Рішення № 14352184, 03.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа № 22/6/11

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеромет” (юридична адреса: 01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 11; фактична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1, оф. 313)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДМАШ” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57)

про стягнення 132109,28 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача: Кузьмич Г.В., на підставі довіреності № 113 від 11.11.2010р.

від відповідача: Ващаев С.В., на підставі доручення б/н від 05.01.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.12.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Аеромет”, м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДМАШ”, Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення 80310,80 грн. основного боргу, 32092,16 грн. пені, 15139,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4566,99 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, всього 132109,28 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2010р. порушено провадження у справі № 22/6/11, розгляд справи призначено на 26.01.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.01.2011р. у звязку з неявкою відповідача та неподанням необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 15.02.2011р.

Ухвалою від 15.02.2011р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору до 08.03.2011р. та у звязку з неподанням усіх витребуваних судом доказів розгляд справи відкладено на 03.03.2011р.

24.02.2011р. судом отримана заява позивача про уточнення періоду нарахування основного боргу, пені, втрат від інфляції, процентів за користування чужими грошовими коштами, про уточнення порядку нарахування пені, про уточнення суми стягнення по втратах від інфляції, у звязку з допущеною помилкою при підрахунку та про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені. Відповідно до заяви, позивач просить рахувати періодом нарахування основного боргу в сумі 96372,80 грн. з 17.02.2009р. (01.03.2009р.) по 23.04.2010р.; в сумі 80310,80 грн. з 24.04.2010р. по 31.10.2010р.; пені з 01.03.2009р. по 31.10.2010р.; витрат від інфляції з 01.03.2009р. по 31.10.2010р.; 3% річних за порушення грошового зобовязання (за користування чужими грошовими коштами) з 01.03.2009р. по 31.10.2010р. Також у цій заяві вказаний інший порядок нарахування пені, у загальній сумі 31233,64 грн. та зазначено, що у звязку з допущеною помилкою при підрахунку втрат від інфляції вважати суму 16739,10 грн. До того ж, цією заявою позивач просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені.

Зазначену заяву позивач в судовому засіданні 03.03.2011р. не підтримав та звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені. У змісті якої зазначено, що позивач від стягнення 32092,16 грн. пені відмовляється та просить суд припинити провадження у справі в цій частині. Також зазначено, що наслідки припинення провадження у справі в цій частині позивачу відомі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача судом задоволена, відмова від стягнення 32092,16 грн. пені прийнята судом, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Також в судовому засіданні позивач звернувся з заявою про уточнення періоду нарахування основного боргу, втрат від інфляції, процентів за користування чужими грошовими коштами і їх сум, якою позивач просить стягнути з відповідача 80310,80 грн. основного боргу за період з 24.04.2010р., 15139,33 грн. індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 01.03.2009р. по 31.10.2010р. та 4566,99 грн. 3% річних за період з 01.03.2009р. по 31.10.2010р.

Вищезазначена заява позивача прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 03.03.2011р. до суду звернувся відповідач з заявою про залишення позову без розгляду. В обґрунтування зазначив, що у позовній заяві зазначено, що його підписано директором та нібито там міститься його підпис. За словами представника відповідача, шляхом простого візуального порівняння підпису на позові, який нібито належить директору із зразками підписів директора, які містяться, зокрема, на договорі поставки № 08-028 від 28.08.2008р., листі позивача вих. № 117/4 від 02.02.2010р., листі позивача вих. № 113/5 від 26.01.2010р., можливо дійти висновку, що директор позов не підписував, оскільки підпис на позові та підписи на вказаних договорах та документах істотно відрізняються та не схожі між собою. Приймаючи до уваги наведене, відповідач вважає що позов підписано невідомою особою, посадове становище якої не вказано та невідоме, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України є безумовною підставою для залишення позову без розгляду. Таким чином, відповідач просить позов ТОВ «Аеромет»залишити без розгляду.

