Рішення № 14353588, 14.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.11                                                                                           Справа№ 26/95

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДВ-Електрик», м. Новий Розділ

до відповідача: Приватного підприємства «К.І.К.-Л.», м. Львів

про: стягнення 751452,39 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача: Сапуга О.Ю. –представник (довіреність № 095 від 14.02.2011 року), Судук В.В. –адміністративний директор

від відповідача: не з’явився

Представникам позивача роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 14.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДВ-Електрик», м. Новий Розділ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства «К.І.К.-Л.», м. Львів про стягнення 605633,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу від 22.07.2008 року (далі –Договір) та 145819,39 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання.

Позовні вимоги мотивуються тим, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № б/н від 22.07.2008 року у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 605633,00 грн.

Розпорядженням заступника голови суду Запотічняк О. від 11.06.2010 року справу № 26/95 передано судді Риму Т.Я. у зв’язку з хворобою судді Деркача Ю.Б.

05.07.2010 року приватне підприємство «К.І.К.-Л.», м. Львів подало зустрічний позов про визнання недійсним п. 6 Договору та про зобов’язання Товариства вчинити певні дії (підписати акт приймання-передачі).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року у справі № 26/95 (суддя Т. Рим) повернено без розгляду зустрічну позовну заяву ПП «К.І.К.-Л.»до ТзОВ «ОДВ-Електрик»про визнання недійсним п. 6 Договору, зобов’язання вчинити дії.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року, зустрічну позовну заяву Підприємства і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 року ухвалу господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року зі справи № 26/95 залишено без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою судді Т. Рим поновлено провадження у справі № 26/95 та призначено її до судового розгляду на 01.02.2011 року. Розпорядженням голови суду Гулика Г.С. від 30.12.2010 року справу № 26/95, поновлену провадженням та призначену до розгляду на 01.02.2010 року повернуто судді Деркачу Ю.Б. у зв’язку з виходом його на роботу. Ухвалою суду від 01.02.2011 року розгляд справи відкладався на 15.02.2011 року. В судовому засіданні 15.02.2011 року оголошено перерву до 22.02.2011 року. 22.02.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28.02.2011 року. Ухвалою суду від 28.02.2011 року розгляд справи відкладався на 14.03.2011 року.

21.02.2011 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначає, що всі попередні відзиви та пояснення, які надавались по даній справі від імені відповідача, відкликає. Проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що об’єкт купівлі-продажу йому передано з недоліками, які не були застережені продавцем в Договорі. Відповідачем понесені витрати на усунення недоліків вказаного об’єкту у розмірі 560076,00 грн. Також, відповідач вказує, що позивач зобов’язаний привести частину будівлі гуртожитку у стан, що дозволяє використання за призначенням (відновити системи водопостачання та водовідведення, опалення, підключити електроенергію, газ), оскільки вказані недоліки не були застережені позивачем до або під час укладення Договору. Лише після цього, як зазначає відповідач, ним буде виконано зобов’язання за Договором у повному обсязі. Як нормативне обґрунтування невизнання позовних вимог відповідач зазначає ч. 3 ст. 538 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

22.02.2011 року відповідачем подано клопотання про призначення комплексної судової будівельної експертизи, суть проведення якої зводиться до встановлення: можливості використання об’єкту купівлі-продажу за призначенням (гуртожиток); наявності виконаних відповідачем робіт на об’єкті купівлі-продажу; необхідності проведення вказаних робіт для попередження подальшого руйнування будівлі; вартості проведених відповідачем робіт. Вказане клопотання судом відхилене як таке, що не стосується суті та предмету спору та таке, що направлене на безпідставне затягування розгляду спору.

14.03.2011 року представники позивача в судове засідання з’явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Приватне підприємство «К.І.К.-Л.»є юридичною особою та отримало ліцензію серії АБ № 178361 на здійснення будівельної діяльності.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу частини будівлі гуртожитку від 22.07.2008 року (надалі –Договір). За умовами цього Договору позивач продав, а відповідач купив частину п’ятиповерхової будівлі гуртожитку загальною площею 1610,60 м.кв., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гетьмана Сагайдачного, будинок 17, блок 2. Продаж вчинено за 1205633,00 грн., з яких частину суми в розмірі 1000000,00 грн. відповідач сплачує позивачу протягом двох банківських днів після підписання цього договору, решта суми в розмірі 205633,00 грн. відповідач сплачує позивачу негайно після затвердження проектної документації та отримання дозволу на реконструкцію частини будівлі гуртожитку, але не пізніше 30.10.2008 року.

Відповідачем надано докази оплати заборгованості в сумі 600000,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень: № 253 від 14.10.2008 року на суму 300000,00 грн., № 289 від 08.12.2008 року на суму 200000,00 грн., № 351 від 26.12.2008 року на суму 100000,00 грн.

Доказів оплати решти заборгованості на суму 605633,00 грн. відповідачем не подано.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми відповідачеві нараховано за період з 30.102008 року по 17.04.2010 року 118037,46 грн. інфляційних збитків та 27781,93 грн. 3 % річних за прострочення виконання ним грошового зобов’язання.

Що стосується заперечень відповідача, зазначених у відзиві від 21.02.2011 року на позовну заяву, слід зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується те, що основним видом діяльності відповідача є будівництво та ремонтні роботи (Статут відповідача (а.с. 46-53); Ліцензія та додаток до неї (а.с. 42-44). Відповідач придбавав вказаний гуртожиток (будівлю) з метою її реконструкції та переведення у житловий фонд м. Новий Розділ Львівської області (п.п. 4.8 попереднього договору купівлі-продажу від 22.07.2008 року (а.с. 14-15); договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку від 22.07.2008 року; рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 468 від 19.08.2008 року, яким надано дозвіл відповідачу на збір матеріалів попереднього погодження на реконструкцію придбаного гуртожитку під житловий будинок та переведено будівлю (гуртожиток) у статус житлового будинку на 10 двокімнатних та 10 трьохкімнатних квартир з подальшим оформленням права власності на вказані квартири за відповідачем).

Як вбачається з матеріалів справи (попередній договір купівлі-продажу від 22.07.2008 року) перед купівлею відповідач проводив дослідження частини будівлі гуртожитку, після чого уклав договір купівлі-продажу від 22.07.2008 року, де зазначено, що умови договору є для нього зрозумілими та відповідають реальній домовленості.

Відповідно до ч. 2 ст. 673 ЦК України якщо про давець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.07.2008 року у позивача існувало зобов’язання звільнити частину будівлі гуртожитку та оплатити до цього моменту всі комунальні послуги. Після виконання позивачем цього зобов’язання відповідачем у вересні 2008 року розпочато ремонт (реконструкцію) будівлі, про що свідчать надані останнім документи (кошториси, копії видаткових накладних тощо), тобто відповідач проводив діяльність відповідно до мети укладення договору купівлі-продажу від 22.07.2008 року.

Відповідачем не подано жодних доказів, що в період з вересня 2008 року, коли він приступив до ремонту (реконструкції) об’єкту купівлі-продажу, до подання відзиву від 21.02.2011 року на позовну заяву, він висував будь-які претензії позивачеві з приводу недоліків проданого товару.

Більш того, листом № 167 від 08.10.2009 року (а.с. 21) відповідач запевнив позивача про свій намір належним чином виконати своє зобов’язання по оплаті придбаного об’єкта та жодним чином не згадує про будь-які недоліки придбаної частини гуртожитку.

Таким чином, заперечення відповідача, зазначені у відзиві від 21.02.2011 року, є безпідставними, не стосуються суті позову та не беруться судом до уваги.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «К.І.К.-Л.», м. Львів, вул. Городоцька, 174 (код ЄДРПОУ 13811898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДВ-Електрик», м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 4, Львівська область (код ЄДРПОУ 32511578) 605 633 грн. 00 коп. основного боргу, 118 037 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 27781 грн. 93 коп. трьох відсотків річних, 7514 грн. 52 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.03.2011 року.