Рішення № 14352673, 16.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.11 Справа № 17/5009/356/11

Суддя

за позовною заявою: закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1”

юридична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б

адреса для листування: 69600, м. Запоріжжя, МСП - 473

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП ПЛЮС”

юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 20

адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 2

про стягнення 37245,49 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Пархоменко О.В., довіреність від 26.01.11 № 73

від відповідача: Пікінер К.В., довіреність від 25.02.11 б/н

СУТЬ СПОРУ:

26.01.11 до господарського суду Запорізької області звернулось закрите акціонерне товариство “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (надалі ЗАТ “ЗЗК № 1”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП ПЛЮС” (далі ТОВ “ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП ПЛЮС”) за договором поставки від 21.07.10 № 101(10) заборгованості у розмірі 37 246,49 грн. з яких: 35 571,44 грн. - основний борг, 1 238,66 грн. - пеня, 239,74 грн. - 3% річних та 196,65 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 26.01.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/356/11, судове засідання призначено на 02.03.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Заявою від 02.03.11, яка задоволена судом, позивач уточнив позовні вимоги в частині вірного визначення суми основного боргу просячи суд вважати вірною суму основного боргу в розмірі 35 571,44 грн.

Ухвалою від 02.03.11 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 16.03.11.

Заявою від 16.03.11, проти якої не заперечив відповідач та яка задоволена судом, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 35 571,44 грн., пеню в сумі 1 238,66 грн., 3% річних - 239,74 грн. та 195,65 грн. - інфляційних витрат.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.03.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам роз’яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, пояснював наступне. 21.07.10 між сторонами у справі укладено договір поставки № 101 (10), на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар, визначений в договорі на загальну суму 53 357,16 грн., що підтверджується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобов’язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 35 571,44 грн. Крім того, за порушення строків виконання зобов’язання відповідачу нараховано штрафні санкції у вигляді пені - 1 238,66 грн., 239,74 грн. - 3% річних та 195,65 грн. - інфляційних витрат. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 1, 4, 11, 15, 16, 20, 509, 526, 530, 611, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 173-175, 193, 224, 230, 233 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.03.11 визнав позовні вимоги на суму 37 245,49 грн. у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.10 між закритим акціонерним товариством “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП ПЛЮС” (Покупець) укладено договір поставки № 101(10), за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов’язався виготовити та передати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, в подальшому товар, найменування, кількість, асортимент якої, визначається у відповідних Специфікаціях, які підписуються сторонами, та є невід’ємною частиною договору.

Партією товару сторони домовились вважати товар, в кількості, визначеної у накладній. На кожну партію товару Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунки, накладні, податкові накладні, паспорта (п. 2.2. договору).

          Відповідно до п. 2.3. договору, датою поставки товару вважається дата відвантаження партії товару, визначена у накладній на відпуск товару на сторону.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна товару, який постачається визначається сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.10, а в частині виконання зобов’язань - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (п. 7.3. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/356/11, на виконання умов спірного договору, відповідно до узгодженої специфікації від 21.07.10 № 1, ЗАТ “ЗЗК № 1” поставлено відповідачу товар на загальну суму 53357,16 грн.

Факт здійснення поставки товару на вказану суму підтверджується накладними від 29.07.10 № 1690, від 06.09.10 № 2013 та від 14.09.10 № 2106, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 Специфікації від 21.07.10 № 1, Покупець зобов’язався оплатити отриману партію товару не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі, здійснив частково, внаслідок чого, станом на час розгляду справи № 17/5009/356/11 в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 35571,44 грн.

ЗАТ “ЗЗК № 1” на адресу відповідача направлено претензію за вих. від 15.12.10 № 1039 про сплату заборгованості за договором на поставки товару від 21.07.10 № 101(10). Листом за вих. від 22.12.10 № 06 ТОВ “ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП ПЛЮС” просить позивача відстрочити виконання грошових зобов’язань у зв’язку з важким фінансовим становищем відповідача, зобов’язується погасити заборгованість в найкоротший термін.

Таким чином, факт наявності основної заборгованості у розмірі 35571,44 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 35571,44 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 21.07.10 № 101(10) доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що за порушення виконання грошових зобов’язань Покупець сплачує Постачальнику за кожен день прострочки пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого зобов’язання (з урахуванням ПДВ).

Позивачем заявлено до стягнення 1238,66 грн. пені, з яких за період: з 07.10.10 по 31.12.10 - 649,54 грн. та з 15.10.10 по 31.12.10 - 589,12 грн.

Факт прострочення матеріалами справи доведено.

Розрахунок пені здійсненний позивачем вірно, у зв’язку з чим, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 195,65 грн. за період з жовтня 2010 року по листопад 2010 року та 3 % річних в розмірі 239,74 грн. за період з 07.10.10 по 31.12.10 та з 15.10.10 по 31.12.10 (розрахунки містяться в матеріалах справи). Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 372,45 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП ПЛЮС” (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 20, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 2, код ЄДРПОУ 36491079, р/р 26005060515953 в ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399) на користь закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (юридична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б, адреса для листування: 69600, м. Запоріжжя, МСП - 473, код ЄДРПОУ 13628220, р/р 2600030127273 у ВАТ “КБ “Актив-банк”, МФО 300852) - 35 571 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят одну) грн. 44 коп. основного боргу, 1238 (одну тисячу двісті тридцять вісім) грн. 66 коп. пені, 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 65 коп. інфляційних витрат, 239 (двісті тридцять дев’ять) грн. 74 коп. 3 % річних, 372 (триста сімдесят дві) грн. 45 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

          Повне рішення складено 18.03.2011.