Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.11 Справа № 30/5009/298/11
Суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик-21»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 102/21)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон»(69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпінського, 45)
про стягнення 25978,47 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача: Ткач Д.М., довіреність б/н від 05.10.2010 р.;
від відповідача: не з’явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
24.01.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетик-21»звернулось в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон»заборгованості за договором субпідряду № 01/09 від 01.09.2008 р. в сумі 25978,47 грн., в тому числі: 21859,59 грн. основного боргу, 3082,20 грн. втрат від інфляції та 1036,68 грн. –3% річних. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1773,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/298/11, розгляд справи призначено на 17.02.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 03.03.2011 р.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 03.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що на виконання умов укладеного між сторонами договору субпідряду № 01/09 від 01.09.2008 р., позивачем, як Підрядником були виконані обумовлені Договором роботи на загальну суму 43554,18 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в за травень 2009 р. та Довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за травень 2009 р. на суму 43554,18 грн. В свою чергу відповідачем (Замовником), зобов’язання за Договором належним чином виконані не були За твердженням позивача, вищезазначені підрядні роботи були оплачені відповідачем частково в загальній сумі 21694,59 грн. Решта боргу в сумі 21859,59 грн. залишилась несплаченою. За прострочення грошового зобов’язання, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано до сплати 3082,20 грн. втрат від інфляції та 1036,68 грн. –3% річних. Посилаючись на приписи статей 615, 625, 837, 854 ЦК України, 193 ГК України та 1, 2 ГПК України, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - ТОВ «ПБК «Аквілон»- вимоги ухвали суду від 24.01.2011 р. та від 17.02.2011 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Як свідчать матеріали справи, ухвали господарського суду від 24.01.2011 р. про порушення провадження у справі та від 17.02.2011 р. про відкладення розгляду справи було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, в строки, визначені ст. 87 ГПК України.
До того ж, згідно долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштової кореспонденції рекомендований лист, направлений судом на адресу відповідача, вручено уповноваженому представнику відповідача 27.01.2011 р.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та надав додаткові усні пояснення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетик-21»(Підрядником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон»(Замовником, відповідачем у справі) було укладено договір № 01/09 субпідряду (далі –Договір) на виконання робіт на об’єкті «Реконструкція бази по виробництву сиру по вул. Димитрова, 50 у м. Запоріжжя по спорудженню систем водопостачання та каналізації, та інші санітарно-технічні роботи в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, яка є невід’ємною частиною цього договору»(п. 1.1 Договору).
За умовами Договору Замовник, зокрема, зобов’язався проводити передоплату виконуючих робіт в розмірі вартості будівельних матеріалів згідно договірної ціни; своєчасно приймати виконані Підрядником роботи та своєчасно проводити передбачені діючим договором розрахунки. (п. 2.1 Договору).
За змістом пунктів 3.1 та 3.2 Договору він набирає чинності з дня підписання. Строк виконання робіт: початок робіт –вересень 2008 р., закінчення робіт –листопад 2008 р.
Пунктом 4.1 встановлено, що ціна робіт є динамічною, визначається згідно з державними будівельними нормами та складає 380000,00 грн.
В розділі 5 Договору сторонами обумовлено порядок розрахунків і платежів.
Так, відповідно до п. 5.1 Договору Підрядник виконує роботи Замовнику, а Замовник сплачує за виконані роботи згідно актів виконаних робіт за формою КБ-2в і КБ-3, що додається до цього Договору і є його невід’ємною частиною, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або іншим незабороненим законодавством шляхом.
Згідно із п. 5.3 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 10-ти банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дня отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок
В підтвердження виконаних робіт Сторони складають та підписують на протязі 5-ти днів з дня отримання –акти виконаних робіт по формам КБ-2в та КБ-3. (п. 6 Договору).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виконав для відповідача субпідрядні роботи (без врахування вартості матеріальних ресурсів поставки Замовника), на загальну суму 43554,18 грн., що підтверджується двостороннім підписаним Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за травень 2009 р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за травень 2009 р.
Відповідач прийняті за вказаним Актом роботи оплатив лише частково.
У вересні 2008 р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 10000,00 грн. передоплати та 20.01.2010 р. –11694,59 грн., всього на загальну суму 21694,59 грн.
В липні 2010 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію (вих. № 43 від 15.07.2010 р.) з вимогою у 10-ти денний строк з дня отримання Претензії, сплатити залишок заборгованості.
