Рішення № 14353695, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 5015/10/11

за позовом: ТзОВ «Укрспецтехніка», м. Львів

до відповідача: ТзОВ Комерційний центр «ЗЕВС», м. Львів

про стягнення 3964, 00 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – Стефанишин В.С.

від відповідача - н/з

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний центр «ЗЕВС», м. Львів про стягнення 3964, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.02.2011 року.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 08.02.2011р., 01.03.2011р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.

Представник позивача в судове засідання з"явився, вимоги ухвали суду виконав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач за період з липня 2010р. по серпень 2010р. відпустив відповідачу товар на загальну суму 15564,00 грн. В підтвердження належного виконання договірного зобов”язання, позивачем представлено видаткові накладні ЛС/РН-0666 від 16.06.2010р, №ЛС/РН-0787 від 02.07.2010р, №ЛС/РН-0812 від 06.07.2010р, №ЛС/РН-1177 від 03.08.2010р. та довіреності на отримання товару ЯПД №460997 від 16.06.2010р. та ЯПЕ №461039 від 02.08.2010р. (в матеріалах справи).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою слід вважати направлену позивачем претензію від 03.11.2010р. на адресу відповідача, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті виникла заборгованість в сумі 3964,00 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків, підписаним сторонами (в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю кондитерська фабрика «Комерційний центр «Зевс», м. Львів, вул. Патона, 2/4а (код ЄДРПОУ 20814012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», м. Львів, вул. Дніпровська,13/12 (код ЄДРПОУ 25230066) –3964,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 21.03.2011р.