Постанова № 14397, 06.06.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 червня 2006 р. Справа № 5/65-А

За позовом: ВАТ „Ужгородське Шляхово-будівельне управління

№58” м.Ужгород

До відповідача: Ужгородської МДПІ м.Ужгород

Про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

№85/23-111/03450092/2243 від 24.02.2006р.

Заступник Голови господарського суду

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Яворський І.Ф. – представник, Руденко Я.Г. - представник

відповідача: Дворак Є.І. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Ужгородське шляхово-будівельне управління №58” м.Ужгород до Ужгородської МДПІ м.Ужгород про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №85/23-111/03450092/2243 від 24.02.2006р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №85/23-111/03450092/2243 від 24.02.2006р., яким до нього застосовано фінансову санкцію у сумі 1407,07 грн. При цьому посилається на невідповідність даного акту фактичним обставинам справи.

Оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту перевірки №13/23-0/03450092 від 09.02.2006р., яким встановлено порушення позивачем п.2.3. та п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001р. №72 (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно з актом перевірки, позивач визнаний відповідальним за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, за встановленою формою.

Як вбачається із акту перевірки №13/23-0/03450092 від 09.02.2006р., суть порушення позивачем п.2.3. та п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001р. №72 (з наступними змінами і доповненнями) зводилась до того, що він докладав до авансових звітів товарні, касові чеки та квитанції, які отримав від суб’єктів підприємництва в обмін на вчинені ним платежі. За твердженням податкового органу, дані касові та товарні чеки за формою не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не могли бути застосовані в якості доказів проведення виплат.

Таким чином, опираючись на вчинені перевіркою висновки, та на підставі ч.6 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436 (з наступними змінами і доповненнями), податковим органом застосовано фінансову санкцію до відповідача у розмірі сплачених коштів (1407,07 грн.).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на законність та обґрунтованість прийнятого ним правового акту індивідуальної дії.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, до спірної ситуації податковим органом було застосовано нормативи, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 19.02.2001р. №72 (з наступними змінами і доповненнями).

Дане Положення втратило чинність на підставі Постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, однак діяло у охопленому перевіркою періоді.

Згідно з ч.5 п.2.3. Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 19.02.2001р. №72 (з наступними змінами і доповненнями), (надалі Положення), розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

За характером припису, дана норма права є зобов’язуючою, що закріплює обов’язок особи, яка отримує платіж від платника, оформляти прийом коштів відповідними документами, що підтверджують фінансово-господарську операцію.

Таким чином, суб’єктом правового вчинку –особою, що повинна дотримуватись встановленої п.2.3. Положення поведінки, і відповідно можливим суб’єктом правопорушення, у разі недотримання такої поведінки, є не позивач у справі, а особа, яка надає послуги чи продає товар і отримує за це платіж.

Отже, за усіх обставин, позивач, який у спірній ситуації виступає не отримувачем коштів (надавачем послуг), а платником, не може бути визнаний відповідальним за порушення п.2.3. Положення.

Викладене вище також стосується висновку податкового органу про порушення позивачем пункту 2.6. Положення, у якому викладено загальні правила реєстрації та обліку розрахункових операцій між суб’єктами торгового обороту.

Статтею 1, зокрема частиною 6 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436 (з наступними змінами і доповненнями) передбачено відповідальність за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Отже, за змістом даної норми, суб’єктом відповідальності є отримувач платежу –суб’єкт правового вчинку – особа, що повинна дотримуватись приписів п.2.3. та п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001р. №72 (з наступними змінами і доповненнями).

Тому, оскільки у спірній ситуації, позивач не виступає платником, а особою, що отримала товарні чеки від платників, до нього не може бути застосовано ч.6 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №85/23-111/03450092/2243 від 24.02.2006р. слід визнати помилковим.

На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 2, 7 –12, 70, 86, 94, 157, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

Визнати протиправним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №85/23-111/03450092/2243 від 24.02.2006р. прийняте Ужгородською МДПІ по відношенню до товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгородське шляхово-будівельне управління №58” м.Ужгород.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя О.С.Йосипчук