Рішення № 14353113, 11.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2011 р.

Справа № 5013/106/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/106/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Леніна

про стягнення 55 818,57 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Погорєлий І.Б., довіреність № 4д від 17.02.2011р.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" заборгованості в сумі 55 818,57 грн., з якої: 41 062,51грн. сума основного боргу, 2 005,31 грн. пені, 3 881,25 грн. 30% річних, індекс інфляції в сумі 657,00 грн. та 8 212,50 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу товару № КГ/9-00058 від 05.08.2010р.

Розгляд справи в судовому засіданні 22.02.2011р. відкладався до 11.03.2011р. з підстав, викладених в ухвалі господарського суду.

В судовому засіданні 11.03.2011р. представник відповідача позов заперечив, вказавши про сплату суми основного боргу за платіжним дорученням № 22 від 03.09.2010р. (а.с. 38-39).

Позивач участі повноваженого представника в судові засідання по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 03.02.2011р. та від 26.02.2011р. (а.с. 29, 53).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Жодних клопотань щодо причин та неможливості прийняти участь в засіданні суду позивачем не подано.

За даних обставин, враховуючи граничний строк вирішення спору та належне повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судових засідань, господарський суд розглядає справу за відсутності представника позивача та на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ/9-00058.

Додатком № 1 до договору сторонами узгоджено найменування товару, яким є пшениця озима в кількості 27 тон загальною вартістю 67 500,00 грн. (а.с.12).

За п. 3.2. договору товар вважається переданим з моменту підписання видаткових накладних.

У відповідності з розділом 5 договору оплата товару здійснюється Покупцем за ціною, вказаною у видаткових накладних, на поточний рахунок Продавця в національній валюті у строк:

до 10 серпня 2010 р. - 50% від вартості товару;

до 30 вересня 2010 р. - 50% від вартості товару.

Даний договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по Договору (п. 11.1 Договору).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями статей 662, 663, 689, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар за договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний його прийняти та оплатити.

Згідно частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору купівлі - продажу товару № КГ/9-00058 від 05.08.2010р. поставлено відповідачеві узгоджений товар (пшениця озима) на загальну суму 67 062,51 грн. за видатковими накладними: № КГ/9-00062 від 18.09.2010р. на суму 25 000,00 грн. та № КГ/9-00064 від 27.09.2010р. на суму 42 062,51 грн. (а.с. 19, 21).

На оплату товару також виставлено рахунок-фактуру № КГ/9/З-0063 від 05.08.2010 р. (а.с. 55).

Згідно п. 2.2. договору всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії договору, є його невід'ємною частиною.

В силу приписів статей 174, 193 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договорів, повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В обґрунтування позову, позивач повідомляє про часткову сплату відповідачем вартості товару в сумі 26 000,00 грн., на підтвердження чого надано банківські виписки від 09.08.2010р. на суму 18 000,00 грн. та від 11.08.2010р. на суму 8 000,00 грн. (а.с. 22-23). Залишок основної заборгованості за розрахунком позивача складає 41 062,51 грн.

Поміж тим, відповідачем в процесі слухання справи заперечено наявність вказаної заборгованості з підстав повної сплати вартості товару, отриманого за договором купівлі-продажу № КГ/9-00058 від 05.08.2010 р., згідно платіжного доручення № 22 від 03.09.2010р. на суму 41 500,00 грн. (а.с. 42).

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Безпосереднє списання коштів в сумі 41 500,00 грн. з рахунку відповідача та їх перерахування на рахунок позивача підтверджується випискою по банківському рахунку за 03.09.2010 р. (а.с. 54).

Реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" містить посилання на рахунок-фактуру № КГ/9/З-0063 від 05.08.2010 р., який виписано на виконання договору купівлі-продажу № КГ/9-00058 від 05.08.2010 р. та на підставі якого здійснено перерахування коштів.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, враховуючи повну оплату відповідачем 09.08., 11.08. та 03.09.2010 р. вартості товару, отриманого у відповідності до договору купівлі-продажу №КГ/9-00058 від 05.08.2010 р. за накладними № КГ/9-00062 від 18.09.2010 р. та № КГ/9-00064 від 27.09.2010 р., господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для стягнення суми основного боргу в розмірі 41 062,51 грн.

З огляду на своєчасність оплати вартості товару та не доведення позивачем порушення зобов'язання відповідачем за договором купівлі-продажу №КГ/9-00058 від 05.08.2010 р., відсутні підстави для стягнення з відповідача 2 005,31 грн. пені і 30% річних в сумі 3 881,25 грн., нарахованих за період з 01.10.2010 р. по 24.01.2011 р., інфляційних в розмірі 657,00 грн. за період з жовтня по грудень 2010 р. та 8 212,50 грн. штрафу.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 15.03.2011 року.