Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №1-13/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
смт.Турійськ 21 лютого 2011 року
Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Хвіц Г.Й.
за участю секретаря Мисюка П.З.
прокурора Веніславського С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Люблинець Ковельського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
28 жовтня 2010 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та знаходячись на дискотеці в приміщенні клубу, що в АДРЕСА_1, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_2 належні їй мобільний телефон марки «Nokia» моделі «2323с-2» ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 328.60 грн., з сім-картою оператора «Beeline» НОМЕР_2, вартістю 10.00 грн., на рахунку якої знаходилось 8.00 грн., та мобільний телефон марки «Samsung» моделі «L 700» ІМЕІ НОМЕР_3, вартістю 910.00 грн., з флеш картою на 1 Gb памяті, вартістю 50.00 грн. та з сім-картою оператора «DJUICE» НОМЕР_4, вартістю 25.00 грн., на рахунку якої знаходилось 12.00 грн., чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1343.60 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю й беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та суду показав, що він дійсно 28 жовтня 2010 року приблизно о 01 год. 00 хв. після вживання спиртних напоїв знаходився на дискотеці в приміщенні клубу, що в АДРЕСА_1, де, шукаючи серед одягу на тенісному столі свою куртку, помилково одягнув куртку ОСОБА_3, з кишені якої викрав 2 мобільні телефони з сім-картою кожен та з флеш картою один з них.
Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати, на даний час відшкодував потерпілій вартість сім-карт.
Хоча підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому визнав повністю, сумнівів у добровільності та істинності його показань немає і сам підсудний при зясуванні обставин вчинення ним злочину просить обмежитись його допитом, однак його винуватість у вчиненому доводиться й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
А саме: протоколом усної заяви потерпілої ОСОБА_2 про викрадення мобільних телефонів (а.с.13); довідками про вартість флеш карти та стартових пакетів мобільних операторів «Beeline» і «DJUICE» (а.с.15-17); висновком експерта №117 від 16 грудня 2010 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого залишкова вартість викраденого мобільного телефона марки «Nokia 2323с-2» ІМЕІ НОМЕР_1 складає 328.60 грн., а викраденого мобільного телефона марки «Samsung L 700» ІМЕІ НОМЕР_3 складає 910.00 грн. (а.с. 54-58).
Таким чином суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, і за це повинен нести кримінальну відповідальність.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
До помякшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.
Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 є особою молодого віку, злочин вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем реєстрації, має на утриманні малолітню дитину.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, а саме у виді громадських робіт, оскільки на даний час він не має офіційного місця роботи та зареєстрованого джерела доходу, однак є працездатним.
Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності з п.5 ч.1 ст.81 КПК України.
Судові витрати по справі становлять 309.60 грн. за проведення товарознавчої експертизи, і підлягають стягненню з ОСОБА_1 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді 150 (ста п"ятдесяти ) годин громадських робіт.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Nokia» моделі «2323с-2» ІМЕІ НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «Samsung» моделі «L 700» ІМЕІ НОМЕР_3, які знаходяться на зберіганні у власника ОСОБА_2, залишити в користуванні останньої.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (Отримувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908. Призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи”) витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 309.60 грн. (триста девять гривень 60 копійок).
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишити попередній підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судове рішення № 14367701, Турійський районний суд Волинської області було прийнято 23.03.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-13/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: