку, тобто цей договір є строковим.

Договір оренди укладається на строк, обумовлений сторонами і встановлений договором (ст.763 ЦК України)

Суттєвою умовою договору оренди державного та комунального майна є строк (ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”), у звязку з чим такий договір може укладатися на визначений договором строк.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності міської ради від 20.05.2005 р. № 120 передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщень четвертого поверху (№№ 166-171) (літ. А-4) хортиць кого навчального центру допризовної підготовки по вул. Чотирнадцятого жовтня, 15, загальною площею 296,1 кв.м., які знаходяться на балансі відділу освіти Хортицької районної адміністрації, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) 121761,00 грн. станом на 30.05.2005 р.

П.1.2 договору передбачає, що приміщення використовується Орендарем на правах оренди для розміщення закладу освіти.

Відповідно до додаткової угоди від 01.10.2007 р. до договору оренди № 1275 орендна плата визначається на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.04.2007 р. № 31 і складає 14457,52 грн. на рік згідно з додатком № 2 до договору.

Додатковою угодою від 01.10.2007 р. до договору оренди № 1275 внесено зміни в п. 3.3 договору, а саме: орендна плата перераховується згідно рахунків відділу освіти Хортицької районної адміністрації орендарем на відповідний розрахунковий рахунок, щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. З 15 травня 2007 р. орендна плата становить 1204 грн. 79 коп. х Іінф (05) гривень (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції) згідно з додатком № 2 до договору.

Додаток № 1 до зазначеного договору вважати таким, що втратив чинність з 15.05.07р.

Зазначена додаткова угода є невідємною частиною вищезазначеного договору оренди і набуває чинності з 15.05.07р.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором оренди від 02.06.2005р. № 1275 не виконав.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», відповідач зобовязується своєчасно і у повному обсязі вносити орендодавцю оренду плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист № 12/8-5 від 18.12.2008 р., в якому відповідач зобовязався здійснити погашення всієї суми заборгованості за оренду приміщень рівними частинами протягом 2009 року, а саме з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., але жодних платежів не здійснив, що відображу в акті звірення розрахунків між Відділом освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та Приватним вищим навчальним закладом “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області.

Господарським судом встановлено, що відповідач не виконує договірні умови, передбачені п. 5.2 договору, відповідно до якого орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором

Відповідач належним чином не виконує покладені на нього зобовязання. У звязку з чим, за період з 01.08.2009 р. по 17.03.2011 р. заборгованість по орендній платі складає 34514 грн. 11 коп. (з урахуванням заяви позивача від 17.03.2011р. про збільшення розміру позовних вимог).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 463 грн. 32 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримуваяа, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Обовязок щодо нарахування пені покладається на орендаря.

Позивачем надано суду розрахунок пені, відповідно до якого пеня складає 2 463 грн. 32 коп. за період з 01.08.2009 р. по 17.03.2011 р.

Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він складений частково необґрунтовано та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Пеня за порушення строків оплати повинна нараховуватися за шість місяців, а не за рік.

Разом з тим, відповідно до норм ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Застосування скорочених строків позовної давності обумовлене специфікою тих субєктивних прав, для захисту яких вони встановлені. Отже, скорочені строки виконують своєрідну стимулюючу функцію з метою своєчасного та найбільш оперативного врегулювання спірних відносин.

Частина 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлює річний скорочений строк позовної давності і містить перелік вимог, які можуть бути заявлені протягом цього строку.

Як свідчать матеріали справи останнім строком за прострочення платежу є 01.08.09 р., граничним строком предявлення позову є 01.08.10 р. Позов заявлено позивачем 20.12.10 р., тобто після спливу позовної давності для звернення до суду про стягнення суми пені.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду вже був частково пропущений строк позовної давності для предявлення позову до відповідача щодо стягнення пені.

За таких обставин, в частині стягнення 296 грн. 47 коп. суми пені слід відмовити.

Враховуючи вимоги позивача в частині стягнення пені, суд частково задовольняє суму пені у розмірі 2166 грн. 85 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 434 грн. 34 коп. інфляційних витрат та 822 грн. 49 коп. 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 783 ЦК України договір найму може бути достроково розірваний на вимогу наймодавця, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із ст. 26 Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій»на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.4 договору, договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від договору оренди не допускається за винятком випадку невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд. У інших випадках одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно статті 214 Цивільного кодексу України відмова від правочину: відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

З матеріалів справи та пояснень учасників судового процесу вбачається, що сторони договору не дійшли взаємної згоди щодо розірвання договору оренди № 1275 від 02.06.2005р., інших доказів згідно норм діючого законодавства України суду також не надано, твердження відповідача про те, що мало місце розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця не відповідають матеріалам справи, письмові докази, на які в підтвердження своїх вимог посилається представник відповідача, доводять обставини, що суперечать поясненням орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 10.1 договору, строк його дії складає з 02.06.2005 р. по 02.06.2010 р.

Згідно з п. 10.6 договору в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строк протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як свідчать матеріали справи, строк дії договору закінчився 02.06.2010 р. та був пролонгований на той самий термін, оскільки жодна із сторін не звернулася з відповідною заявою про припинення дії договору, відповідно до п. 10.6 договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України порядок зміни та розірвання господарських договорів: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.10.2009 р. № 3/229/09 (суддя Соловйов В.М.) позовні вимоги Відділу освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задоволено та стягнуто з Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу” 25 519 грн. 71 коп. основного боргу, 339 грн. 76 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 353 грн. 56 коп. пені, 211 грн. 07 коп. 3 % річних від простроченої суми, 274 грн. 25 коп. витрат на державне мито і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду від 20.10.2009 р., Приватний вищий навчальний заклад “Південно-Український інститут бізнесу” звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що договір оренди фактично припинив свою дію 25.11.2008р., у звязку зі звільненням орендарем приміщення на підставі листа адміністрації Хортицького районного учбового центру допризовної підготовки № 106 від 25.11.2008 р., у звязку з чим вважає безпідставним нарахування інфляційних втрат, пені та річних.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р. апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області, залишено без задоволення , рішення господарського суду Запорізької області від 20.10.2009р. у справі № 3/229/09 залишено без змін.

Запорізьким апеляційним господарським судом встановлено, що посилання відповідача на те, що приміщення не використовувалося з часу надходження листа адміністрації Хортицького районного учбового центру допризовної підготовки № 106 від 25.11.2008р., яким останній просив повернути ключі від орендованих приміщень у звязку з припиненням договору, не може бути прийнято судом до уваги оскільки, згідно п. 2.4 договору у разі закінчення строку договору або дострокового розірвання орендар передає орендодавцю (балансоутримувачу) приміщення одночасно з підписанням акту приймання-передачі вказаного приміщення в 10-добовий строк у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Господарський суд наголошує на тому, що Хортицький районний учбовий центр допризовної підготовки не є стороною у договорі № 1275 від 02.06.2005 р.

Відповідно до ст.ст. 783, 784 ЦК України право розірвання договору оренди надано лише сторонам договору.

Господарським судом встановлено, що Відділ освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу”, третя особа Управління комунальної власності Запорізької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 27 424, 10 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 1275 від 02.06.2005р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність обовязковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, поза як їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду є субєктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність субєктного складу спору є обовязковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Рішення господарського суду від 20.10.2009 р. № 3/229/09 на теперішній час набрало законної сили, є чинним та обов'язковим для виконання.

Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачає, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, представник відповідача звертає увагу суду, що при ознайомлені з матеріалами справи в порядку статті 22 ГПК України, вбачається що в матеріалах справи містяться копії рахунків, які виставлені благодійному фонду “Апіс”, з цього приводу суд зазначає: що в матеріалах справи міститься письмове клопотання, яке підписано відділом освіти Хортицької рай адміністрації представником позивача І.П.Яновською останній пояснив, що в судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2011р. представником позивача було помилково надано копії рахунків, завірених належним чином, але виставлених не відповідачу по даній справі, а благодійному фонду “Апіс”, іншому орендарю, який орендує приміщення по іншому договору за іншою адресою та не має жодного відношення до справи № 27/5/11.

17.03.2011р. в засіданні суду представником позивача у справі надано для огляду суду оригінали рахунків, що були виставлені відповідачу Приватному вищому навчальному закладу “Південно-Український інститут бізнесу” , під технічну фіксацію були досліджені належним чином та долучені до матеріалів справи, згідно ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя правомірно звернувся до господарського суду в інтересах Відділу освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 29,33, 35, 49, 81-1, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1275 від 02.06.2005 р., укладений між Відділом освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, Приватним вищим навчальним закладом “Південно-Український інститут бізнесу”, м. Токмак Запорізької області та Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу” (71700 Запорізька область м. Токмак вул. Революційна, б. 26, код ЄДРПОУ 25216675, р/р 26004300245 в ВОБ № 3139, МФО 373287) на користь Відділу освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради (69076 м. Запоріжжя вул. Задніпровська, 48а, код ЄДРПОУ 20518199, р/р 35421020000864 в УДК у Запорізькій області, МФО 813015) 34 514 (тридцять чотири тисячі пятсот чотирнадцять) грн. 11 коп. основного боргу, 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 85 коп. пені, 2 434 (дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 34 коп. інфляційних витрат, 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 49 коп. 3 % річних за невиконання зобовязань. Видати наказ.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу” (71700 Запорізька область м. Токмак вул. Революційна, б. 26, код ЄДРПОУ 25216675, р/р 26004300245 в ВОБ № 3139, МФО 373287) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 85 коп. державного мита Видати наказ.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу “Південно-Український інститут бізнесу” (71700 Запорізька область м. Токмак вул. Революційна, б. 26, код ЄДРПОУ 25216675, р/р 26004300245 в ВОБ № 3139, МФО 373287) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 234 (двісті тридцять чотири) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.03.2011р.