Постанова № 14397403, 24.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14:20

24.02.2011 р. Справа № 2а-6314/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О.М.

при секретарі судового засідання Бондарь В.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лентакс-Юг", вул. Чкалова, 20, м.Миколаїв,54017 до1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м.Миколаїв,54030 2. Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, пр. Леніна, 141-в, м.Миколаїв,54000 прокурора в інтересах державиПрокурор Миколаївської області, АДРЕСА_1 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0023490700/0 від 03.09.10 р., визнати протиправними дії та бездіяльність, стягнути бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 65614,00 грн, За участю представників: від позивача: Ковширін М.М., довіреність № 93, від 04.08.10; від відповідача: Волков А.С., довіреність № 14-1812-78, від 04.01.11;

від відповідача: Радчич О.А, довіреність № 866/9/10-023, від 23.02.11;

прокурор: не з'явився, повідомлений належним чином;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лентакс-Юг»(далі ТОВ «Лентакс-Юг») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (далі ДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (далі ОДКУ) про визнання протиправними дій (бездіяльності) субєктів власних повноважень, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 03.09.2010р. №0023490700/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року на 439698,00грн. та стягнення (відшкодування) із державного бюджету на користь ТОВ «Лентакс-Юг»бюджетної заборгованості з ПДВ за травень 2010 року в сумі 65614,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на невідповідність рішення ДПІ, а також дій (бездіяльності) ДПІ та ОДКУ вимогам чинного податкового законодавства.

Представники відповідачів позов не визнали з підстав, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та пояснення свідка, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

03 вересня 2010 року, на підставі акту “Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лентакс-Юг»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 по 30.04.2010 року.” від __.08.2010р. за №____/07-000/33368349, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0023490700/0 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 439698,00грн.

В оскаржуваному рішенні ДПІ зазначено, що актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.3.1.2. п.3.1. ст.3, п.4.1., 4.3 ст.4, п.п.6.1.1. п.6.1., ст.6, п.п.7.2.3., 7.2.6., 7.2.7. п.7.2., п.п.7.3.1., 7.3.6. п.7.3., п.п.7.4.1. п.7.4., п.п.7.5.1., 7.5.2. п.7.5., п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закон_168). Відповідні норми Закону_168 визначають обєкт та базу оподаткування (п.3.1., 4.1., 4.3.), встановлюють ставку податку (п.6.1.) та вимоги до податкової накладної (п.7.2.), встановлюють дату виникнення податкового зобовязання (п.7.3.), визначають податковий кредит (п.7.4.) та дату його виникнення (п.7.5.), порядок визначення сум ПДВ що підлягають бюджетному відшкодуванню (п.7.7).

Як свідчать матеріали справи, за наслідками перевірки було встановлено ряд порушень на загальну суму 439698,00грн., які можливо згрупувати наступним чином донарахування податкового зобовязання на суму 18910,70грн. в наслідок реалізації товару на території України нижче митної вартості, а також зменшення податкового кредиту на суму 213598,66грн. в наслідок декларування податкових накладних за інші періоди та на суму 207188,30грн. внаслідок декларування „імпортного” ПДВ, сплаченого в інші періоди.

В ході судового засідання було встановлено, що висновки ДПІ не узгоджуються з фактичними обставинами та не відповідають нормам матеріального права. Вказуючи на випадки реалізації імпортованого товару (ДВП) за ціною нижче, ніж митна вартість цього товару, ДПІ повязала таку реалізацію із застосуванням норм п.п.3.1.2. та п.4.3. Закону_168 але відповідно до закону митна вартість враховується виключно при оподаткуванні товарів, що імпортуються (тобто при перетині кордону). При здійсненні операцій з поставки товару на території України а саме про такі поставки свідчать досліджені матеріали базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, і в даному випадку має застосовуватися норми п.4.1. Закону_168. При цьому фактів реалізації (поставки) товару на території України, за ціною нижче договірної (контрактної) вартості імпортованих товарів, перевіркою не встановлено тобто порушення закону відсутнє.

Факти порушення ТОВ «Лентакс-Юг»норм Закону № 168, які стосуються ставок податку та оформлення податкових накладних, судом не були встановлені, оскільки ці норми не встановлюють обовязків для позивача та вони не доведені належними доказами.

Факти порушення ТОВ «Лентакс-Юг»норм Закону_168, які стосуються формування податкових зобовязань та податкового кредиту, судом не підтверджуються, оскільки позивач хоча і декларував деякі показники з запізненням, але в рамках дозволених законодавством термінів (не пізніше ніж 1095 днів), та ці порушення також не доведені належними доказами.

За таких обставин суд виключає можливість встановити порушення порядку визначення сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені ДПІ в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону №168, є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно висновку перевірки щодо неможливості підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 65614,00грн., який ДПІ обґрунтовує відсутністю відповідей (результатів зустрічних перевірок) по постачальникам товарів на дату підписання акту перевірки, суд вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість". До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є правом податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування ПДВ у залежність від проведення податковими органами таких перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування ПДВ з Державного бюджету України. Відсутність у податкового органу відомостей про зустрічну перевірку постачальника товару, не може безпосередньо та остаточно вказувати на невиконання останнім своїх податкових зобов'язань і тим самим позбавляти покупця (платника податку) права на включення до складу податкового кредиту суми податку, яка входить до складу ціни придбання товару, що призводить до позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування. Єдиним наслідком завищення платником суми бюджетного відшкодування у відповідності до вимог п.п.7.7.7”б” ст.7 Закону_168 є податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. Враховуючи недоведеність фактів будь яких порушень з боку ТОВ «Лентакс-Юг»вимог чинного законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ, подібне зменшення (затримка) суми бюджетного відшкодування є протиправним та порушує законні права та інтереси позивача.

Статтею 7 (п.п.7.7.5. та 7.7.6.) Закону №168 встановлено порядок та строки проведення розрахунків з відшкодування податку на додану вартість, відповідно до якого податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі якого орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до матеріалів справи, перевірка ТОВ «Лентакс-Юг»закінчилася 20.08.2010р., тобто ДПІ повинна була надати висновок про бюджетне відшкодування на суму 65614,00грн. ще 25.08.2010р., але цього не зробила, що свідчить про протиправність дій (бездіяльності). За таких обставин відповідач 2 фактично був позбавлений можливості вчинити відповідні дії з відшкодування податку на додану вартість у сумі 65614,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7 ,17, 94, 158-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаїва №0023490700/0 від 03.09.2010р. повністю.

3.Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва щодо ненадання висновку по відшкодуванню ТОВ «Лентакс-Юг»податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 65614,00 грн.

4.Стягнути (відшкодувати) із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лентакс-Юг»(код ЄДРПОУ 33368349, р/рахунок №2600700107223 в МФ “Укрексімбанк”, МФО 326739) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 65614,00 грн. (шістдесят пять тисяч шістсот чотирнадцять гривень).

5.В частині інших позовних вимог відмовити.

6.Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.М. Мельник