Рішення № 14352031, 02.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.11 Справа № 10/5009/596/11

Суддя

За позовом: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ІНДУСТРІАЛБАНК», м. Запоріжжя

До відповідача: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», м. Київ, в особі Запорізької регіональної дирекції, м. Запоріжжя

про стягнення суми 12078,36 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Лада Н.М., довіреність № 23 від 04.02.2010 р.

Від відповідача: Михальчевська Т. М., довіреність № 10-270 від 24.12.2010 р.

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по договору № 0285360800 страхування кредитного портфелю Банку від 01 вересня 2006 року у сумі 11 394,68 грн. основного боргу, а також три проценти річних в сумі 683,68 грн., що разом складає 12 078,36 грн.

18.02.2011 р. розгляд справи було відкладено на 02.03.2011 р.

02.03.2011 р. відповідач надав письмовий відзив в якому просить суд відмовити в задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ІНДУСТРІАЛБАНК” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС»в особі Запорізької регіональної дирекції, м.Запоріжжя про стягнення 12 078,36 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.02.2011р. порушив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0285360800 страхування кредитного портфелю банку (далі договір страхування). 24.05.2007 р. між Позивачем та ОСОБА_1 (надалі позичальник) був укладений договір кредитний (фізичних осіб на споживчі цілі без застави) № KRCK/0700/291/07 (надалі - кредитний договір), за яким Позивач надав позичальнику кредит у розмірі 20 000,00 грн. строком з 24.05.2007 р. по 21.05.2010 р. включно зі сплатою 9 % відсотків річних. Фінансові ризики, які виникають з кредитного договору, були застраховані Позивачем за зазначеним договором страхування.

За кредитним договором Позивачем був підписаний та надісланий до Відповідача і підписаний останнім Реєстр кредитних договорів по відділенням підпорядкованим ЗРУ банківських операцій з клієнтами АКБ “ІНДУСТРІАЛБАНК” (за період з 01.05.2008 31.05.2008) від 06.06.2008 р. та Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442_6 від 09.06.2008 р.

Згідно з п.4.1 договору страхування, предметом цього договору є страхування ризиків страхувальника, повязаних з невиконанням (неналежним виконанням) фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобовязань за договорами кредитними, укладеними між страхувальником та позичальниками (загальна кількість таких угод не обмежена) та зазначеними в Реєстрі кредитних угод. Відповідно до п.4.2 договору страхування, цей договір розповсюджується на кредитні угоди, укладені після набрання чинності цим договором.

Як встановлено у п.4.4 договору страхування в редакції додаткової угоди №1 від 24.01.2007р., обєкт страхування майнові інтереси страхувальника (кредитора), повязані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах страхувальника (кредитора) у відповідності з договором кредитним, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з «Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006р. зі змінами.

Сторони у пункті 6.1 договору страхування визначили, що страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобовязань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника.

Під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють наявність факту прострочення виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обовязку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.

Відповідно до п.10.5.3 договору страхування відповідач зобовязаний в повній мірі, відповідно до визначених у п.11 цього договору страхування і Правилами та чинним законодавством України умов, провести виплату страхового відшкодування.

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п.10.3.6. Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 828 від 05.11.08 р. про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором. 26.12.2008 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок. Після настання страхового випадку, відповідно до вимог вищезазначеного Договору страхування (п.11.1) та в строк, встановлений договором страхування ( п.11.1.1.), Відповідачу була направлена Заява № 963 від 31.12.2008 року про страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування становить 11 394,68 грн., що складається з: 10 548,00 грн. суми кредиту; 246,68 грн. суми відсотків; 600 грн. суми комісій. Зазначена заява отримана Відповідачем 31.12.2008 р.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно вищезазначеного реєстру кредитних договорів страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 14 487,86 грн., тобто вимоги Позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої Відповідач несе фінансову відповідальність по Договору страхування.

Заява позивача № 963 від 31.12.2008 року про страхове відшкодування була відхилена відповідачем листом № 152 від 22.03.2010 р. у звязку з тим згідно з розслідуванням, проведеним відповідачем, довідка б/н від 22.05.2007 р. про доходи є сфальсифікованою, оскільки відповідно до відомостей бази даних податкової інспекції Орджонікідзевського району м. Запоріжжя ОСОБА_1 за період з листопада 2006 р. по квітень 2007 року не отримував зарплатню від ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”, яка вказана у довідці про доходи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила повністю з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач зазначив, що кредитний договір між банком і позичальником був укладений на підставі довідки б/н від 22.05.2007 р. про доходи, виданої ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”, відповідно до якої з листопада 2006 р. по квітень 2007р. ОСОБА_1 отримав дохід на загальну суму 17400,00 грн. Відповідно до п.2.1 Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі АКБ „Індустріалбанк” (які діяли на момент видачі кредиту ОСОБА_1) кредити надаються повнолітнім і дієздатним фізичним особам громадянам України, які, зокрема, мають стабільні і документально підтверджені джерела доходів за останні 6 місяців, та які дозволяють забезпечити своєчасне виконання умов кредитного договору. При цьому п.5.5 Правил кредитування передбачено обовязок банку при оформленні та видачі кредиту протягом одного робочого дня перевіряти достовірність відомостей, наданих позичальником, репутацію позичальника, та підготувати письмовий висновок у формі протоколу узгодження. Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України „Про страхування” передбачено право страховика зясовувати обставини настання страхового випадку. Як стверджує відповідач, проведеним розслідуванням відповідачем встановлено, що довідка б/н від 22.05.2007 р. про доходи є сфальсифікованою, оскільки відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкої адміністрації України ОСОБА_1 за період з листопада 2006 р. по квітень 2007 року насправді не отримував доходи від ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”. До того ж відповідачем встановлено, що номер телефону підприємства не належить ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”, за вказаним номером знаходиться інша юридична особа, яка не має ніякого відношення до ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”.

На думку відповідача, при видачі кредиту позивачем не перевірено платоспроможність позичальника, не зясовано правомірність видачі довідки б/н від 22.05.2007 р. про доходи, не перевірено достовірність інформації про доходи, наведеної у даній довідці. Відсутність у ОСОБА_1 джерела доходу фактично тягне за собою неплатоспроможність позичальника до моменту укладення кредитного договору, й відповідно до початку дії страхового покриття за реєстром від 06.06.2008 р. до договору № 0285360800 страхування кредитного портфелю банку від 01.09.2006р.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доказаними та такмими що підлягають задоволеню на підлставі наступного;

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України тощо.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується, у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 989 вказаного кодексу страхувальник зобовязаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Аналогічні приписи містяться у пункті 3 частини 1 статті 20 та пункті 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про страхування».

Частиною 1 статті 25 вказаного Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 991 ЦК України передбачена відмова від здійснення страхової виплати. Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

На виконання умов кредитного договору та у відповідності з положеннями «Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» позивачем було надано ОСОБА_1, після надання останнім необхідного пакету документів, кредит у сумі 20000 грн.

Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконувались, у звязку з чим позивачем на виконання умов договору страхування було надіслано відповідачу заяву про страхову подію.

Відповідно до умов п. 11.1.6 договору страхування, після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобовязаний:

а) зясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розміру збитку;

б) зробити розрахунок суми страхового відшкодування;

в) виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, перелічених у п.11.1.3., п.11.1.4. цього договору, залишаючи за собою право затримати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку, за письмовою згодою з страхувальником, але в будь якому разі не більш, ніж на 2 місяці.

Однак, відповідачем зазначена заява була відхилена листом № 152 від 22.03.2010 р. у звязку з тим згідно з розслідуванням, проведеним відповідачем, довідка б/н від 22.05.2007 р. про доходи є сфальсифікованою, оскільки відповідно до відомостей бази даних податкової інспекції Орджонікідзевського району м. Запоріжжя ОСОБА_1 за період з листопада 2006 р. по квітень 2007 року не отримував зарплатню від ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”, яка вказана у довідці про доходи., та з посиланням на п.п. 104.1., п.п. 10.4.4. договору страхування.

Так, п. 2.1 Правил передбачено, що кредити надаються повнолітнім і дієздатним особам громадянам України, які мають постійне проживання і основне місце роботи в регіоні, який обслуговується банком; вік позичальника на момент закінчення строку дії кредитного договору не повинен перевищувати для чоловіків 60 років, для жінок 55 років; які мають стабільні і документально підтверджені джерела доходів за останні шість місяців, які дозволяють забезпечити своєчасне виконання умов кредитного договору.

Згідно з п. 4.1 Правил, для розгляду питання щодо надання кредиту позичальник надає банку:

заяву-анкету на отримання кредиту;

документи для ідентифікації позичальника: паспорт або інший документ, якій згідно з чинним законодавством України є підставою для ідентифікації фізичної особи; документ, виданий органом державної податкової служби України, що засвідчує присвоєння фізичній особі ідентифікаційного номера платника податків. Якщо вищевказані документи не дають змогу банку визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то банк має право витребувати від позичальника інший документ, який містить таку інформацію.

документи, що надаються позичальником на підтвердження своїх доходів (для позичальників, що отримують дохід, як наймані працівники, в якості документу на підтвердження своїх доходів надається: довідка з місця роботи із зазначенням посади, нарахованого та/або фактично отриманого доходу (за вирахуванням податків) протягом 6-ти останніх місяців з помісячною розбивкою або довідка про суми надходжень на картковий рахунок (до розрахунку приймаються надходження грошових коштів у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї виплат на картковий рахунок, відкритий у банку, протягом останніх шести місяців).