Однак, у зазначений строк відповідач суму заборгованості не погасив.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало виконання робіт, а обов’язком відповідача –прийняття виконаних позивачем робіт і оплата їх вартості.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботу.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Взяті на себе зобов’язання щодо виконання субпідрядних робіт за Договором позивач виконав належним чином і у повному обсязі, про що свідчать матеріали справи, зокрема, двосторонній Акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за травень 2009 р., підписаний з боку відповідача 27.05.2009 р. без заперечень.
Виходячи з вищевказаного Акту та підписаної сторонами Довідки (форми КБ-3) вартість виконаних позивачем за дорученням відповідача робіт, що належала до сплати, становила 43554,18 грн.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Умовами Договору, зокрема пунктами 5.1 та 5.3 було встановлено, що Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи на підставі акту /форма № КБ -2в/ з відстрочкою до 10-ти банківських днів.
Однак, всупереч умов Договору та вимог закону, з боку Замовника (відповідача у справі) зобов’язання щодо оплати прийнятих робіт було виконано не в строк і лише частково в загальній сумі 21694,59 грн.
Стосовно порядку розрахунків, наведеного в п. 5.3 Договору (розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного Кодексу України на умовах відстрочки платежу до 10-ти банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюються на протязі 3-х банківських днів з дня отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 7 ст. 51 Бюджетного Кодексу України (в редакції станом на дату укладення Договору) передбачено, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
Разом із тим, згідно п. 36 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Крім того, в ст. 1 Бюджетного Кодексу України зазначено, що цим кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також: контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
В даному випадку, відповідач є господарським товариством, яке не є бюджетною установою та не уповноважене на отримання бюджетних коштів.
Статтею 213 ЦК України передбачено, що якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, установлена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Укладений сторонами договір за своєю суттю є договором підряду на виконання робіт і вказані правовідносини регулюються Главою 61 ЦК України та Главою 33 ГК України.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, ч.5 ст.321 ГК України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідачем прийнято виконані позивачем роботи у повному обсязі.
З урахуванням вищевказаного, оплата за вказаним договором має здійснюватись з відстрочкою платежу до 10-ти банківських днів, однак оплата так і не була здійснена відповідачем.
В результаті неналежного виконання договірних зобов’язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 21859,59 грн.
Доказів оплати решти виконаних позивачем за Договором робіт відповідач суду не надав.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 21859,59 грн. основного боргу за Договором заявлена обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно здійснення передплати відповідачем 11.09.2008 р. в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу «Аванс на виконання БМР (будівельно-монтажні роботи) згідно дог 10/09 від 10.09.2008 р.», представник позивача зауважив, що ТОВ «Енергетик-21»вважає здійснену оплату оплатою саме за договором субпідряду № 01/09 від 01.09.2008 р., оскільки будь-яких інших договорів на виконання робіт у зазначений період із відповідачем не укладалось і при написанні призначення платежу працівником відповідача невірно зазначено номер та дата договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у заявленому розмірі, а саме: 3082,20 грн. втрат від інфляції та 1036,68 грн. –3% річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов’язань за договором № 01/09 від 01.09.2008 р.
Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати прийнятих підрядних робіт та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволені позову – на відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволені позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Згідно ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
До матеріалів справи долучено копію Свідоцтва № 644 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Ткач Д.М. 02.11.2007 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
За договором від 10.01.2011 р. адвокат Ткач Д.М. зобов’язався за винагороду надати юридичну допомогу позивачу (ТОВ «Енергетик-21») по стягненню на його користь з ТОВ «ПБК «Аквілон»заборгованості.
Доказом виконання позивачем оплати послуг адвоката є оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 22, згідно якої ТОВ «Енергетик-21»10.01.2011 р. оплатило адвокату Ткач Д.М. послуги в сумі 1773,00 грн.
За таких обставин, судові витрати, в тому числі витрати позивача на оплату послуг адвоката, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон»(69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпінського, 45, код ЄДРПОУ 33869975, р/р № 26009001000058 у ПАТ «МАТОР-БАНК», МФО 313009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик-21»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 102/21, код ЄДРПОУ 33700749, р/р № 26003001114801 в КБ «Фінанси та кредит» м. Запоріжжя, МФО 313731) 21859 (двадцять одну тисячу вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 59 коп. основного боргу, 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 20 коп. втрат від інфляції, 1036 (одну тисячу тридцять шість) грн. 68 коп. –3% річних, 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 78 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1773 (одну тисяч сімсот сімдесят три) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84-85 ГПК України 09.03.2011 р.
Судове рішення № 14352056, Господарський суд Запорізької області було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 30/5009/298/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: