Рішення № 14352269, 10.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 1/5009/120/11

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 33/162 (літера А); адреса для кореспонденції: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрхімсинтез»(69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32)

про стягнення 16800 грн. 76 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Остапенко С.Л., довіреність б/н від 10.11.2010 р.;

від відповідача - не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.01.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрхімсинтез»про стягнення 16800 грн. 76 коп. боргу та судових витрат.

12.01.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.02.2011р.

08.02.2011 р. на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, представником позивача супровідним листом б/н від 08.02.2011р. були надані документи, які були залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.02.2011 р. представник позивача підтримав доводи і вимоги, викладені у позовній заяві, і просив позов задовольнити у повному обсязі, однак не надав належні докази в підтвердження заявленої до стягнення суми.

Представник відповідача в судове засідання 08.02.2011 р. не з’явився.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з необхідністю витребування від сторін доказів у справі, враховуючи неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 10.03.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 10.03.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, а також надав документи на виконання вимог суду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на виникнення між сторонами господарських правовідносин, згідно видаткових накладних, на підставі яких позивачем було здійснено відпуск нафтопродуктів на суму 28920 грн. 76 коп., в т.ч. смарт-карток для отримання пального на АЗС. Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар, на загальну суму 12120 грн. 00 коп. Заборгованість по сплаті за придбаний товар з боку відповідача в сумі 16800 грн. 76 коп. не погашена. Позов заявлено на підставі ч.2 ст. 205, 691, 692, 509, 610, 611, 612, 526, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 173, ч.1 ст. 193, 216, 175, 220, 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не з’явився Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача, зазначену у матеріалах справи. Отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          У 2009 році волевиявленням сторін у справі було досягнуто згоди щодо придбання товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрхімсинтез»(відповідачем) у товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(позивача) пального та його фактичне отримання за електронною карткою.

Згідно видаткових накладних позивачем було відвантажено відповідачу нафтопродукти та смарт-картки для його отримання на загальну суму 28920 грн. 76 коп., а саме: за видатковою накладною №Z04-112062 від 22.09.2009 р. смарт-картки на суму 120 грн. 00 коп.; №Z04-113015 від 30.09.2009 р. пальне на суму 9538 грн. 87 коп.; №Z04-114726 від 30.10.2009 р. пальне на суму 9958 грн. 19 коп.; №Z04-115860 від 30.11.2009 р. пальне на суму 9303 грн. 70 коп.

Як пояснив представник позивача, у видаткових накладних помилково було зазначено замовлення на підставі договору № Z04-000000984 від 22.09.2009 р.

Відповідачем не в повному обсязі було здійснено оплату за отримане від позивача пальне, всього ним було перераховано позивачу 12120грн.00коп.

Претензією № 04/01/253 від 14.05.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату протягом 7 днів боргу в розмірі 16800грн.76коп.

У претензії також було помилково вказано договорі № СК/ВП/40013957 від 22.09.2009 р.

Відповідачем претензію отримано 03.06.2010 р., однак відповіді на претензію не надано, заборгованість у розмірі 16800 грн. 76 коп. не сплачено.

Враховуючи несплату відповідачем вказаної заборгованості позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. (ч.1 та ч.2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, на підставі видаткових накладних позивачем було відвантажено відповідачу пальне та смарт-картки для його отримання на загальну суму 28920грн.76коп., а саме: за видатковою накладною №Z04-112062 від 22.09.2009 р. смарт-картки на суму 120 грн. 00 коп.; №Z04-113015 від 30.09.2009 р. пальне на суму 9538 грн. 87 коп.; №Z04-114726 від 30.10.2009 р. пальне на суму 9958 грн. 19 коп.; №Z04-115860 від 30.11.2009 р. пальне на суму 9303 грн. 70 коп.

Відповідачем отримане від позивача пальне за вищевказаними накладними, у тому числі смарт-картки для отримання пального на АЗС, були оплачені частково, всього на суму 12120грн.00коп., що підтверджується фіскальними чеками № 1652303 та № 1652304 від 22.09.2009 р. на загальну суму 120 грн. 00 коп., фіскальним чеком № 1662512 від 07.11.2009 р. та прибутковим касовим ордером № 1821 від 07.11.2009 р.          на суму 12000 грн. 00 коп.

Заборгованість в розмірі 16800грн.76коп. відповідачем сплачена не була.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією вих. № 04/01/253 від 14.05.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою перерахувати в семиденний строк на рахунок позивача 16800грн.76коп. боргу. Отримання претензії відповідачем 03.06.2010 р. підтверджується поштовим повідомленням за № 2659392, копія якого міститься у матеріалах справи.

Доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача та перерахування боргу у встановлений строк суду не надано.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами виконання зобов’язань перед відповідачем щодо поставки пального та факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 16800 грн. 76 коп. за отримане від позивача пальне.

У акті звірки взаєморозрахунків, підписаного з боку відповідача, та скріпленого печатками сторін у справі, підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 16800 грн. 76 коп. станом на 30.11.2009 р.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати відповідачем позивачу 16800 грн. 76 коп. боргу, суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума боргу до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16800 грн. 76 коп. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 16800 грн. 76 коп. основного боргу.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (168 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.

При цьому, беручи до уваги, що згідно п.п. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 р. із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, і в даному випадку, сума державного мита, яка підлягає сплаті за цим позовом складає 168 грн. 00 коп., а позивачем згідно платіжного доручення № 93348669 від 07.12.2010 р. за подання позову було сплачено державне мито в розмірі 209 грн. 00 коп., останньому слід повернути зайве сплачене державне мито у розмірі 41 грн. 00 коп., про що видати відповідну довідку.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрхімсинтез»(69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32, р/р 260010702814701 у ВАТ «Метабанк», МФО 313827, код 30241500) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 33/162 (літера А), р/р 2600632379701 у Філії АБ «Південний»в м. Києві, МФО 320917, код 32183378) 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн. 76 коп. основного боргу, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м. Київ зайво сплачене державне мито в сумі 41грн.00коп., про що видати відповідну довідку.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «11»березня 2011 року.