Як встановлено судом, позичальником при отриманні кредиту було надано: заяву-анкету на отримання кредиту, документи для ідентифікації позичальника, зокрема, ідентифікаційний код та паспорт та документи, що надаються позичальником на підтвердження своїх доходів довідка про доходи за останні 6 місяців б/н від 22.05.2007 р., підписана керівником та головним бухгалтером ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД”.

Як встановлено в п.5.5 Правил, працівник служби безпеки банку протягом одного робочого дня перевіряє достовірність відомостей, наданих позичальником, репутацію позичальника та готує письмовий висновок у формі Протоколу узгодження, який направляється працівнику фронт-офісу. В матеріалах справи міститься протокол узгодження по наданню споживчого кредиту, згідно якого позичальника за фінансовими показниками віднесено до класу А. Висновок кредитного підрозділу надати кредит на споживчі цілі, висновок служби безпеки негативної інформації у відношенні позичальника не встановлено.

Відповідач в заперечення позовних вимог посилається на те, що довідка б/н від 22.05.2007 р. про доходи є сфальсифікованою, оскільки відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкої адміністрації України ОСОБА_1 за період з листопада 2006 р. по квітень 2007 року насправді не отримував доходи від ТОВ «ЯЛТІ, ЛТД».

Однак, згідно ст.8 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів” (діяв на момент отримання Відповідачем відповідної інформації) відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам згідно чинного законодавства.

Більш того, Відповідачем не надано жодних документальних доказів для підтвердження вищезазначених обставин. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України “обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування”. Інформація з бази даних ДПІ не може бути доказами отримання/неотримання заробітної плати та інших доходів виходячи з наступного:

Згідно до ст. 1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів»(діяв на момент нібито отримання Відповідачем відповідної інформації) “Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.” Мета створення зазначеного Державного реєстру визначена ст. 2 зазначеного Закону, відповідно до якої:

“Створення Державного реєстру забезпечує:

- повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією;

- організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі;

- взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;

- організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами;

- розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв'язку та обчислювальної техніки.”

Тобто, зазначений Державний реєстр не може достовірно підтверджувати інформацію про отримання/неотримання позичальниками доходів, наприклад, у вигляді заробітної плати.

Відповідно до п.10.4.1. Договору страхування “страховик (Відповідач) має право перевіряти інформацію, яку повідомив Страхувальник (Позивач), а також виконання Страхувальником умов і вимог договору (достовірність подання звітної інформації)”. Довідка про доходи від 22.05.2007 р. видавалась роботодавцем позичальника ТОВ “ЯЛТІ” ЛТД, а не Позивачем, а тому це не є інформацією, “яку повідомив Страхувальник”, та більш того це не є “поданням звітної інформації”.

Крім того, інформація та документи щодо фінансового стану Позичальника, не є обєктом/предметом страхування. Предмет та обєкт Договору страхування визначені п. 4.1 та п. 4.4. договору страхування, до яких інформація та документи щодо фінансового стану не мають ніякого відношення.

Зазначені у листі Відповідача обставини ніяким чином не впливають на обєкт/предмет страхування та на факт настання страхового випадку, оскільки ці дані, а саме: визначення Відповідачем “фальсифікації довідки” про заробітну плату Позичальника, взагалі не можуть бути визначені як “Обєкт/предмет страхування”. Настання страхового випадку у звязку з невиконанням Позичальником зобовязань за кредитним договором є дійсним, жодних документальних доказів щодо ненастання страхового випадку (платіжних документів щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, комісій) Відповідачем ні до суду, ні до Позивача надано не було.

З огляду на викладене, позивач здійснив всі необхідні дії для встановлення достовірності відомостей, наданих позичальником, та перевірки його репутації відповідно до п.5.5 зазначених Правил. Позичальник надав всі необхідні документи, що вимагаються п.4.1 Правил, достовірність яких була перевірена позивачем доступними йому засобами.

Отже, за таких умов відповідач мав здійснити страхове відшкодування, проте необґрунтовано відмовився від його виплати.

Відповідно до п. 11.1.6. договору страхування Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, перелічених у п.11.1.3., п. 11.1.4 Договору страхування. Заява № 963 від 31.12.2008 року про страхове відшкодування отримана Відповідачем 31.12.2008 р. Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 11 394,68 грн. не пізніше 17.01.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу три проценти річних від простроченої суми, що складає 683,68 грн. (розрахунок знаходиться у справі).

Оцінивши всі наявні матеріали справи, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, зокрема, про стягнення 11 394,68 грн. страхового відшкодування та 683,68 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись 49, 82, 84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „СТРАХОВА ГРУПА “ТАС” (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) в особі Запорізької регіональної дирекції (69000, м.Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5 ідентифікаційний код 25821620) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ІНДУСТРІАЛБАНК” (м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд.39Д, ідентифікаційний код 13857564) 11 394,68 грн. страхового відшкодування, три проценти річних в сумі 683,68 грн., 120,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 09.03.2011 р.