Постанова № 143830, 31.07.2006, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2006 р. м. Сімферополь

Голова Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим Тютюнник М.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1. від 07.06.06 р. і доповнення до неї від 07.07.06 р. на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19 травня 2006 р.

ВСТАНОВИВ.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19 травня 2006 р. притягнуто до адміністративної відповідальності декларанта ОСОБА_1. за ст. 340 МК України і накладено стягнення у виді конфіскації предметів правопорушення.

Як установлено у справі, правопорушення вчинено за таких обставин.

Декларантом ОСОБА_1. 14.03.2006 р. при здійсненні митного оформлення і

митного огляду вантажу, який прибув на адресу приватного підприємця

ОСОБА_1. з Російської Федерації від ТОВ «Боулінг С. Плюс», приватний

підприємець ОСОБА_1. у вантажних митних деклараціях № НОМЕР_1 і

№ НОМЕР_2 від 13.03.2006 р. про переміщення через митний кордон

України автоматичного устаткування для кегельбану в кількості 10 доріжок, взуття

спортивного на підошві із верхом з полімерних матеріалів для гри в боулінг в

кількості 120 пар, меблів металевих - столів з фіксованими сидіннями для гри в

боулінг 10 шт., при оформленні вантажу неточно вказала код товару щодо

спортивного взуття. А саме, замість коду під № НОМЕР_3, заявила код під №

НОМЕР_4, а також невірно відобразила вагу меблів, що поступили на її адресу,

вказавши 330 кг, а фактично вага меблів склала - 960 кг.

У скарзі від 07.06.06 р. і доповненні до неї від 07.07.06 р. ставиться питання про скасування постанови суду за відсутністю в діях ОСОБА_1. складу правопорушення або застосувати стягнення у межах, установлених МК України у вигляді штрафу.

Перевіривши доводи скарги і доповнення до неї, вивчивши матеріали справи і інші, які були затребувані, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню

частково. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 14 березня 2006 р. декларантом ПП ОСОБА_1. було подано митному органу для оформлення вантажу митні декларації (а.с. 14-32). Але під час проведення митного огляду вантажу були виявлені невідповідність коду товару щодо спортивного взуття, а також перевищення заявленої ваги вантажу.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, у тому числі протоколом про порушення митних правил (а.с. 5-6), службовою запискою (а.с. 4), довідкою експерта № НОМЕР_5 від 24.03.2006 р. (а.с. 64), згідно якої код товару щодо взуття є НОМЕР_3, а не НОМЕР_4, як заявила декларант ОСОБА_1.

Доводи декларанта ОСОБА_1. про те, що вона заповнювала митну декларацію на підставі наданих їй документів, а тому не могла знати про вказану невідповідність, не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

Оскільки у ст. 319 МК України законодавцем розкрито поняття порушення митних правил і визначено, що це є адміністративне порушення, яке являє собою

протиправні, винні (умисні або з необережності) дії" чи бездіяльність, що посягають на встановлені законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Крім того, посилаючись на Положення «Про вантажно-митну декларацію»,

затверджене Кабінетом Міністрів України за № 574 від 09 червня 1997 р. (з

наступними змінами), аналізуючи його зміст в цілому, не можна залишити поза

увагою положення ст. 88 МК України, згідно з якими декларант виконує всі

обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом

незалежно від того, чи є він власником товарів, які переміщуються через митний

кордон України.

При цьому відповідно до п. 5 зазначеного Положення вантажно-митна

декларація, яка заповнена згідно з чинними правилами та засвідчена декларантом у

встановленому порядку, після завершення цієї процедури не може бути відкликана

декларантом, який несе юридичну відповідальність за вказані у декларації відомості.

3 метою уникнення помилок і подання неточних відомостей про товар у митній

декларації Держмитна Служба України своїм наказом за № 174 від 1 квітня 2002 р. (зареєстровано у Мін'юсті України 09.04.2002 р. за № 353\6641) надала декларанту право до завершення процедури подачі митної декларації звернутися у митний орган із заявою про дозвіл проведення ідентифікаційного огляду вантажу.

Але декларант ОСОБА_1 з такою заявою до митного органу не зверталась та й не

прийняла ніяких заходів щодо огляду вантажу до його ідентифікаційного огляду та

ваги, вважала правильними дані у товаро-супровідних документах,

Крім того, даючи оцінку сукупності досліджених доказів, суд обґрунтовано

послався на вимоги ст. 313 МК України, відповідно до якої митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних груп, відмічених в УКТЗЕД( Українська класифікація товарів зовнішньої економічної діяльності). При цьому рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян.

Таким чином, немає підстав для скасування постанови суду, але заслуговує на

увагу, що суд, розглядаючи справу, всупереч засадам накладення стягнень за

адміністративні порушення, визначеними ст.ст. 33, 34 КУпАП, неналежним чином

з ясував дані про особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, а також

інші дані, з ясування який вимагає Закон.

Виходячи з вимог Закону, ст.ст. 33, 34 КУпАП, необхідно зазначити, що

ОСОБА_1. раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності за

порушення митного законодавства не притягалась, має на утриманні неповнолітню

дитину, від її дій не настало шкідливих наслідків, які б причинили державі збитки,

ОСОБА_1. сплатила призначені платежі за митне оформлення у встановленому

Законом порядку по цій справі.

Відповідно до ст. 293 КУпАП посадова особа при розгляді скарги на постанову

по справі про адміністративне правопорушення може змінити захід стягнення в

межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне

правопорушення, виходячи з того, що стягнення в даному випадку в вигляді штрафу

не є посиленним.

При таких даних про особу ОСОБА_1. стягнення у виді конфіскації товарів, що переміщуються через митний кордон України, не буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення повинно бути справедливим і законним.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 291, 293, 294 КУпАП, ст. 340 МК

України -

ПОСТАНОВИВ.

Скаргу задовольнити частково.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19 травня 2006 р. відносно ОСОБА_1. змінити, обравши ОСОБА_1. стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. на користь держави.

Виконання постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 19

травня 2006 р. відносно ОСОБА_1. відновити (призупинено було від

09.06.2006 р. № 33).

Повернути ОСОБА_1. майно, яке зберігається у Кримській регіональній

митниці згідно прибуткової накладної № НОМЕР_6 від 16 березня 2006 р.

Стягнути з ОСОБА_1. витрати по справі за проведення фізико-хімічної та

товарознавської експертиз в сумі 380 грн. 50 коп., перерахувавши вказану суму на

рахунок 35213003000012, МФО 824026, ОКПО 33581777 Управління Державного

Казначейства в АР Крим.

Голова суду

М. Тютюнник

Справа №33-266