Рішення № 143612, 13.06.2006, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 22ц-1173 Головуючий першої інстанції: Савін 0.1.

Категорія: 39 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Козаченка В.І.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання: Цвєтковій Ю.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 квітня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У квітні 2005 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка вказувала, що з 30 вересня 2003 р. була прийнята на роботу до відповідача штукатуром-малярем четвертого розряду і звільнена з роботи за п. 1 ст. 38 КЗпП України З жовтня 2005 р.

Посилаючись на те, що на день звільнення розрахунок з нею не проведено, позивачка просила стягнути з відповідача 6776 грн. 21 коп. заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку за весь час роботи та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати. Крім того, позивачка просила стягнути на свою користь 3240 грн. середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку та 5100 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 квітня 2006 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що рішення суду не відповідає вимогам трудового законодавства та дійсним обставинам спору і просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення її вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, суд вважав, що на час вирішення спору відсутня заборгованість відповідача перед позивачкою по заробітній платі.

В той же час, такий висновок суду не відповідає обставинами спору, а тому рішення суду в силу п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати й ухвалити нове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка 30 вересня 2003 р. наказом № 39 була прийнята на роботу у ТОВ "Майстер" штукатуром-малярем четвертого розряду з відрядною формою оплати праці, а наказом від 3 жовтня 2005 р. № 31 була звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 22,23,26).

Як встановлено перевіркою додержання законодавства про працю ТОВ "Майстер", проведеною у грудні 2005 р. інспектором праці територіальної державної інспекції праці у

Миколаївської області (а.с. 12-15), заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 за весь час роботи на день звільнення складала: по заробітній платі - 4558 грн. 71 коп., по грошовій компенсації за невикористані відпустки - 1508 грн. 51 коп., по компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з несвоєчасною її виплатою - 231 грн.

Під час розгляду справи у суді заборгованість по заробітній платі була частково погашена відповідачем у сумі 2762 грн. 01 коп.

За такого та з урахуванням положень ст. ст. 83, 116 КЗпП України, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 1796 грн. 71 коп. заробітної плати, 1508 грн. 51 коп. грошової компенсації за невикористані відпустки та 231 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з несвоєчасною її виплатою.

Крім того, оскільки з вини роботодавця у день звільнення позивачці не були виплачені всі належні від підприємства суми, то відповідно до ст. 117 КЗпП України з відповідача також необхідно стягнути середній заробіток, який складає 972 грн. (а.с. 20), за три місяця і 10 днів, тобто по день працевлаштування позивачки 13 січня 2006 р. на нове місце роботи - 3240 грн.

У зв'язку із порушенням трудових прав позивачки, що призвело до моральних страждань, пов'язаних з невиплатою заробітною плати, вона в силу ст. 237-1 КЗпП України має право на відшкодування моральної шкоди. З урахуванням характеру спричиненої шкоди, обсягу перенесених страждань, розмір такого відшкодування, на думку колегії суддів, повинен становити 300 грн.

Колегія суддів не може погодитись з запереченнями відповідача стосовно того, що внаслідок перерахунку заборгованість по заробітній платі позивачки на час її звільнення складала не 4558 грн. 71 коп., а 2238 грн. 42 коп. Так, перерахунок зроблено після звільнення позивачки з роботи, що суперечить трудовому законодавству, підстави на підтвердження правильності такого перерахунку суду не надавались, а відомості перерахунку заробітної плати, надані відповідачем (а.с. 27-30), не зрозумілі за змістом та не завірені підписами бухгалтера, керівника й печаткою підприємства.

Більш того, за порушення законодавства про працю, в тому числі при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачці, головного бухгалтера та директора ТОВ "Майстер" було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 43-44).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 квітня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер" (ОКПО 31009946, р/р 26006283943001, ЮУ ТВБВ "Приватбанк", МФО 326610) на користь ОСОБА_1 1796 (тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 71 коп. заробітної плати, 1508 (тисячу п'ятсот вісім) грн. 51 коп. компенсації за невикористану відпустку, 231 (двісті тридцять одну) грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 300 (триста) грн. моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили. Головуючий: підпис

Судді: підписи

Суддя апеляційного

Миколаївської області М.Базовкіна