Зазначена заява судом відхилена, як необґрунтована, оскільки із підписів на зазначених документах та позові, суд не вбачає підстав для сумніву, що позовна заява підписана саме директором ТОВ «Аеромет», а саме Сугаком В.П.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з підстав зазначених у позові та в обґрунтування пояснив, що 28.08.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 08-028, відповідно до якого позивач зобовязався продати відповідачу в кредит матеріали перераховані у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору, всього на суму 96372,80 грн. Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000074 від 01.09.2008р., довіреністю серії ЯОЧ № 477914 від 29.08.2008р., виданою відповідачем на імя ОСОБА_1, випискою банку за 23.04.2010р. про часткову оплату відповідачем зазначеного боргу, листами позивача від 27.02.2009р. № 5/34 та від 17.02.2010р. № 2/566. Відповідач здійснив лише часткову проплату у сумі 16062,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.04.2010р. Таким чином, сума основного боргу відповідача складає 80310,80 грн. Крім основного бору позивач просить стягнути з відповідача 15139,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4566,99 грн. 3% річних.

У справі міститься відзив відповідача, в якому зазначено наступне. Між позивачем та відповідачем укладено договір № 08-028 від 28.08.2008р. Умовами цього договору не встановлено строку оплати товару. У розумінні положень ст. 530 ЦК позивачем не надавалося відповідачу вимоги про оплату товару. Станом на дату подання позову, строк виконання зобов'язання у відповідача не настав, у зв'язку із чим відсутня прострочка боржника у розумінні положень ст. 612 ЦК, та як наслідок, між позивачем та відповідачем відсутній спір, про який йдеться у позові, що у свою чергу виключає розгляд позову судом, оскільки відсутній предмет спору. Наведені обставини, у відповідності до положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК є підставою для припинення провадження у справі. Також відповідач зазначив, що оскільки договором строк виконання відповідачем зобов'язання не встановлено та відсутня вимога позивача про оплату товару у порядку ст. 530 ЦК, строк оплати товару відповідач мав намір погодити із позивачем, з метою чого, ним надано позивачу лист № 2/566 від 17.02.2010 року, у відповідності до якого відповідачем запропоновано графік оплати товару. Виходячи із змісту цього листа, відповідачем запропоновано позивачу погодити зазначений графік. Відповіді про погодження графіку оплати товару відповідачем від позивача не отримано. За таких обставин, відповідач вирішив проводити оплату товару у строки, встановлені на власний розсуд, та приймаючи до уваги фактичну можливість, відповідачем 23.04.2010 року було сплачено на користь позивача 16 052,00 грн. Вимоги позивача щодо сплати неустойки ґрунтуються на положеннях ст. ст. 549, 692 ЦК, якими встановлюється, що неустойка - форма відповідальності за невиконання або неналежне виконання, зокрема, грошового зобов'язання. У відповідності до фактичних обставин цієї справи, у відповідача строк виконання грошових зобов'язань перед позивачем не настав, що виключає відповідальність відповідача та свідчить про не законність вимог позивача про сплату неустойки та будь яких відсотків за користування грошима. Також відповідач зазначив, що у позивача не виникло право вимагати стягнення 3 % річних та втрат від інфляції, оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України, таке право виникає лише у разі наявності відповідної вимоги, оскільки такої вимоги з боку позивача не було, не має підстав для задоволення позову в цій частині. З урахуванням вищенаведеного, відповідач просить припинити провадження у справі, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Зазначена заява відповідача, яка викладена у відзиві, відхилена судом у звязку із необґрунтованістю.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 03.03.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Аеромет”, м. Київ (надаліпродавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОДМАШ”, Запорізька область, м. Мелітополь (надалі покупець) уклали договір № 08-028 (надалі договір).

За умовами п. 1.1. договору, продавець продає, а покупець придбаває матеріали, перераховані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невідємною частиною, на умовах викладених у даному договорі.

Відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. договору, продавець постачає матеріали покупцю на умовах, вказаних в специфікаціях до даного договору. Разом з матеріалами продавець зобовязаний надати покупцю накладну, рахунок, податкову накладну.

Згідно із пунктами 3.1. та 3.2. договору, ціни на матеріали вказані в специфікаціях до даного договору. Загальна вартість даного договору складає 100000 (сто тисяч гривень 00 копійок) грн.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору передбачено, що оплата узгодженої сторонами партії матеріалів, яка постачається по даному договору, обумовлюється у специфікаціях до даного договору. Платежі здійснюються у гривнях на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у даному договорі.

Додатком до договору № 08-028 від 28.08.2008р. сторонами була складена специфікація № 08-028/01 на суму 96372,80 грн. Однак, умови оплати товару цією специфікацією не обумовлені.

28.08.2008р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000081 на загальну суму 96372,80 грн.

Після чого, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 96372,80 грн., що підтверджується скріпленою печатками сторін та підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною № РН-0000074 від 01.09.2008р. та довіреністю відповідача серії ЯОЧ № 477914 від 29.08.2008р. виданою ОСОБА_1 на отримання від позивача цінностей за рахунком № 0000081 від 28.08.2008р.

У справі містяться два листа позивача № 2/51 від 17.02.2009р. Першим листом позивач просить відповідача розробити та передати на затвердження графік погашення заборгованості по договору № 08-028 від 28.08.2008р. Відповідач зазначив, що зазначений лист був отриманий ТОВ “ПРОДМАШ” 17.02.2009р. Другим листом позивач просить відповідача у повному обємі погасити заборгованість перед ТОВ «Аеромет»у сумі 96372,80 грн.

Крім того, в справі наявний лист відповідача від 27.02.2009р. № 5/34, в якому зазначено наступне. «У відповідь на ваш лист від 17.02.2009р. № 2/51, про погашення заборгованості, повідомляємо наступне. На сьогоднішній день, у звязку з тяжкою фінансово-економічною ситуацією ТОВ «Продмаш»не має можливості погасити борг перед ТОВ «Аеромет»у повному обємі».

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач отримав вимогу позивача щодо погашення заборгованості у сумі 96372,80 грн. 17.02.2009р. та відповідно повинен був протягом семи днів здійснити оплату наявної заборгованості.

Відповідач на виконання умов договору, 23.04.2010р. здійснив лише часткову оплату отриманого товару, сплативши 16062,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.04.2010р. та не заперечується відповідачем.

Отже, залишок заборгованості перед позивачем складає 80310,80 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що відповідач в установлений законом строк, оплату товару, отриманого від позивача не здійснив, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 80310,80 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4566,99 грн. 3 % за період з 01.03.2009р. по 31.10.2010р. та 15139,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 01.03.2009р. по 31.10.2010р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Оскільки позивач відмовився від стягнення 32092,16 грн. пені та відмову прийнято судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

При зверненні з позовною заявою до суду позивачем здійснено оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 453,50 грн. за платіжним дорученням № 340 від 11.11.2010р. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009р. «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ», розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу складає 236 грн. Таким чином, позивачу необхідно видати довідку на повернення суми 217,50 грн., які було зайво сплачено за платіжним дорученням № 340 від 11.11.2010р.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 32 092,16 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДМАШ” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57, код ЄДРПОУ 31802327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеромет” (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 11, код ЄДРПОУ 34191485) 80 310 (вісімдесят тисяч триста десять) грн. 80 коп. основного боргу, 4 566 (чотири тисячі пятсот шістдесят шість) грн. 99 коп. 3% річних, 15 139 (пятнадцять тисяч сто тридцять девять) грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 000 (одну тисячу) грн. 17 коп. державного мита та 178 (сто сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Аеромет” (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 11, код ЄДРПОУ 34191485) довідку на повернення із Державного бюджету України суми 217 (двісті сімнадцять) грн. 50 коп., зайво сплачених за платіжним дорученням № 340 від 11.11.2010р.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.03.2011р.