Рішення № 14353951, 15.03.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 5016/133/2011(3/14)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії

«Миколаївобленерго»

юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

54001, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в розмірі 705,55 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Крижановська І.М., за довіреністю ;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг за активну електроенергію в сумі 705,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 44/897 від 24.06.09 р. про постачання електричної енергії, додатків до нього, норм ст. 526 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 44/897, а саме несвоєчасно сплачує рахунки за активну електричну енергію.

Відповідач в судове засідання свого представника двічі не направив, відзив по суті спору не скерував, вимоги ухвали суду від 22.02.11р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

15.03.11 р. за результатами розгляду справи суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2009р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 44/897, згідно умов якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1,0 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктами 2.3.1 та п. 2.3.3 договору № 44/897 відповідач зобовязався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків», № 4 «Графік зняття показників обліку електричної енергії».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/897, відповідно до п. 1 та п. 2 якого, розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач до 05 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

За змістом частини 4 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" , споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відпустив відповідачу активну енергію за період з квітня 2010 р. по грудень 2010 р. на загальну суму 726,66 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками та актами про використану електроенергію.

Так, на підставі наданого відповідачем акту спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у квітні 2010 р. складає 113 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/897 від 12.04.10 року на суму 87,17 грн., який підписаний особисто відповідачем; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у травні 2010 р. складає 109 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/897/5 від 12.05.10 року на суму 85,09 грн., який підписаний особисто відповідачем; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у липні 2010 р. складає 80 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/897/1 від 12.07.10 року на суму 65,69 грн., який також підписаний особисто відповідачем.

Як зазначає позивач в поясненнях по справі скерованих до суду 11.03.11 р., розрахунок обсягу спожитої електричної енергії відповідачем у червні 2010 р. та у серпні 2010 р. було здійснено за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий рахунок. У вересні 2010 р. та у жовтні 2010 р. розрахунок відповідача було здійснено по встановленій потужності споживача. У листопаді 2010 р. розрахунок було проведено відповідно до показів приладу обліку, які були зафіксовані у протоколі на зняття приладу обліку відповідача від 01.11.10 р.

Таким чином, у червні 2010 р. позивачем відповідачу було виставлено рахунок № 44/897/6 від 10.01.11 р. на суму 88,70 грн. та у серпні 2010 р. було виставлено рахунок № 44/897/1 від 11.10.10 р. на суму 68,62 грн., який підписаний особисто відповідачем. У вересні 2010 р. позивачем відповідачу було виставлено рахунок № 44/897/9/1 від 11.10.10 р. на суму 75,24 грн., який підписаний особисто відповідачем та у жовтні рахунок № 44/897/10 від 11.10.10 р. на суму 191,81 грн., який підписаний особисто відповідачем. У листопаді 2010 р. позивачем відповідачу було виставлено рахунок № 44/897/11 на суму 66,68 грн.

Відповідач же свої обовязки по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін не виконує в повному обсязі, борг оплатив лише частково в розмірі 21,11грн.

Отже, на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем дійсно складав в сумі 705,55 грн.

Згідно з п. 6.11 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.39 ПКЕЕ передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

За правилами ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм процесуальним правом спростувати вимоги позивача по даній справі не скористався, доказів належного виконання договірних відносин суду не надав.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши надані позивачем докази, та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54001, АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393 705,55 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54001, АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 17.03.2011 року.