Постанова № 14357399, 15.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2011 р. № 2-а- 12552/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Калініна О.Ю.,

представника відповідача Волосник Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Петріот Ейр"

доДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петріот Ейр" (далі ТОВ "Петріот Ейр") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова (ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення №00001770700/0 від 29.09.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова, на підставі Акта від 16.09.2010 року №4337/07-024/34860580 про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” за квітень 2008 року, склала податкове повідомлення-рішення №0000170700/0 від 29.09.2010 року, в якому було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69188,00 грн. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення №0000170700/0 від 29.09.2010 року винесено з порушенням п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ), п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7, пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР). Позивач зазначив, що право на подання заяви на бюджетне відшкодування підприємство отримало в квітні 2008 року, тобто до закінчення 12-ти місячного терміну з місяця (квітня 2007 року) за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування ТОВ “Петріот Ейр” взагалі не міг звернутися з відповідною заявою, і відповідно термін 1095 днів повинен розраховуватись з цієї дати (квітень 2008 року) і цей термін ще не сплинув. На підставі наведеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задовлення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеної на підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ “Петріот Ейр” з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр”, задекларованого згідно уточнюючого розрахунку від 02.09.2010 року №56460 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року, складено акт від 16.09.2010 року №4337/07-024/34860580, яким зменшено заявлену суму ПДВ до відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення №0000170700/0 від 29.09.2010 року на суму 69188,00 грн. Перевіркою встановлено порушення, внаслідок якого платником завищено суму бюджетного відшкодування. Так, перевіркою додатку 2 (уточнюючого) до уточнюючого розрахунку за квітень 2008 року від 02.09.2010 року встановлено, що ТОВ «Петріот Ейр»задекларовано до відшкодування суму залишку від'ємного значення в розмірі 69188,0 грн., яке виникло у липні 2007 року (декларація з ПДВ за липень 2007 року, надана 16.08.2007 року), з перевищенням строків подання заяв на повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування, встановлено п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України №2181-ІІІ, тобто пізнішу 1095 дня. З огляду на вказане представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

ТОВ «Петріот Ейр»зареєстровано в якості юридичної особи 14.02.2007 року Виконавчим комітетом Харкіської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №078626, довідкою №353 Головного управління статистики у Харківській області, витягом та довідкою з Єдиного деражвного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до свідоцтва №100026730 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Петріот Ейр»зареєстровано платником податку на додану вартість 06 березня 2007 року.

ТОВ «Петріот Ейр»31.08.2010 року до ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова направлено уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, який надійшов до ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова 02.09.2010 року.

Фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова з 02.09.2010 року по 16.09.2010 року була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” за квітень 2008 року, за результатами якої був складений Акт перевірки №4337/07-024/34860580 від 16.09.2010 року.

За результатами перевірки уточнюючого розрахунку від 02.09.2010 року №56460, наданого ТОВ «Петріот Ейр»по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року, встановлено порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України №2181-ІІІ, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закон України №168/97-ВР, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за квітень 2008 року на суму 69188,00 грн.

На підставі Акта перевірки №4337/07-024/34860580 від 16.09.2010 року, ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000170700/0 від 29.09.2010 року, відповідно до якого визначено завищення суми бюджетного відшкодування по уточнюючого розрахунку до декларації від 02.09.2010 року за звітний період квітень 2008 року на суму 69188,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено в п.7.7. ст.7 Закону України №168-97/ВР.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ «Петріот Ейр»у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, додатку №2 та №3 до податкової декларації з податку на додану вартість, підприємством збільшено суму бюджетного відшкодування на 184816,00 грн.

Предметом спору у даній справі є правомірність включення суми у розмірі 69188,00 грн. до складу суми, заявленої до бюджетного відшкодування, яка виникла у липні 2007 року. З огляду на вказане, судом було досліджено правомірність дій ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова виключно в межах позовних вимог.

Як зазначено у п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР, не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Згідно з п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п.5.11 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Наказ №166) якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду)”

Згідно з п.5.12 Наказу №166, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість)”.

Пунктом 5.12.1. Наказу №166 передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи: особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців. Вказані норми кореспондуються з Законом України №168-97/ВР.

Виходячі з вищенаденого, суд приходить до висновку, що право платника податку на бюджетне відшкодування та право на подання до податкових органів додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість у ТОВ «Петріот Ейр»виникло через 12 календарних місяців від 06.03.2007 року, а саме дня його реєстрації як платника податку на додану вартість, в останній день повного календарного місяця. При цьому календарним є місяць за календарем, тобто період із першого по останній день кожного місяця календарного року.

Відповідно до пп.15.3.1. п.15.3. ст.15 Закону України №2181-ІІІ, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем було правомірно включено суму у розмірі 69188,00 грн. до складу суми, заявленої до бюджетного відшкодування, яка виникла у липні 2007 року, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ «Петріот Ейр»у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, додатку №2 та №3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також висновків акту перевірки ТОВ «Петріот Ейр».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Петріот Ейр»документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ТОВ «Петріот Ейр»всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петріот Ейр" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №00001770700/0 від 29.09.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петріот Ейр" (вул. Слав'янська, б. 3, оф. 409, м.Харків, 61105, код 34860580) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21.03.2011 року.

Суддя Біленський О.О.