Постанова № 14396571, 14.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 р. справа № 2а/0570/12/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретаріСметані М.В.

за участю

представника позивача Геза Я.В.

представника відповідача Присяжного С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтехимпродукт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нефтехимпродукт», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, № 26824/10/23-313 від 21.10.2010 року.

10.03.2011р. представником позивача надана до суду заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що договір постачання №12/01-09 від 12.01.2009р., який укладений між позивачем та ТОВ "Айдіас" має ознаки нікчемності.

Позивач зазначає, що ним 12.01.2009р. було укладено договір постачання товару (мазут топковий марки М-100 ДСТУ 4058-2001) з ТОВ "Айдіас". Даний договір не суперечить законодавству, публічний порядок не порушує та спрямований на настання правових наслідків, які передбачені договором, що в свою чергу свідчить про не порушення позивачем норм ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Тому позивач зауважує, що суму податкового зобовязання з урахуванням фінансових санкцій з податку на додану вартість в розмірі 148794грн. податковим органом визначено не правомірно.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, надав заперечення на адміністративний позов, в судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

Актом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 15.06.2010р. за №550/23-2 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Айдіас" з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ " Нефтехимпродукт " відомостей встановлено, що у ТОВ "Айдіас" відсутні основні засоби, технічний персонал, виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, тому договір постачання №12/01-09 від 12.01.2009р. з ТОВ "Айдіас" має ознаки нікчемності.

Відповідно до акту невиїзної документальної перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 04.08.2010р. за №6004/23-2/25578510 про проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Айдіас" встановлено, що на виконання договору постачання №12/01-09 від 12.01.2009р. ТОВ "Айдіас" було передано позивачу товар (мазут топковий марки М-100 ДСТУ 4058-2001) відповідно до податкових накладних за №1201.10 від 12.01.2009р. на суму 88332,12грн., за №1102.4 від 11.02.2009р. на суму 96714,00грн., №1003.5 від 10.03.2009р. на суму 53460,00грн., №0505.11 від 05.05.2009р. на суму 135224,43грн., №1205.10 від 12.05.2009р. на суму 147731,7грн., №3005.1 від 30.05.2009р. на суму 141930,00грн. та видаткових накладних №1201.10 від 12.01.2009р. на суму 88332,12грн., за №1102.4 від 11.02.2009р. на суму 96714,00грн., №1003.5 від 10.03.2009р. на суму 53460,00грн., №0505.11 від 05.05.2009р. на суму 135224,43грн., №1205.10 від 12.05.2009р. на суму 147731,7грн., №3005.1 від 30.05.2009р. на суму 141930,00грн. Розрахунки між позивачем та ТОВ "Айдіас" проводились у готівковій та вексельній формі, а саме: на підставі платіжних доручень від 16.04.2009року на суму 80000,00грн., від 05.05.2009року на суму 42000,00грн., від 08.05.2009року на суму 50000,00грн., від 20.08.2009року на суму 100000,00грн., від 11.09.2009року на суму 60000,00грн. та векселів від 27.02.2009року за №АА 0370960 на суму 44000,00грн. та за №АА 0370961 на суму 44332,12грн., від 27.11.2009року за №АА 1665710 на суму 50000,00грн., №АА 1665711 на суму 50000,00грн., №АА 1665712 на суму 50000,00грн., №АА 1665713 на суму 50000,00грн., №АА 1665714 на суму 43060,14грн.

Суму податку на додану вартість по даним податковим накладним позивачем включено до податкового кредиту звітного періоду в податкових деклараціях за січень, лютий, березень, травень 2009року.

Таким чином, оскільки взаємовідносини позивача та ТОВ "Айдіас" є нікчемними, то податковий кредит з податку на додану вартість сформований позивачем за вказаними взаємовідносинами не правомірно.

Крім того, п.п. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений позивачем податок на додану вартість, внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною Державного бюджету та власністю Держави.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нефтехимпродукт» є юридичною особою, зареєстроване 29.04.1998 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька 04.08.2010р. проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтехимпродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Айдіас" за період січень, лютий, березень, травень 2009р. За результатами перевірки складено акт від 04.08.2010р. за №6004/23-2/25578510, яким зафіксовані виявлені порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (рядок 27 декларації) у розмірі 99160,00грн., завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 11369,00грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) у розмірі 11369,00грн., укладення нікчемного правочину №12/01-09 від 12.01.2009р. з ТОВ "Айдіас", яка не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону та вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 99196,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 49598,00грн.

20.08.2010р. позивачем було направлено до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька скаргу за №79/0 щодо оскарження податкового повідомлення рішення № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька направлено рішення про результати розгляду скарги за №26315/10/25-013, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року залишено без змін. Податковим органом винесене відповідне податкове повідомлення-рішення № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року.

24.11.2010р. позивачем було направлено до Державної податкової адміністрації в Донецькій області скаргу за №5642/10/031110 щодо оскарження податкових повідомлень-рішень № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року. 22.12.2010р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в Донецькій області з заявою за №192/0 про відкликання повторної скарги на податкові повідомлення-рішення № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року. 27.12.2010року Державною податковою адміністрацією в Донецькій області направлено рішення про розгляд заяви позивача за №192/0, в якому зазначено, що скаргу ТОВ «Нефтехимпродукт» залишено без розгляду.

В акті перевірки позивача від 04.08.2010р. за №6004/23-2/25578510 відповідач посилається на акт перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ТОВ "Айдіас" від 15.06.2010р. за №550/23-2, відповідно до якого встановлено, що у ТОВ "Айдіас" відсутні основні засоби, технічний персонал (у 2009-2010роках кількість працюючих склала 1 особу), виробничі потужності, складські приміщення (в тому числі орендуємі), транспортні засоби, вбачається проведення транзитних фінансових потоків.

Судом встановлено, що позивачем 12.01.2009р. було укладено договір постачання товару згідно специфікацій (мазут топковий марки М-100 ДСТУ 4058-2001) за №12/01-09 з ТОВ "Айдіас", за яким ТОВ "Айдіас" зобов'язується поставити покупцю товар (мазут топковий марки М-100 ДСТУ 4058-2001), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.4 Договору поставки за №12/01-09 від 12.01.2009р. поставка продукції здійснюється залізничним транспортом відповідно до "Інкотермс 2000".

На товар підприємством - постачальником - ТОВ "Айдіас" було виписано податкові накладні за №1201.10 від 12.01.2009р. на суму 88332,12грн., за №1102.4 від 11.02.2009р. на суму 96714,00грн., №1003.5 від 10.03.2009р. на суму 53460,00грн., №0505.11 від 05.05.2009р. на суму 135224,43грн., №1205.10 від 12.05.2009р. на суму 147731,7грн., №3005.1 від 30.05.2009р. на суму 141930,00грн. та видаткові накладні №1201.10 від 12.01.2009р. на суму 88332,12грн., за №1102.4 від 11.02.2009р. на суму 96714,00грн., №1003.5 від 10.03.2009р. на суму 53460,00грн., №0505.11 від 05.05.2009р. на суму 135224,43грн., №1205.10 від 12.05.2009р. на суму 147731,7грн., №3005.1 від 30.05.2009р. на суму 141930,00грн. Розрахунки між позивачем та ТОВ "Айдіас" проводились у готівковій та вексельній формі, а саме: на підставі платіжних доручень від 16.04.2009року на суму 80000,00грн., від 05.05.2009року на суму 42000,00грн., від 08.05.2009року на суму 50000,00грн., від 20.08.2009року на суму 100000,00грн., від 11.09.2009року на суму 60000,00грн. та векселів від 27.02.2009року за №АА 0370960 на суму 44000,00грн. та за №АА 0370961 на суму 44332,12грн., від 27.11.2009року за №АА 1665710 на суму 50000,00грн., №АА 1665711 на суму 50000,00грн., №АА 1665712 на суму 50000,00грн., №АА 1665713 на суму 50000,00грн., №АА 1665714 на суму 43060,14грн.

В підтвердження якості поставляємого товару постачальником надано позивачу сертифікат відповідності Серії ДЗ №406224 продукції - Мазут паливний 100 зольний високосірчистий терміном дії з 07.12.2006року до 22.03.2011року та Паспорт №55 від 18.01.2009року, виданий ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестеційна компанія".

З матеріалів справи вбачається, що придбаний у ТОВ "Айдіас" товар (мазут топковий марки М-100 ДСТУ 4058-2001) позивачем реалізовувався ВАТ "Донбасенерго" згідно договору постачання №146/М від 14.01.2009р.

Згідно п.4 Договору постачання №146/М від 14.01.2009р. постачання продукції здійснюється залізничним транспортом відповідно до "Інкотермс 2000". Датою постачання товару вважається дата підписання акту прийому-передання продукції на кожну партію товару.

Відповідно до актів прийому-передання №2 від 11.02.2009року постачальник поставив, а покупець прийняв товар у кількості 59,7т на суму 131340,00грн. з ПДВ, №11 від 30.05.2009року постачальник поставив, а покупець прийняв товар у кількості 61,00т на суму 153720,00грн. з ПДВ, №9 від 12.05.2009року постачальник поставив, а покупець прийняв товар у кількості 59,33т на суму 149511,60грн. з ПДВ, №8 від 05.05.2009року постачальник поставив, а покупець прийняв товар у кількості 59,447т на суму 149806,44грн. з ПДВ, №4 від 10.03.2009року постачальник поставив, а покупець прийняв товар у кількості 61,98 на суму 142554,00грн. з ПДВ.

Таким чином, вищепереліченими первинними документами спростовуються висновки податкового органу щодо недоведеності позивачем факту придбання товару у ТОВ "Айдіас" згідно договору за №12/01-09 від 12.01.2009р.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що договір постачання за №12/01-09 від 12.01.2009р., укладений між позивачем та ТОВ "Айдіас" не вбачає ознак нікчемності.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинний на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Дані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Даний факт не оспорюється сторонами та не спростовується в ході розгляду справи.

Крім того, відповідно до акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ТОВ "Айдіас" від 15.06.2010р. за №550/23-2, підприємство на момент укладання договору постачання з позивачем мало статус платника податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ від 17.11.2008року).

Податковим органом в акті перевірки позивача зроблено висновок про порушення позивачем норм п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», з якого вбачається, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З урахуванням положень даної статті Закону, яка висвітлює саме поняття "поставки товарів" суд не вбачає порушень з боку позивача норм п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірних податкових повідомлень рішень не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтехимпродукт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0002092340/0-21246/10/23-313 від 11.08.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 148794 грн., у тому числі за основним платежем 99196 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 49598 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0002092340/1-26824/10/23-313 від 21.10.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 148794 грн., у тому числі за основним платежем 99196 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 49598 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтехимпродукт» (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275, код ЄДРПОУ 25578510) судовий збір в сумі 3 (три) грн.40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14.03.2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 18.03.2011 року.

Суддя Мозговая Н. А.