Рішення № 139393, 12.07.2006, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 22ц-1258 Головуючий суду 1 -ої інстанції Шкірай М.І.

Категорія \8 Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

РІШЕННЯ Іменем України

12 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю.,

судців Колосовського С.Ю., Кутової Т.З., при секретарі Негрун І.О.,

за участю представника позивача Білецького О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ "Приватбанк" на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2006 року, постановлене за позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

встановила:

З лютого 2005 року ЗАТ КБ "Приватбанк" (далі - Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 392 грн. 82 коп. та пені в сумі 609,66 грн., а всього 1002 грн. 48 коп.

Позивач зазначав, що 3.04.2003 р. банк надав відповідачу кредит в сумі 1420 грн. строком на 12 місяців по 2.04.2004 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,33% щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом, а при порушенні терміну повернення кредиту - у розмірі подвійної процентної ставки. За несвоєчасну сплату відсотків договором передбачена сплата пені в розмірі 0,30% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 1.04.2004 року з ОСОБА_1 на користь Банку було стягнено заборгованість по кредиту станом на 4.03.2004 р. в сумі 1334 грн. 87 коп. та 430 грн. відсотків і пені за прострочення сплати відсотків.

Проте відповідач заборгованість по кредитному договору не погасив, в зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відсоткам за період з 4.03.2004 р. по 26.10.2005 р. в сумі 392 грн.82 коп. та пеню за цей же період в сумі 609 грн.66 коп., а всього - 1002 грн. 48 коп.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2006 року в задоволені позову ЗАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому необгрунтовано відмовив в позові. Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову Банку, суд виходив з того, що з ухваленням рішення суду від 1.04.2004 р. припинились правовідносини за кредитним договором і виникли відносини щодо виконання рішення суду. Тому нарахування Банком відсотків після ухвалення зазначеного рішення безпідставне і неправомірне.

Проте такий висновок суперечить положенням ст. 598 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором. За законом не передбачено припинення зобов'язання з підстав ухвалення рішення суду про стягнення боргу. Відповідно до пунктів 3.1, 8.1 кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом починається від дня списання суми з позичкового рахунку до повного погашення позичальником основної суми кредиту, а договір діє з моменту укладення договору до повного виконання позичальником усіх договірних зобов'язань.

Отже, Банк правомірно нарахував відповідачу відсотки за користування кредитом після рішення суду у справі, враховуючи, що навіть на підставі названого судового рішення кредитні зобов'язання відповідач не виконав. Тому вимоги Банку про стягнення 392 грн. відсотків за користування кредитом в період з 4.03.2004 р. по 26.10.2005 р. в сумі 392 грн. 82 коп. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків, то вони підлягають задоволенню з врахуванням вимог п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України про те, що для вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлена позовна давність в один рік. Виходячи з наведеного та на підставі ст. 611 ЦК України і п. 3.2 договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 403 грн. 26 коп. Всього підлягає стягненню 796 грн. 08 коп. (392 грн. 82 коп. + 403 грн. 26 коп.).

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, то рішення суду на підставі п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" задовольнити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Миколаївського РУ "Приватбанк", розрахунковий рахунок 12005099998170 в НБУ, МФО 326610, ЄДРПОУ 23618145 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 08 коп. та судових витрат - 51 грн., а всього 847 (вісімсот сорок сім) грн.. 08 коп., та в доход держави судові витрати в сумі 28 грн. 60 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий: підпис Судді: підписи

суддя апеляційного суду

Миколаївської області Г.Ю.Вовненко