Постанова № 14397910, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

04 жовтня 2010 року 12:31 год.№ 2а-12302/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю представників: позивачаСтрілець О.В., відповідача Горбатенка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгазкомплекс" (даліТОВ "Спецгазкомплекс") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва (даліДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У серпні 2010 року ТОВ "Спецгазкомплекс" звернулося до Окружного адміністратив-ного суду міста Києва із позовом, у якому, з урахуванням заяви від 9 вересня 2010 року, просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від №0001352312/0 від 24 лютого 2010 року, №0001352312/1 від 31 березня 2010 року, №0001352312/2 від 18 червня 2010 року, №0001352312/3 від 30 серпня 2010 року, якими визначено податкове зобов'язання із урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 62043,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ "Спецгазкомплекс" при формуванні спірного податкового кредиту не допущено порушень вимог Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97). На думку позивача, зазначені в акті висновки та податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідач надав заперечення проти позову, в яких, пославшись на результати перевірки, зазначив про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаю-чись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на наявність постанови Деснянського районного суду міста Києва.

При вирішенні справи судом взято до розгляду надані сторонами та витребувані судом письмові документи: двосторонні договори субпідряду між ТОВ "Спецгазкомплекс" і його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервистехпром" (далі ТОВ "Сервистехпром"), додаткові угоди до них, довідки про вартість виконаних робіт, акти прий-мання виконаних робіт, податкові декларації з ПДВ за вересень-грудень 2008 року і додані податкові накладні, акт перевірки, інформацію з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Сервистехпром".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов належить задовольнити із наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Спецгазкомплекс" (ідентифікаційний код: 35895132, місцезнаходження: 03057, м.Київ, вул. О.Довженка, буд. 12-А, кім. 209) зареєстровано 17червня 2008 року згідно з свідоцтвом Шевченківської районної у м. Києві державної адмі-ністрації А01 №455193 про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного дер-жавного реєстру підприємств та організацій України АА №004151 від 23 червня 2008 року.

Згідно із довідкою (Форма №4-ОПП) від 4липня 2008 року №33680/29-107 ТОВ "Спецгазкомплекс" взято на облік в органах державної податкової служби з 4 липня 2008 року за №33680, на дату видачі довідки перебуває на обліку у ДПІ.

ТОВ "Спецгазкомплекс" зареєстровано платником ПДВ 13 серпня 2008 року, індиві-дуальний податковий номер 35851326595, що підтверджується свідоцтвом (Форма №2-ПДВ) №10133912 НБ №168632, виданим ДПІ.

Як свідчить п. 2.4 Акта перевірки від 12 лютого 2010 року №190/23-12/35895132 станом на 8 лютого 2010 року позивач перебуває на обліку в ДПІ, зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується представником позивача.

5 вересня 2008 року ТОВ "Спецгазкомплекс" ("Підрядник") уклало із ТОВ "Сервис-техпром" ("Субпідрядник") договори субпідряду №1-С та №2-С, згідно з якими "Підряд-ник" доручає, а "Субпідрядник" приймає на себе виконання власними силами будівельно-монтажних робіт по виготовленню та монтажу індивідуальних газоходів двох водогрійних котлів NPR 1500 в існуючій котельні Відкритого акціонерного товариства "Томак" за адресою: м.Київ, вул. В.Хвойки, 15.

Загальна вартість підрядних робіт склала 248173,20 грн. (у т.ч.: 147456,00 грн. (24567,00 грн.ПДВ) за договором №1-С від 5 вересня 2008 року; 100717,20 грн. (16786,20 грн.ПДВ) за договором №2-С від 5 вересня 2008 року), що підтверджується зазначеними договорами, додатковими угодами №1 від 22жовтня 2010 року і №2 від 1грудня 2008 року до договору №2-С від 5 вересня 2008 року, затвердженими договірними цінами (додатки № 1 до договорів і додаткових угод), локальними кошторисами № 2-1-1.

ТОВ "Спецгазкомплекс" отримано підряді роботи від ТОВ "Сервистехпром", що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень, грудень 2008 року, актами №1, б/н, №1 №2 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень, грудень 2008 року, а також податковими накладними: від 9 вересня 2008 року №246 на суму ПДВ 16410,58 грн., №247 на суму ПДВ 11041,67 грн., від 10 жовтня 2008 року №318 на суму ПДВ 2383,33 грн., від 31 жовтня 2008 року №321 на суму ПДВ 8165,42 грн., від 27листопада 2008 року №361 на суму ПДВ 1727,80 грн., від 12 грудня 2008 року №551 на суму ПДВ 1633,40 грн.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту відповідно періоду, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за вересень-грудень 2008 року, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатки 5 до податкових декларацій).

Як підтверджується Актом перевірки від 12 лютого 2010 року №190/23-12/35895132 та не заперечується сторонами, ТОВ "Спецгазкомплекс" було перераховано грошові кошти ТОВ "Сервистехпром" на загальну суму 248173,20 грн. (у т.ч. 41362,20 грн. ПДВ), дебіторська/кредиторська заборгованість за отримані послуги відсутня.

ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Спецгазкомплекс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини платником податків ТОВ "Сервистехпром" (ідентифікаційний код 35454015) за період з 1 січня 2008 року по 30вересня 2009 року, про результати якої складено Акта від 12 лютого 2010 року №190/23-12/35895132.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Спецгазкомплекс" по взаємовідносинах з ТОВ "Сервистехпром" пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 при визначенні суми ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 41362,00 грн., а саме: за вересень 2008 року на суму 27452,25 грн., за жовтень 2008 року на суму 10548,75 грн., за листопад 2008 року на суму 1727,80 грн., за грудень 2008 року на суму 1633,40 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ "Спецгазкомплекс" включено до податкового кредиту суми сплаченого ТОВ "Сервистехпром" ПДВ у розмірі 41362,00 грн., не підтверджені належними документами, оскільки первинні документи і податкові накладні, отримані від ТОВ "Сервистехпром", не відповідають вимогам діючого законодавства, бо дане товариство є фіктивним згідно із постановою Деснянського районного суду м. Києва по від 16 вересня 2009 року в справі №1-704.

На підставі Акта від 12 лютого 2010 року №190/23-12/35895132 та згідно із пп."б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21грудня 2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-ІІІ) ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2010 року №0001352312/0, яким визначено податкове зобов'язання із ПДВ у розмірі 62043,00 грн. (у т.ч.: за основним платежем 41362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25395,47 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0001352312/1, від 18 червня 2010 року №0001352312/2, від 30 серпня 2010 року №0001352312/3. Сума податкового зобов'язання не змінювалася.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу віднесення позивачем до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ та стосуються правомірності визначення від-повідачем податкового зобов'язання з ПДВ і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу і ставки оподатку-вання, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон №168/97.

Згідно з п. 1.7 Закону №168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Наведені положення Закону №168/97 дають підстави для висновку, що віднесення суб'єктом господарювання сум ПДВ до податкового кредиту реалізується за наявності в ньо-го належним чином оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом.

У контексті фактичних обставин справи, яка розглядається, суттєвим є те, чи мало право ТОВ "Сервистехпром" складати податкові накладні, а також оцінка виписаних ним податкових накладних, на підставі яких позивачем віднесено суми до податкового кредиту.

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що податкова накладна вида-ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 визначено зміст (обов'язкові реквізити) податкової накладної: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 право на нарахування податку і складан-ня податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згідно із п. 9.8 ст. 9 Закону №168/97 реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулю-вання, яка відбувається у випадках, встановлених у цьому Закону. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем такого анулювання.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ "Спецгазкомплекс" і ТОВ "Сервистехпром" у вересні-грудні 2008 року останнє було зареєстровано як платник ПДВ (індивідуальний податковий номер 354540126534, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100072185). Реєстрацію ТОВ "Сервистехпром" як платника ПДВ анульовано за ініціативою органу державної податкової служби лише 17 липня 2009 року, що підтверджується офіційною інформацією з веб-сайту Державної податкової адміністрації України. Анулювання реєстрації платника ПДВ не має зворотної дії в часі та не поширюється на правовідносини, що виникли до її настання, а відтак не поширюється на спірні господарські операції.

Факт реєстрації ТОВ "Сервистехпром" платником ПДВ на час здійснення господар-ських операцій з позивачем (за якими ДПІ не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ), як і факт здійснення цих господарських операцій та їх підтвердження належними первинними документами, відповідачем ні при перевірці, ні його представником під час розгляду справи не заперечується.

При цьому відповідачем також не представлено суду доказів припинення юридичної особи ТОВ "Сервистехпром" (скасування державної реєстрації), виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру, визнання недійсними договорів тощо.

За таких обставин суд вважає, що, маючи статус платника ПДВ і будучи виконавцем робіт, ТОВ "Сервистехпром" вправі було виписувати податкові накладні: від 9вересня 2008 року №246 на суму ПДВ 16410,58 грн., №247 на суму ПДВ 11041,67 грн., від 10 жовтня 2008 року №318 на суму ПДВ 2383,33 грн., від 31 жовтня 2008 року №321 на суму ПДВ 8165,42 грн., від 27листопада 2008 року №361 на суму ПДВ 1727,80 грн., від 12грудня 2008 року №551 на суму ПДВ 1633,40 грн.

Дослідивши зміст вказаних податкових накладних, суд відзначає їх відповідність пп.7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97, що також не заперечувалося відповідачем.

Позиція та заперечення відповідача ґрунтуються виключно на наявності постанови Деснянського районного суду м.Києва від 16 вересня 2009 року в кримінальній справі № 1-704 по обвинуваченню ОСОБА_3 (директора ТОВ "Сервістехпром") у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Як вбачається, ОСОБА_3 з метою створення суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, не маючи на меті займатися фінансово-господарською діяльністю, знаходячись в приміщенні приватного нотаріуса підписав статут ТОВ "Сервістехпром", а також нотаріально завірену довіреність на представництво з питань реєстрації установчих документів ТОВ "Сервістехпром" та протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ "Сервистехпром" від 13 вересня 2007 року. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 було створено і поставлено на облік фіктивне підприємство ТОВ "Сервістехпром". ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності.

Проте постанова не містить жодних посилань (доведення вини особи) на відсутність волі в діях ОСОБА_3 чи неможливість розуміння значення своїх дій та керування ними; не встановлено суспільно-небезпечний характер дій особи у зв'язку зі здійсненням будь-яких господарських операцій взагалі і спірних (за якими ТОВ "Спецгазкомплекс" віднесено суми ПДВ до податкового кредиту) зокрема; не зазначено, яка незаконна діяльність прикри-валася цими господарськими операціями, наявність умислу. Також у постанові відсутній той факт, що податкові накладні ОСОБА_3 не підписував.

Суд зауважує, що вказані обставини мають суттєве значення для вирішення справи і повинні бути доведеними належними і допустимими засобами доказування.

Оцінюючи постанову Деснянського районного суду м.Києва від 16 вересня 2009 року № 1-704 у сукупності і взаємозв'язку з іншими доказами, суд стверджує про її нерелевантність та непереконливість наведених у ній обставин.

Кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. При цьому у справі відсутні докази, які підтверджують факт недобросовісного характеру діяльності контрагента у спірних операціях з позивачем.

Таким чином, зважаючи на відсутність у справі доказів недобросовісного характеру діяльності контрагента позивача за спірними господарськими операціями, а тим більше прямих доказів порушення ним податкового законодавства, а також за відсутності доказів обізнаності позивача про можливий недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неправомірне надання податкової вигоди своїм контрагентам), не можна розглядати законним і обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97.

Враховуючи встановлені судом факти і викладені мотиви, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ на підставі належно оформлених податкових накладних, що видані йому виконавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником ПДВ, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто оспорював і не спростовував. З цих же мотивів, висно-вок ДПІ про завищення позивачем сум податкового кредиту суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд погоджується із доводами позивача, вважає його вимоги обґрунтованими. Нато-мість відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих рішень.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також критерії оцінювання рішень суб'єктів владних повноважень, визначені ст. 2 КАС, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ. Суд зауважує, що первинні податкові повідомлення-рішення залишились чинними та не вважаються відкликаними, адже залишені без змін, при цьому повторні і наступні податкові повідомлення-рішення на ці ж суми податкового зобов'язання і штрафних санкцій не зумовлюють автоматичної втрати чинності первинними.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгазкомплекс".

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ше-вченківському районі м. Києва від №0001352312/0 від 24 лютого 2010 року, №0001352312/1 від 31 березня 2010 року, №0001352312/2 від 18 червня 2010 року, №0001352312/3 від 30серпня 2010 року.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгазкомп-лекс" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

СуддяД.А. Костенко