Рішення № 14352235, 03.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа № 30/5009/140/11

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»(69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 5-А, кв. 45)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Буд»(69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 47/19)

про стягнення заборгованості за договором.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.10.2010р. № б/н;

від відповідача: Беть С.М., довіреність від 01.07.2010р. № б/н;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Буд»заборгованості за договором № 26Г/2009 на виконання робіт по виготовленню металоконструкцій опор трубопроводів від 15.10.2009 р. в сумі 70353,91 грн., в тому числі: 56607,00 грн. основного боргу, 5737,68 грн. пені, 6146,40 грн. інфляційних втрат та 1833,13 грн. 3% річних. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., які включені ним до суми позову.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ч.1 ст.216, ч.4 ст.217, ч.4 ст.231 ГК України; ч.1 ст.546, ч.3 ст.549, ч.1 ст.550, ст.551 ЦК України. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору № 026Г/2009 від 15.10.2009р. ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»було виготовлено та поставлено відповідачу металеві конструкції опорів трубопроводів на загальну суму 92790,00 грн. Позивач відзначає, що за умовами договору оплата робіт повинна здійснюватися поетапно: 50% передплати, а остаточний розрахунок протягом 5 банківський днів з дати поставки продукції, проте, вартість виготовленої та поставленої продукції відповідачем оплачено частково в сумі 36183,00 грн. Також вказує, що відповідно до видаткових накладних № РН-0000041 від 17.11.2009р. та № РН-0000044 від 07.12.2009р. уповноваженою особою відповідача було отримано продукцію та прийнято роботи в повному обсязі, претензій щодо кількості та якості товару не надходило.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/140/11, розгляд справи призначено на 02.02.2011р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів ухвалою господарського суду від 02.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.03.2011р. об 11-45 год.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та надав письмові уточнення позовних вимог вих. № 028-П, згідно з якими позивач просить стягнути з ТОВ «Енерго-Буд»56607,00 грн. заборгованості, 7280,99 грн. втрат від інфляції та 2070,42 грн. 3% річних. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату юридичної допомоги в сумі 4000,00 грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 5737,68 грн. позивач від заявлених позовних вимог відмовився. Судом уточнені позовні вимоги прийнято до розгляду.

В обґрунтування заявленої до стягнення суми позивачем до матеріалів справи додатково надано: видаткові накладні № РН-0000037 від 19.10.2009р., № РН-0000040 від 13.11.2009р., № РН-0000042 від 25.11.2009р. та відповідні довіреності на отримання матеріальних цінностей, а також виставлені відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 92790,00 грн. В якості доказів понесення позивачем витрат на юридичну допомогу до матеріалів справи надано платіжне доручення № 23 від 02.03.2011р. на суму 4000,00 грн. Оригінал договору № 26Г/2009 від 15.10.2009р. та перелічені вище документи надані представником позивача суду для огляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Буд»у відзиві за позовну заяву погоджується з наявністю у нього заборгованості перед позивачем в сумі 9366,00 грн. При цьому посилається на те, що відповідачем отримано від позивача товар за накладною № 41 від 17.11.2009р. на суму 39483,00 грн. та актом № 44 від 07.12.2009р. на суму 6066,00 грн., всього 45549,00 грн., з яких оплачено 36183,00 грн. Відзначає, що виставлені позивачем рахунки не є підтверджуючими роботу документами і сплачуються тільки при наявності підписаних сторонами накладних та актів. Також, відповідач вказує на порушення позивачем умов договору щодо строків виконання робіт, що може бути підставою для покладення на останнього відповідальності у вигляді штрафу.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.03.2011р. підтримав наведені доводи та вказав, що за спірним договором у відповідача наявні тільки наведені у відзиві документи, інші документи були втрачені. У звязку з цим представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з наданими позивачем документами та, можливо, врегулювання спору між сторонами.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками суд клопотання відповідача залишив без задоволення. Для надання можливості відповідачу ознайомитися з відсутніми у нього документами у судовому засіданні оголошено перерву до 15-30 год., сторонам запропоновано надати суду пояснення з урахуванням питань, поставлених у судовому засіданні.

Після оголошеної перерви представник відповідача у судове засідання не зявився, жодних пояснень суду не надано.

Представник позивача після оголошеної перерви в обґрунтування заявленої до стягнення суми витрат на юридичну допомогу надав суду рахунок-фактуру від 31.12.2010р. на суму 4000,00 грн., копію якого залучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.03.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»(Виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Буд»(Замовником, відповідачем у справі) було укладено договір № 26Г/2009 на виконання робіт по виготовленню металоконструкції опорів трубопроводів (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору Замовник зобовязався прийняти та оплати виготовлені металоконструкції в розмірі та на умовах, передбачених даним договором (п. 2.1.2 Договору), а Виконавець, в свою чергу, зобовязався належним чином виготовити та передати Замовнику продукцію в строк, обумовлений договором (п. 2.2.1 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору сторони дійшли згоди, що розмір оплати Виконавцю, а відповідно ціна даного договору визначається умовами цього договору, а також Протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1) та специфікацією металоконструкцій (додаток №2) і складає 90000,00 грн. (в т.ч. 15000,00 грн. ПДВ).

