Постанова № 14396669, 10.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2287/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год.40 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни»

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: Безверхня Л.М.

від відповідача: Аніщенко О.С. за дов. від 19.01.11 р.

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни» звернулось до суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000341742/0 від 14.09.2010 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4756,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що особи, які зазначені в акті перевірки не перебували у трудових відносинах з позивачем. Заробітна плата цим особам ніколи не виплачувалась, а тому нарахування податку з доходів фізичних осіб на підставі виключно пояснень цих осіб є неправомірними.

До початку судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме просив частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 року № 0000341742/0 у розмірі 4603,50 грн., з яких основний платіж у розмірі 1534,50 грн., штрафні санкцій у розмірі 3069,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення, в яких посилається, на те, що у перевіряємому періоді податок з доходів з фізичних осіб утримувався в порушення п.7.1. статті 7 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб», а саме перевіркою встановлено недоотримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1534,50 грн., у тому числі за 2007 рік на суму 315,00 грн., за 2008 рік на суму 630,00 грн., за 2009 рік на суму 472,50 грн., за 2010 рік на суму 117,00 грн. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив.

Відповідно до пунктів п.1-1 ч.1 статті 11 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки.

Таким чином, відповідач Красноармійська ОДПІ є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни» (далі ТОВ «Фабрика хімчистка») є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради 03.03.1994 року та внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 05405983, знаходиться на податковому обліку в Красноармійській обєднаній державній податковій інспекції.

Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією (далі відповідач) 3 вересня 2010 року було проведено позачергову податкову перевірку ТОВ «Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, державного мита за період з 01.07.2007 р. по 30.08.2010 року, за наслідками якої був складений акт № 971/17-313-2/05405983 від 03.09.2010 р.

Вказаним актом перевірки встановлені порушення п.7.1. статті 7, п.п.8.1. ст.8, п.17.1. статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ( далі Закон № 889), а саме було допущено порушення вимог податкового законодавства з питань правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1585,37 грн., у тому числі за 2007 рік на суму 315,00 грн., за 2008 рік на суму 630,00 грн., за 2009 рік на суму 523,37 грн., за 2010 рік на суму 117,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000341742/0 від 14 вересня 2010 року, яким нараховане податкове зобовязання з податку доходів фізичних осіб, яке частково оскаржується у межах цієї адміністративної справи на загальну суму 4756,11 грн., з яких 1534,37 грн. - основний платіж, 3069,00 грн. - штрафна санкція,

Як вбачається з акту перевірки, підставою для проведення перевірки стала інформація громадянина ОСОБА_4 про невиплату йому заробітної плати «ТОВ Фабрика хімчистка» та службова записка № 1941 від 17.08.2010 р. начальника ВПМ Красноармійської ОДПІ.

В поясненнях від 7 серпня 2010 року ОСОБА_4 стверджує, що працював сторожем на ТОВ «Фабрика хімчистка» з 25 січня 2010 року по 21 липня 2010 року та отримував «на руки» заробітну плату не більше 100 грн. на місяць, а повинен був отримувати щомісячно 450 грн. У цих же поясненнях ОСОБА_4 стверджує, що з середини квітня до 21 липня 2010 року він отримав заробітну плату у розмірі 300 грн.

З пояснень ОСОБА_4 від 21 серпня 2010 року вбачається, що за період роботи з 25 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року він отримав заробітну плату у розмірі 500 грн., в червні 2010 року за відпрацьований час за квітень 2010 року отримав 160 грн. та фактично «на руки» за весь період праці отримав заробітну плату у розмірі 660 грн. Заборгованість позивача перед ОСОБА_4 за період праці з 1 травня 2010 року по 21 липня 2010 року складає 1350 грн.

Так, пояснення громадянина ОСОБА_4, від 7 серпня 2010 року та від 21 серпня 2010 року відрізняються один від одного в частині що стосується отриманої заробітної плати та періоду, за який він отримував заробітну плату.

З пояснень громадянина ОСОБА_5 від 17 серпня 2010 року, вбачається, що він працює сторожем на підприємстві з 16 липня 1993 року по теперішній час, щомісячно отримував «заробітну плату у конверті» у розмірі 450,00 грн. В період з жовтня 2010 року по теперішній час заробітну плату не отримує.

В поясненнях громадянина ОСОБА_5 від 21 серпня 2010 року останній стверджує, що в період з жовтня 2010 року по теперішній час, заробітна плата виплачувалась не в повному обсязі, десь приблизно у розмірі 100,00 -120,00 грн. на місяць та чіткого періоду, за який виплачувалась заробітна плата вказати не може. У той же час стверджує, що в період з 2008 року по жовтень 2009 року він отримав «на руки» заробітну плату у загальній сумі 7350,00 грн., щомісячно по 350,00 грн., за 2007 рік отримав 2100,00 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Підтвердженням виплати заробітної плати відповідно до ст.31 Закону України «Про оплату праці» є відомість про оплату праці працівника.

Відповідно до п.4 статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд зазначає, що письмові пояснення осіб про отримання ними певних сум в рахунок заробітної плати не можуть безперечно свідчити про виплату заробітної плати позивачем з урахуванням їх суперечливості та неконкретизованості.

Разом з тим, відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзної документальної, виїзної планової та непланової перевірки з питань виконання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (далі Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.1.7. Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За приписами пп.2.3.4 п.2.3.статті 2 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.п.8.1.1 п.1.1. статті 1 Закону № 889, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

Згідно п.п. 8.1.2. п.8.1. статті 8 Закону № 889, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Судом досліджена відомість нарахування заробітної плати за 2009, 2010 роки, яка є підставою для нарахування податку з доходів фізичних осіб, якою не встановлено виплата заробітної плати ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до п. 17.1. статті 17 Закону № 889, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не встановлено розбіжностей по податку з доходів фізичних осіб форми 1 ДФ з формою 15 нарахованим та фактично перерахованим податком з доходів фізичних осіб.

Матеріалами справи, а саме відомістю про виплату заробітної плати спростовується висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Закону № 889, який базується виключно на поясненнях певних осіб, щодо виплати їм заробітної плати.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку що у відповідача не було достатніх фактів, відомостей та підтверджених доказів, стосовно використання праці ОСОБА_4, ОСОБА_5 та отримання ними заробітної плати, а акт перевірки, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення, формується тільки на суперечливих поясненнях осіб, які суперечать один одному.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на вищевикладене, на підставі положень Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000341742/0 від 14.09.2010 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4603,50 грн. задовольнити.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції № 0000341742/0 від 14.09.2010 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4603,50 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 15 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Савченко С. В.