Рішення № 14400679, 22.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р.

Справа № 4/5004/229/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія жирів", м. Нововолинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська дистрибуційна компанія", м. Луцьк

про стягнення 33499,89грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Гапон С. Й. - представник (довіреність у справі)

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія жирів" звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська дистрибуційна компанія", в якій просить стягнути 33499,89грн. заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Ухвали суду від 14.02.2011р., від 01.03.2011р. направлені ТзОВ "Волинська дистрибуційна компанія" за адресою вказаною в позовній заяві (м. Луцьк, вул. Лідавська,, 1а та вул. В. Чорновола, 8/15) повернулись без вручення адресату з відміткою поштового відділення "вибула".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв’язку з позначкою "вибула" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

11 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія жирів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська дистрибуційна компанія" було укладено генеральний договір дистрибуції № 81, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по накладних № РН-0003377 від 06.10.2010р., № РН-0003388 від 08.10.2010р., № РН-0003434 від 13.10.2010р., № РН-0003446 від 15.10.2010р., № РН-0003460 від 20.10.2010р., № 0003476 від 22.10.2010р., № РН-003488 від 27.10.2010р. на підставі довіреностей № 112 від 06.10.2010р., № 120 від 08.10.2010р., № 123 від 13.10.2010р., № 124 від 15.10.2010р., № 126 від 20.10.2010р., № 130 від 22.10.2010р., № 135 від 27.10.2010р. товар на загальну суму 35499,89грн.

Згідно п. 5.6 договору умови та терміни оплати: варіант № 1 попередня оплата в розмірі 100 відсотків вартості продукції; варіант № 2 відтермінування платежу 100 відсотків, але не більше, ніж на десять календарних днів з моменту одержання продукції.

Відповідач оплату провів частково внаслідок чого виникла заборгованість станом на момент звернення з позовом в сумі 33499,89грн., що підтверджується актом звірки від 19.01.2011р.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем було надіслано відповідачу вимогу № 151 від 27.01.2011р.

Відповідач, вимогу позивача № 151 від 27.01.2011р. залишив без відповіді та без задоволення, у встановленому порядку суму позову не оспорив, доказів в обґрунтування своїх заперечень не представив.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська дистрибуційна компанія", (м. Луцьк, вул. Лідавська, 1а, код 37003976) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія жирів", (м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 60, код 35354060) 33499,89грн. заборгованості, 334,99грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян