Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
16 лютого 2011 р.Справа №15/468-3Н(06) Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Жеков В.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді: Крусяна А.В.
суддів: Джабурія О.В. , Шляхтицького О.І.
за участю секретаря Радовинчик М.В.,
розглянувши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів технологій академії наук України" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 року по справі за адміністративним позовом
позивач Державне підприємство "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів технологій академії наук України"
відповідач Ленінська ДПІ у м.Миколаєві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
07 грудня 2004 року Державне підприємство «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів технологій»(далі ДП «ЕВ ІІПТ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000292302/480/0 від 19 листопада 2004 року про завищення сум бюджетного відшкодування експортного ПДВ у розмірі 199855,00грн. та застосування фінансових санкцій на суму 99927,50грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11 травня 2005 року позовні вимоги задоволені, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000292302/480/0 від 19 листопада 2004 року.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року рішення господарського суду Миколаївської області від 11 травня 2005 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
03 липня 2006 року ДП «ЕВ ІІПТ»звернулося до господарського суду Миколаївської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 11 травня 2005 року у справі за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на момент розгляду справи ні позивачу, ні суду не було і не могло бути відомо про наявність всіх доказів на підтвердження позовних вимог та надало суду додаткові бухгалтерські документи на підтвердження своїх доводів.
25 жовтня 2006 року ДП «ЕВ ІІПТ»змінило вимоги поданої зави та просило Одеський апеляційний господарській суд переглянути за нововиявленими обставинами постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року, скасувати її та прийняти нову постанову про залишення рішення суду першої інстанції без змін з підстав, зазначених у заяві від 03 липня 2006 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25 жовтня 2006 року справу передано за територіальною підсудністю до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2007 року за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року скасовано, а рішення господарського суду Миколаївської області від 11 травня 2005 року залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2010 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2007 року скасовано, заяву ДП «ЕВ ІІПТ»про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року за нововиявленими обставинами направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду. Підставами скасування судового рішення є те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи постанову за нововиявленими обставинами, не надав належної оцінки тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, зокрема: належним чином не перевірив, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність низки документів, які стосуються експорту товару позивачем через комісіонера ТОВ «Олас»і підтверджують товарність здійсненої операції, за наслідками якої сформовані спірні валові витрати, податковий кредит та заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість. Суд не дослідив, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції у судовому рішенні, що переглядається, адже при вирішенні справи суд виходив з того, що валові витрати мають бути підтверджені ще й документами, які б підтверджували факт отримання позивачем від ТОВ «Фірми Огмін»товару. Апеляційний суд залишив поза увагою факт прийняття судом першої інстанції рішення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у повному обсязі без повного та всебічного зясування обставин щодо усіх зафіксованих актом перевірки порушень.
Судова колегія дослідивши матеріали справи та заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін у справі, дійшла до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.245 КАС України постанова суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами, якими є в тому числі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення позивачем зазначається, що на момент розгляду справи ні позивачу, ні суду не було і не могло бути відомо про наявність низки доказів, які підтверджують товарність операції, зокрема, це є документи, про які позивач не знав, оскільки експортом товару займалося інше підприємство - ТОВ «Олас»у якого знаходились всі документи та з незалежних від позивача причин не могли бути надані в повному обсязі до суду при розгляді справи.
В ході розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Одеським апеляційним адміністративним судом встановлено підтвердження обставин викладених в судовому рішенні Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2007 року.
Так, Ленінською МДПІ у м. Миколаєві у період з 17.03.2004р. по 17.11.2004р. проведена документальна перевірка ДП «ЕВ ІІПТ»та складено акт №299/23-02-120/05540190/21 від 19.11.2004р. За результатами перевірки підприємства з питання достовірності декларування сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету за вересень 2003 року встановлені порушення:
- згідно наданих ДП «ЕВ ІІПТ»до перевірки документів, податковий кредит за вересень 2003 року по податкових накладних постачальників з місячним обсягом отриманих товарів на загальну суму ПДВ до 10 тис.грн. складає 23494,39грн. Проведеною звіркою з компютерною автоматизованою інформаційною системою АРМ «Фіктивні підприємства»виявлений факт взаємовідносин позивача з ПП «Сігма», державна реєстрація якого скасована рішенням суду від 18.09.2003р. Враховуючи наведене, за результатами теперішньої перевірки встановлено завищення суми податкового кредиту, задекларованого ДП «ЕВ ІІПТ»у вересні 2003р. в розмірі 348,73грн., що є порушенням - пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2003р. на загальну суму 3049,10грн. в порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(…платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками усі необхідні реквізити…) та п.15 Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 25.05.98р. №740. До податкового кредиту перевіряємого податкового періоду ДП «ЕВ ІІПТ»віднесло суми ПДВ по податкових накладних, в яких не вказані реквізити покупця, невірно або взагалі не вказаний індивідуальний податковий номер; на деяких накладних стоїть печатка продавця яка не містить ідентифікаційного коду, або встановлена невідповідність кодів;
- порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону - завищення суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету у розмірі 200277,00грн. Враховуючи отримані матеріали зустрічних перевірок ТОВ «Фірма Огмін»і ТОВ «Олас»та приймаючи до уваги відсутність будь яких документів, підтверджуючих факт транспортування товару, наявність складських приміщень та відповідних (придатних) площ для зберігання у м. Чернігові, де воно мало відбуватися, а також засобів розвантаження та завантаження ТМЦ, перевіркою зроблено висновок про безтоварність проведеної фінансово-господарської операції.
Наведені порушення призвели до завищення суми податкового кредиту за вересень 2003 року на загальну суму 203674,83грн. Отже, за результатами проведеної перевірки завищена сума ПДВ, заявлена позивачем до відшкодування з бюджету за вересень 2003р. у розмірі 199855грн., донараховано ПДВ за вересень 2003р. у розмірі 3819грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000292302/480/0 від 19.11.2004р., яким виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 199855грн. і зобов'язано останнього сплатити штрафні санкції у розмірі 99927,50грн.
Зазначена справа розглядається судами з грудня 2004 року.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обовязку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
4 квітня 2005 року першим заступником голови господарського суду Миколаївської області Середа О.Ф. було винесено окрему ухвалу у справі на адресу відповідача, з підстав невиконання відповідачем неодноразових вимог суду про надання всіх доказів у справі./т.1,а.с.76/
Судове рішення суду першої інстанції від 11.05.2005 року про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення рішення №0000292302/480/0 від 19 листопада 2004 року двічі переглядалося Одеським апеляційним господарськім судом.
Перевіркою матеріалів справи судовою колегією встановлено, що відповідачем у справі взагалі не надані та не надавалися докази, будь які документи, на підтвердження встановлених порушень при перевірці позивача з приводу завищення суми податкового кредиту, задекларованого ДП «ЕВ ІІПТ»у вересні 2003р. в розмірі 348,73грн. та на загальну суму 3049,10грн. Відповідач навіть у своїх неодноразових запереченнях, поясненнях на позов не надавав судам доказів в обґрунтування та підтвердження вказаних виявлених порушень.
В ході розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Одеським апеляційним адміністративним судом відповідачу також надавалася можливість надати всі докази у справі, але його представником в судовому засіданні надані лише пояснення з приводу проведення позивачем експортної операції за період з 01.09.2003р. по 01.04.2004р.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що відповідач неодноразово без поважних причин з 2004 року взагалі не надав суду докази для підтвердження обставин порушень з приводу завищення суми податкового кредиту, задекларованого ДП «ЕВ ІІПТ»у вересні 2003р. на загальну суму 3397,83грн., тому апеляційний суд вирішив справу на основі наявних доказів.
ДП «ЕВ ІІПТ»здійснило експортну операцію напівфабрикатів з нержавіючої сталі в кількості 56,1т. Товар був придбаний згідно договору купівлі-продажу, укладеному між Державним підприємством «Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій»та ТОВ «Фірма «Огмін»№24/09 від 24.09.2003р. на загальну суму 1201662,00грн., у тому числі ПДВ - 200277,00грн. Товар був переданий у власність позивача відповідно до акту прийому-передачі товару №1 від 24.09.2003р., видаткової накладної №69/1 від 24.09.2003р. і податкової накладної №59/1 від 24.09.2003р. Розрахунки були здійснені позивачем у безготівковій формі з 29.12.2003р. по 31.03.2004р. на загальну суму 1061695,80 грн., згідно платіжних доручень наданих під час перевірки.
24.09.2003р. ДП «Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій»і ТОВ «Олас»було укладено договір комісії №24/09, за яким останній зобов'язується знайти іноземного покупця на товар, укласти з ним контракт і здійснити всі необхідні процедури для його експорту за межі України, перерахувати Державному підприємству грошові кошти в національній валюті України, а Державне підприємство, у свою чергу, зобов'язується відшкодувати ТОВ «Олас»витрати, понесені при здійсненні експортної угоди і виплатити комісійну винагороду. Отже, отриманий позивачем за договором купівлі-продажу товар був проданий на експорт через комісіонера ТОВ „Олас", що підтверджується реєстром документів №10200/3/071834, поданих до вантажного відділу Чернігівської митниці, обліковою карткою № 10200/1/03/01410 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, взятого на облік у вантажному відділі митниці, аркушем контролю проведення митного оформлення за ВМД №10200/3/071834 від 17.10.2003р., митною декларацією, договором оренди приміщення від 01.09.2003р., а також документами, підтверджуючими завантаження товару на вагони, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації,
Згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону, платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України; б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку, коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.
27 квітня 2005 року слідчим СВ ПМ ДПІ в Миколаєві порушена кримінальна справа стосовно посадових осіб ДП «ЕВ ІІПТ», за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України./т.1,а.с.74/
В ході досудового слідства були виявлені додаткові документи, які повністю підтверджують факт переміщення товару за кордон, зберігання та його митного оформлення.
Відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 14 червня 2006 року №311 та постанови слідчого від 15.03.2006р. про призначення документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства проведена повторна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за 2003-2004 роки при проведені експертної операції, за результатами якої складена довідка від 03.07.2006р. №170/23-300/05540190.
При перевірці були використані документи, які знаходяться в обліковій справі підприємства в ДПІ, документи, які мають відношення до вказаної експортної операції та надані слідчим відділом, матеріали зустрічних перевірок ТОВ «Олас»та ДП «ЕВ ІІПТ», ТОВ «Фірма Огмін»та ДП «ЕВ ІІПТ». За результатами проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при проведенні експортної операції за період з 01.09.2003р. по 01.04.2004р. згідно договору комісії від 24.09.2003р. № 24/09 порушень не встановлено. /т.2,а.с.61-75/
Отже, на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2010р., апеляційним судом встановлено, що на момент розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції позивачу та суду не було відомо про наявність у справі всіх доказів, оскільки вони були встановлені при проведені слідчих дій у 2005-2006 роках.
Судом також досліджено, що валові витрати підтверджені ще й довідкою від 11.03.2004р №2541/23-4/23498936 про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма «Огмін»з питань взаємовідносин з ДП «ЕВ ІІПТ», якою підтверджено факт отримання позивачем від ТОВ Фірми «Огмін»товару. За результатами перевірки порушень не встановлено. /т.1, а.с.122-123/
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у повному обсязі щодо усіх інших зафіксованих актом перевірки порушень, оскільки відповідачем з 2004 року до суду не надано жодного доказу чи підтвердження в обґрунтування завищення суми податкового кредиту, задекларованого ДП «ЕВ ІІПТ»у вересні 2003р. на загальну суму 3397,83грн.
Таким чином, на думку судової колегії заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 198,200,205,206, 245, 253 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Заяву Державного підприємства «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів технологій»про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 11 травня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 14399950, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/468-3н(06). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: