Рішення № 14352420, 10.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 20/5009/438/11

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а)

до Відкритого акціонерного товариства Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе,9)

про стягнення суми 2240637 грн. 71 коп.

           Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Михайлова О.В. (дов. № 16/27 від 04.01.2011 р.);

Від відповідача –Мілютіна Г.В. (дов. № 35/04 від 01.03.2011 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 2240637,71 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором № 100231 від 01.12.2006р.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/438/11, судове засідання призначено на 22.02.2011р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/5009/438/11 відкладався на 10.03.2011р.

10.03.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням поданих в судовому засіданні 10.03.2011р. уточнень, які в порядку ст.22 ГПК України прийняті судом до розгляду, та на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232, 258, 276 ГК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 2240637,71 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з грудня 2009 р. по червень 2010р.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2011р. позов визнав повністю, у письмовій заяві, яка надійшла через канцелярію господарського суду Запорізької області за вх. № 09.12/29 від 10.03.2011 р., просить при постановлені рішення надати розстрочку виконання рішення строком на 18 місяців, враховуючи скрутне фінансове становище, яке склалося на підприємстві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод “Перетворювач” (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 100231 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) –прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.10.1 договір набуває чинності з 01 грудня 2006р. і діє до 01 грудня 2007р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4). При наявності приладів комерційного обліку –обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5). Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (п. 6.7). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Угодою від 01.07.2010р., сторони у справі передбачили, що договір № 100231 від 01.12.2006 р. вважається розірваним в частині відпуску теплової енергії з 01.07.2010 р., в частині проведення розрахунків за відпущену теплову енергію в сумі 2915455,39 грн. –з моменту повного погашення заборгованості.

Із матеріалів справи слідує, що позивач в період з грудня 2009 р. по червень 2010 р. включно постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 2935981,64 грн. Акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на загальну суму 2935981,64 грн. підписані представником споживача без зауважень та скріплені печаткою підприємства.

Відповідачем частково було сплачено за спожиту теплову енергію суму 445343,93 грн. за грудень 2009 р. та суму 250000,00 грн. за березень 2010 р., що підтверджується договором про переведення боргу № 35/143 від 23.04.2010р. (а.с. 101), банківською випискою від 18.01.2010 р. (а.с. 102).

Відповідач надав суду підписаний сторонами та скріплений печатками акт № 100231 звірки взаємних розрахунків за договором № 100231 від 01.12.2006 р., згідно з яким заборгованість відповідача станом на 01.02.2011 р. за теплову енергію становить 2240637,71 грн. (а.с. 40).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов визнав, не надав доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу на момент вирішення спору. Таким чином, вимоги про стягнення 2240637,71 грн. основного боргу є обґрунтованими, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач надав суду письмову заяву про розстрочку виконання рішення в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем, яке склалося на підприємстві. Мотивуючи заяву, зокрема, тим, що у разі подання позивачем наказу до виконавчої служби, рахунки відповідача будуть арештовані, що призведе до неминучого банкрутства підприємства, зауважив, що раніше рішенням господарського суду Запорізької області вже надавалася розстрочка виконання рішення, рішення сумлінно виконувалося відповідачем і заборгованість була погашена згідно зі встановленим судом графіком.

Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на 18 місяців, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню частково на наступних підставах.

Умовою для надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Тобто, в матеріалах справи мають бути докази, які б дозволили обґрунтовано припустити, що існують вищезазначені обставини. Із матеріалів справи слідує, що на підприємстві встановлено неповну робочу неділю для робітників усіх структурних підрозділів, що підтверджується копією наказу по підприємству від 28.01.2010 р. № 16 (а.с. 70); згідно зі звітами з праці форми № 1-ПВ (а.с. 71-72) на підприємстві існує заборгованість із виплати заробітної плати за грудень2010 р. - січень 2011 р. у сумі 2201,1 тис. грн.., за лютий 2011 р. –у сумі 2498300грн., заборгованість з виплат працівникам у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у січні 2011 р. у сумі 57,0 тис. грн., у лютому 2011 р. –71,5 тис. грн.; станом на 09.03.2011 р. існує заборгованість зі сплати обов’язкових платежів у сумі 428144,08 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 09.03.2011 р. № 35/38 (а.с. 73); відповідно до звіту про фінансові результати за 2010 рік (а.с. 75) прибуток у 2010 році на підприємстві відсутній, збиток складає 11035 тис. грн.; згідно з довідкою фінансового директора ВАТ “Запорізький завод “Перетворювач” від 09.03.2011 р. № 35/39 (а.с. 76) руху грошових коштів у березні 2011 р. на розрахункових рахунках відповідача не було, залишок грошових коштів на рахунках становить 488,26 грн.

Суд визнає зазначені обставини винятковими і, враховуючи інтереси обох сторін, вважає за необхідне заяву про надання розстрочки задовольнити частково та надати розстрочку в частині стягнення основного боргу в сумі 2240637 грн. 71 коп. на 6 місяців, шляхом сплати щомісячно рівними частками по 373439 грн. 62 коп. до останнього дня кожного місяця, починаючи з березня 2011 р.; кінцеву оплату здійснити до 31.08.2011 р. в сумі 373439 грн. 61 коп.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9, р/р 2600794111 в ЗОД ОАО “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 05755571) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 2240637 грн. 71 коп. основного боргу.

Надати розстрочку в частині стягнення основного боргу у сумі 2240637 грн. 71 коп. на 6 місяців, стягнувши щомісячно рівними частками по 373439 грн. 62 коп. до останнього дня кожного місяця, починаючи з березня 2011 р., останній платіж сплатити до 31.08.2011 р. у сумі 373439 грн. 61 коп. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9, р/р 2600794111 в ЗОД ОАО “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 05755571) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 22406 грн. 37 коп. державного мита, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення підписано у повному обсязі 15.03.2011 р.