Постанова № 14396771, 22.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1303/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Макіївської обєднаної Державної податкової інспекції

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій

у розмірі 2824,00 гривень

за участю сторін

від позивача: Малікова І.В. (дов. № 31728/10/10-312 від 05.07.2010 року)

від відповідача: не зявився,

Макіївська обєднана Державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2824,00 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивачем було зазначене наступне. 18 серпня 2010 року податковою інспекцією було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину «Ника», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_1. На підставі складеного за наслідками перевірки Акту № 6843/18/05/234/НОМЕР_1 від 18.08.2010 року позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0001072343 від 19.08.2010 року, яким до відповідача за порушення пунктів 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були застосовані штрафні санкції на суму 2824,00 гривень. На час подання позовної заяви суму штрафу відповідачем добровільно сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, повноважного представника до суду не направив, заяв про відкладення слухання справи або будь-яких інших клопотань не надав.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 5). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 859/6/1-29-014-5 від 15.11.2010 року перебуває на податковому обліку в Макіївській обєднаній Державній податковій інспекції з 07.06.2004 року (арк. справи 6).

18 серпня 2010 року податковою інспекцією було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину «Ника», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_1.

18 серпня 2010 року за наслідками проведеної перевірки був складений акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 6843/18/05/234/НОМЕР_1, яким було встановлено порушення відповідачем пунктів 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк. справи 10-11).

19 серпня 2010 року Макіївською обєднаною Державною податковою інспекцією на підставі Акту перевірки № 6843/18/05/234/НОМЕР_1 від 18.08.2010 року було прийнято рішення № 0001072343 про застосування фінансових санкцій до субєкту господарювання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 2824,00 гривень.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно пунктів 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 15 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена статтями 17-24 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 статті 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з матеріалів справи, через порушення відповідачем пунктів 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» рішенням № 0001072343 від 19.08.2010 року до субєкту господарювання ОСОБА_1 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2824,00 гривень.

Зазначене рішення № 0001072343 від 19.08.2010 року було отримано відповідачем 19 серпня 2010 року, що підтверджується корінцем рішення про застосування штрафних санкцій, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 13).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми фінансових санкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували би оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку рішення № 0001072343 від 19.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій або сплату суми застосованих до нього штрафних санкцій у розмірі 2824,00 гривень.

Відповідно до даних зворотного боку облікової картки, яка міститься в матеріалах справи, станом на 07 лютого 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати застосованих штрафних санкцій у розмірі 2824,00 гривень.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який діяв на момент звернення позивача до суду, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 6, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій прямо визначені законодавством України.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 14.1.39 статті 14 та підпункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Макіївської обєднаної Державної податкової інспекції до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2824,00 гривень задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) на користь державного бюджету штрафні санкції у розмірі 2824,00 гривень (дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок) на р/р 31114104700068, отримувач ВДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686736.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений 28 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.