Згідно з п. 4.1 строк для виконання робіт 90 календарних днів від моменту надходження передплати на поточний рахунок Виконавця.

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили наступний порядок розрахунків: Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця передплату в розмірі 50% від ціни даного договору до початку виконання робіт, залишок суми Замовник сплачує протягом 5 банківський днів з моменту поставки продукції.

Згідно з п. 4.1 строк для виконання робіт 90 календарних днів від моменту надходження передплати на поточний рахунок Виконавця.

За умовами п. 7.1 Договору у випадку порушення Виконавцем умов п.4.1 договору без письмового узгодження з Замовником, останній має право нарахувати Виконавцю та утримати штрафні санкції в розмірі подвійної ученої ставки НБУ від ціни договору за кожний день прострочення.

Також, в п. 7.3 Договору сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобовязань вони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Термін дії договору з моменту отримання Виконавцем передплати до повного та належного виконання сторонами взятих на себе зобовязань (п. 9.5 Договору).

Позивачем на підставі укладеного між сторонами договору були виставлені відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 92790,00 грн. (з ПДВ): № СФ-0000038 від 19.10.2009р. на суму 8550,00 грн., № СФ-0000041 від 13.11.2009р. на суму 8640,00 грн., №СФ-0000042 від 17.11.2009р. на суму 39483,00 грн., № СФ-0000043 від 25.11.2009р. на суму 15993,00 грн. та № СФ-0000044 від 07.12.2009р. на загальну суму 20124,00 грн. (5055,00 грн. вартості здійснених робіт та 11715,00 грн. вартості продукції без ПДВ), копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач протягом жовтня грудня 2009 року поставив відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0000037 від 19.10.2009р. на суму 8550,00 грн., № РН-0000040 від 13.11.2009р. на суму 8640,00 грн., №РН-0000041 від 17.11.2009р. на суму 39483,00 грн., № РН-0000042 від 25.11.2009р. на суму 15993,00 грн. та № РН-0000044 від 07.12.2009р. на суму 14058,00 грн., всього на загальну суму 86724,00 грн.

Отримання відповідачем продукції підтверджується вказаними накладними та відповідними довіреностями на отримання ТМЦ: № 601 від 19.10.2009р., № 693 від 13.11.2009р., № 705 від 17.11.2009р., № 718 від 25.11.2009р. та № 726 від 07.12.2009р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, на виконання умов договору позивачем згідно з Актом № ОУ-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) були проведені роботи (надані послуги) по рахунку № СФ-0000044 від 07.12.2009р. на суму 6066,00 грн. (з ПДВ), які прийнято повноважним представником відповідача без зауважень.

Відповідач здійснив часткову оплату за одержаний товар в сумі 36183,00 грн.: 13.11.2009р. 8550,00 грн., 11.12.2009р. 24633,000 грн., 19.03.2010р. 3000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача та наданими відповідачем платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Решта вартості отриманого товару та виконаних робіт (на суму 56607,00 грн.) залишена відповідачем без оплати.

У звязку з відсутністю з боку відповідача остаточної оплати товару, в тому числі і за договором № 26Г/2009 від 15.10.2009р., ТОВ «Юридична фірма «ДІКСІ», яка діяла від імені позивача, на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 033-Д від 27.10.2010 р.) про сплату боргу. Направлення зазначеної вимоги підтверджується копіями фіскального чеку №8755 від 28.10.2010 р. та опису вкладення у цінний лист від 28.10.2010 р., долученими до матеріалів позовної заяви.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Буд»(з урахуванням уточнення позовних вимог) 56607,00 грн. основного боргу за договором № 26Г/2009 від 15.10.2009р., 7280,99 грн. втрат від інфляції та 2070,42 грн. 3% річних є предметом судового розгляду у даній справі. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату юридичної допомоги в сумі 4000,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обовязки: обовязком позивача стало виготовлення та передання відповідачу обумовленої договором продукції, а обовязком відповідача прийняття цієї продукції та оплата її вартості.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1 до Договору) сторони дійшли згоди про розмір договірної ціни на надання послуг (виконання робіт) в сумі 90000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15000,00 грн.).

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних № РН-0000037 від 19.10.2009р., № РН-0000040 від 13.11.2009р., №РН-0000041 від 17.11.2009р., № РН-0000042 від 25.11.2009р. та № РН-0000044 від 07.12.2009р., позивач на виконання своїх договірних зобовязань поставив відповідачу продукцію на загальну суму 86724,00 грн. Також, згідно з підписаним сторонами без зауважень Актом № ОУ-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем здійснено для відповідача роботи на суму 6066,00 грн. (з ПДВ).

Виконання позивачем робіт та отримання відповідачем товару на вказані суми підтверджується наведеними вище накладними та Актом, які містять підпис уповноваженого представника Замовника та відповідними довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось вище, сторони узгодили в п. 3.2 Договору наступний порядок розрахунків: Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця передплату в розмірі 50% від ціни даного договору до початку виконання робіт, а залишок суми Замовник сплачує протягом 5 банківський днів з моменту поставки продукції.

Перерахування попередньої оплати в даному випадку впливає на розрахунок строку виконання робіт, а відсутність її сплати не звільняє ТОВ «Енерго-Буд»від обовязку оплатити вартість виконаних робіт та отриманої продукції протягом 5 днів після їх приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобовязання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 56607,00 грн.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 56607,00 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача на перевищення суми поставки визначеної умовами договором ціни даного договору суд звертає увагу на наступне.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Як випливає з матеріалів справи, на підставі двосторонньо підписаних видаткових накладних та Акта здачі-прийняття робіт, а також з урахуванням направленої 27.10.2010р. на адресу відповідача претензії, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки, а саме: обовязки позивача полягали у передачі відповідачу товару та результатів робіт, а обовязки відповідача у прийнятті товару та робіт і їх оплаті. Ці дії згідно зі ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обовязку сплатити заборгованість за отриманий у продавця товар в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу (з урахуванням уточнення позовних вимог), позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 7280,99 грн. втрат від інфляції, 2070,42 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що, з урахуванням суми основного боргу та періоду його існування, сума 3% річних підлягає стягненню у заявленому позивачем розмірі. Разом з тим, суд вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат становить 6327,77 грн., в решті вимог про стягнення інфляційних втрат (953,22 грн.) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

У звязку із відмовою позивача від заявлених вимог щодо стягнення пені в сумі 5737,68 грн. суд зазначені вимоги не розглядає, провадження у справі в цій частині припиняється на підставі п. 4 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Також, суд знаходить підстави для покладення на відповідача витрат на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

До матеріалів справи долучено копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого ОСОБА_1. Довіреністю від 26.10.2010р. № б/н ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»уповноважило ОСОБА_1, адвоката ТОВ «Юридична фірма «Діксі», представляти інтереси товариства.

За договором № 010/10 від 26.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Діксі»зобовязалася за винагороду надавати юридичну допомогу позивачу (ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка») в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 1.2 та п. 1.3 цього договору Перелік юридичних та бізнес-консалтингових послуг узгоджується сторонами у додатках до даного договору.

Додатковою угодою № 3 до договору від 26.10.2010р. № 010/10 та Протоколом № 3 узгодження договірної ціни до цього договору передбачено надання правової допомоги позивачу по стягненню на його користь заборгованості ТОВ «Енерго-Буд»за договором від 15.10.2009р. № 026Г/2009, вартість якої визначено в розмірі 4000,00 грн.

Доказами виконання оплати позивачем юридичних послуг адвоката є Рахунок-фактура № 033/10 від 31.12.2010р. та платіжне доручення № 23 від 02.03.2011р., згідно з якими ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»оплатило ТОВ «Юридична фірма «Діксі»послуги за Договором № 010/10 від 26.10.2010р. в сумі 4000,00 грн. згідно рахунку № 033/10 від 31.12.2010р.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволені позову на відповідача; при відмові в позові на позивача; при частковому задоволені позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому ГПК не містить вичерпного переліку адвокатських послуг або імперативної норми щодо віднесення до складу судових витрат лише витрат сторони на оплату за участь адвоката у судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат, в тому числі витрат позивача на оплату послуг адвоката, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, є цілком обґрунтованими.

З урахуванням суми основного боргу та штрафних санкцій, які підлягають до стягнення, вимога щодо покладення на відповідача витрат на послуги адвоката задовольняється частково в сумі 3624,00 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних).

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Також, суд вважає необхідним повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»300,08 грн. зайво сплаченого при предявленні позову державного мита за платіжним дорученням № 253 від 17.12.2010 року, яке залучене до матеріалів справи № 30/5009/140/11, про що надати позивачу відповідну довідку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Буд» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 47, кв. 19; п/р № 26008914201 в ВАТ «МетаБанк»м.Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 33327538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»(69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 5-а, кв. 45; п/р № 26009222238100 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, Код ЄДРПОУ 23878627) 56607 (пятдесят шість шістсот сім) грн. 00 коп. основного боргу, 6327 (шість тисяч триста двадцять сім) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 2070 (дві тисячі сімдесят) грн. 42 коп. 3% річних, 3624 (три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 649 (шістсот сорок девять) грн. 80 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 5737,68 грн. провадження у справі припинити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»довідку про повернення 300 (триста) грн. 08 коп. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 253 від 17.12.2010 року, яке залучене до матеріалів справи № 30/5009/140/11.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.03.2011р.