Рішення № 14371482, 16.03.2011, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2-391/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

при секретарі Плотнікової К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Голуб О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Благострой» про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за затримку розрахунку, компенсацію за невикористану відпустку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Благострой» про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за затримку розрахунку, компенсацію за невикористану відпустку та моральної шкоди.

Позивач у судовому засіданні свій позов підтримав та суду пояснив, що позивач працював в ПП «Благострой» з 16 грудня 2002 року на посаді електрогазозварювальника. Наказом № 24 від 30 квітня 2010 року він був звільнений з підприємства за ст. 36 п. 5 КЗпП України по переводу до ВАТ «Крампроєкт».

За період з грудня 2009 року по квітень 2010 року відповідач не виплатив йому заробітну плату, мотивуючи свою відмову відсутністю грошових коштів. Сума заборгованості по заробітній платі складає 9029 грн. 43 коп. Крім того, за даний період часу не виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 448 грн. 40 коп. В добровільному порядку відповідач погашати вказану суму на бажає.

Згідно ст. 117 КЗпП України, у випадку затримки розрахунку при звільненні з вини власника, з підприємства на користь працівника стягується середній заробіток за термін затримки розрахунку при звільненні.

У результаті порушення трудового законодавства йому була заподіяна моральна шкода, що виразилася в тім, що у нього у цей час настало важке матеріальне становище, виникли боргові зобов'язання, вимушений був брати борги у інших осіб, не в повному обсязі сплачувати комунальні послуги.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 9029 грн. 43 коп., компенсація за невикористану відпустку у сумі 448 грн. 40 коп., середній заробіток за термін затримки розрахунку при звільненні у розмірі 500 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Представник відповідача Голуб О.Ю. у судовому засіданні позов визнав частково. З позовними вимогами позивача у частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 9029 грн. 43 коп., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 448 грн. 40 коп., середнього заробітку за термін затримки розрахунку при звільненні у розмірі 500 грн. визнає в повному обсязі, оскільки дійсно дані суми не були сплачені позивачу. Позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди не визнає, оскільки вони не обґрунтовані доказами, крім того позивач пропустив трьохмісячний строк давності згідно ст. 233 КЗпП України для звернення до суду. Просить суд позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Правовідносини по даному позову регулюються Кодексом законів про працю України.

Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що згідно запису у трудовій книжці на підставі наказу № 17 від 16 грудня 2002 року позивач був прийнятий на посаду електрогазозварювальника 5 розряду, а на підставі наказу № 24 від 30 квітня 2010 року, позивач був звільнений з роботи за підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України за переводом до ВАТ «Крампроєкт». (а.с. 8). Даний факт не оспорюється сторонами в судовому засіданні.

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно довідки, наданою виконавчим комітетом Краматорської міської ради, відповідач має заборгованість перед позивачем по заробітній платі в сумі 9029 гривень 43 копійок за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року (а.с. 9).

Суд вважає, що відповідач порушив законні права позивача на оплату його праці.

Відповідно до частини позову про компенсацію за невикористану відпустку, суд вважає задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про відпустки»право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Згідно ст.. 24 Закону України «Про відпустки»у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно ст..6 ч. 1 Закону України «Про відпустки»щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.

Із позову вбачається, що позивачу при звільненні компенсація за невикористану відпустку не проводилася. Крім того, згідно довідки відповідача позивачу не виплачена компенсація за невикористану відпустку в сумі 448 гривні 40 копійок (а.с.32). Позивач у судовому засіданні не заперечував проти вказаної суми.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч.2 ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 9029 грн. 43 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 448 грн. 40 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 500 грн., а всього 9977 (девять тисяч девятьсот сімдесят сім) грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль, для організації свого життя.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Суд відмовляє в частини позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 гривень, оскільки позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду по трудовому спору, передбачений ст.. 233 КЗпП України.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 88 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. та судовий збір у сумі 99 грн. 77 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Благострой» про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за затримку розрахунку, невикористаної відпустки та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Благострой»(поточний рахунок № 26004301216 у Краматорському відділені № 2895 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394222, ЄДРПОУ 32274009) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 9029 грн. 43 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 448 грн. 40 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 500 грн., а всього 9977 (девять тисяч девятсот сімдесят сім) грн. 83 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Благострой»судовийзбір на користь держави у сумі 99,77 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя