Рішення № 14352388, 11.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.11 Справа № 13/5009/383/11

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КиЕв», смт Куйбишеве Запорізької області

до: Селянського (фермерського) господарства «Людвігсталь», с.Урицьке Розівського району Запорізької області

про стягнення 49208,08 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Романюк В.Я.довіреність №67 від02.09.2010

Від відповідача: Антоненко Ю.С.довіреність №б/нвід10.03.2011

Мінько І.В. довіреність №б/нвід10.03.2011 Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КиЕв»до Селянського (фермерського) господарства «Людвігсталь»про стягнення 49208,08 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив стягнути з відповідача 49000,00 грн. основного боргу та відсотки за користування чужими грошима у розмірі 208,08 грн., а всього 49208,08 грн.

Відповідач проти позову заперечив. У запереченні на позов зазначив, що на момент розгляду справи залишок від 200000,00 грн. перерахованої раніше ТОВ «Сільськогосподарська компанія «КиЕв»складає 29000,00 грн. В частині стягнення процентів заперечив повністю, так як між відповідачем та позивачем не існує зобов’язань щодо виконання договору займу. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволені відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В :

В результаті здійснення господарської діяльності між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КиЕв»та Селянським (фермерським) господарством «Людвігсталь»виникли господарські зобов’язання, згідно яких відповідач поставляє насіння соняшнику, а позивач сплачує за поставлений товар.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

28.03.2008р. відповідач виставив позивачу рахунок №5 на загальну суму 200000,00 грн., в свою чергу позивач здійснив оплату у розмірі 200000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №17 від 28.03.2008р.

На час розгляду справи в суді відповідач своє зобов’язання щодо поставки товару не виконав та частко повернув грошові кошти у розмірі 151000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№40 від 31.03.2009р. на суму 11000,00 грн.;

№52 від 15.05.2009р. на суму 30000,00 грн.;

№55 від 21.05.2009р. на суму 10000,00 грн.;

№9 від 14.10.2010р. на суму 50000,00 грн.;

№14 від 15.10.2010р. на суму 50000,00 грн.

Зазначені платіжні доручення визнані представником позивача у судовому засіданні

Позивачем не визнано та судом не взято до уваги квитанцію №09У від 21.01.2009р. так як в вказаній квитанції не зазначено призначення платежу. Крім того, відповідно до реквізитів вказаних у квитанції кошти перераховані не від Селянського (фермерського) господарства «Людвігсталь», а від імені Будника Анатолія Івановича

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись нормами ст. 530 ЦК України, позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу від 14.12.2010р. №108, яка була отримана відповідачем 21.12.2010р., про що свідчить повідомлення про отримання листа від 21.12.2010р.

Таким чином відповідач повинен був до 29.12.2010р. повернути грошові кошти у розмірі 49000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 208,08 грн. у якості відсотків за користування чужими грошима на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Суд вважає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими та безпідставними так як зазначена стаття передбачає встановлення розміру процентів щодо зобов’язань за договором займу, а між відповідачем та позивачем відсутні зобов’язання з виконання договору займу.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Людвігсталь»(70315, Запорізька область, Розівський район, с.Урицьке, вул. Молодіжна, 10, код ЄДРПОУ 24518871, п/р 2600721515919 в УСБ м. Маріуполь, МФО 334185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КиЕв»(71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Суворова-13, кв.10, код ЄДРПОУ 32902162, п/р 26009164826 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 49000 (сорок дев’ять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 490 (чотириста дев’яносто) грн. 00 коп. та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 14.03.2011р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз