Рішення № 14353585, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 5015/192/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м.Львів

до відповідача: Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про: стягнення 137637,52 грн. боргу

Представники :

Від позивача: Самардак І.С. –представник (Довіреність №03/29 від 25.01.2011р.)

Від відповідача: Клевцов С.А. –представник (Довіреність № 2504/1093)

Сторонам роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м. Львів до відповідача –Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 137 637,52 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.02.2011р.

В судових засіданнях 03.02.2011р., 09.02.2011р., 14.02.2011р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 15.03.2011р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

14.03.2011р. відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач в судове засідання з’явився, викладене в клопотанні про зменшення штрафних санкцій підтримав.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

25.02.2007р. між сторонами у справі було укладено Договір на виконання проектно-вишукуваних робіт №4575, відповідно до умов якого позивач (Виконавець) зобов’язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк, у відповідності до замовлення, будівельних норм і правил виконати проектно-вишукувальні роботи по об’єкту «Будівництво трамвайної колії на ж/м Сихів і вул. Стуса» а відповідач (Замовник) прийняти та оплатити виконані роботи.

Як вбачається із матеріалів справи умови зазначеного договору змінювались Додатковою угодою №1 від 25.04.2008 р.

Згідно п.2.1 Додаткової Угоди до Договору №4575 залишкова вартість проектно-вишукувальних робіт на 01.12.2008р. по основному Договору від 25.02.2007р. складає 192028,40 грн., А вартість проектно-вишукувальних робіт, які має виконати Виконавець у 2008р.(з ПДВ) становить 100000 грн.

Згідно п.3.1 вищезгаданої Додаткової Угоди роботи згідно Договору №4575 від 25.02.2007р. мають бути початі в квітні 2008р. і закінчені - в грудні 2008р.

У п.5.1 Договору на виконання проектно-вишукуваних робіт №4575 від 25.02.2007р. позивач та відповідач погодили, що у випадку порушення своїх зобов’язань нестимуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством України.

На виконання взятих на себе договірних зобов’язань позивачем було виконано роботи на загальну суму 100000 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання проектної продукції по договору №4575 від 22.12.2008р. на суму 100000грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 16 666,67 грн. та Актом звірки взаємних розрахунків від 08.01.2009р. та від 03.03.2010р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Оскільки виконані роботи відповідач не оплатив, позивач звернувся до відповідача листом № 05/42 від 02.03.2010р., з вимогою погасити заборгованість.

В листі №2504/2675 від 18.11.2010р., відповідач визнає наявність боргу перед ДП «Львівдіпрокомунбуд»по будівництві трамвайної колії на ж/м Сихів і вул. Стуса в сумі 100000грн.

Однак, як зазначається у позовній заяві, в порушення умов Договору на виконання проектно-вишукуваних робіт №4575 та вимог чинного законодавства відповідач за виконані роботи не розрахувався, що і стало причиною звернення до суду.

За порушення строків оплати робіт позивач, із посиланням на п. 5.3 вищезгаданого Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 1 листопада 2009р. по 01 червня 2010р., що згідно наданого позивачем розрахунку пені становить 10221,92 грн.; 21508,60 грн. інфляційних втрат та 5904,00 грн. 3% річних.

Згідно уточненого розрахунку позовних вимог, викладеному в Поясненні на відзив, позивачем заявлено до стягнення 9572,00 грн. пені; а також 7600,00 грн. інфляційних втрат та 2450,00 грн. 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 119622,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №4575 від 25.02.2007р., що за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно визначення, наведеного у ч.1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи, які на день подання позову не оплачені.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вимоги погасити заборгованість, викладені в листі №05/42 від 02.03.2010р., відповідач не задоволив. Відтак судом встановлено, що відповідач договірних зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт не виконав а тому позовні вимоги в частині стягнення 100 000грн. основного боргу є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Однак, при дослідженні розрахунку скорегованих позовних вимог судом встановлено, що позивачем невірно здійснено нарахування пені.

Відповідно до здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 9343,9 грн.

Відтак, в частині стягнення 228,10 грн. пені в позові слід відмовити.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

14.03.2011р. через канцелярію суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99%. Вказане клопотання він обґрунтовує тим, що до компетенції Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради входить лише розпорядження коштами на будівництво та виконання інших завдань, що покладені на Управління у межах визначених міською радою, її виконавчим комітетом, міським головою, раціональне розділення і контроль за їх цільовим використанням. Власності, у вигляді коштів чи майна, Управління не має.

З огляду на викладене у клопотанні та зважаючи на те, що Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради є неприбутковою організацією, суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим йому ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача до 343,9 грн.

В частині стягнення 9000 грн. пені в позові відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 837 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79041, м. Львів, вул. Горбачевського, 10. Код ЄДРПОУ 04056049) на користь Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(79005, м.Львів , вул. Ак. Богомольця, 9. Код ЄДРПОУ 03329054) 100 000 грн. основного боргу, 343,9 грн. пені, 7600,00 грн. інфляційних втрат та 2 450,00грн. 3% річних, всього –110393,90 грн.; 1193,94 грн. державного мита та 235,55 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

3.          В частині стягнення 9228,10 грн. пені в позові відмовити.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя