Рішення № 14352007, 01.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11 Справа № 3/5009/509/11

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект”, м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БСК”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 17 691, 00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Дубінська О.В., довіреність № 7 від 10.01.2011р.

від відповідача: Самар Т.Г., довіреність № б/н від 28.02.2011р.

ТОВ “Чорноморспецпроект” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “БСК” про стягнення заборгованості в сумі 17 691,00 грн. за договором субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 03.02.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 1212 ЦК України, ст. 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/509/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.02.2011р. о 12 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 15.02.2011р. розгляд справи був відкладений на 01.03.2011р. о 12 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 01.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 09.03.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 31/01-02 від 31.01.2011р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму невикористаного авансу перерахованого за договором субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. у розмірі 17 691,00 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: 176,91 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 900,00 грн. витрат на допомогу адвоката.

Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р., за умовами якого ТОВ “БСК” зобов’язувалося виконати будівельно-монтажні роботи по об’єкту, а саме реконструкція з розширенням лабораторно-експерементальних корпусів ВАТ “Електрозавод” за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 11.

10.09.2009р. на виконання умов договору ТОВ “Чорноморспецпроект” платіжним дорученням № 917 перерахувало ТОВ “БСК” попередню оплату за БМР у сумі 17 691,00 грн.

За умовами договору відповідач зобов’язувався закінчити виконання робіт на 28 (двадцять восьмий) день з моменту отримання передплати, тобто 08.10.2009р.

Згідно пункту 4.1 договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно шляхом підписання акту виконаних робіт - форми КБ-1, КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт - форма КБ-3.

На теперішній час відповідачем роботи, у порядку встановленому п. 4.1 договору, не здані. Форми КБ-1, КБ-2в, КБ-3, а також необхідна виконавча та технічна документація на будівельні роботи не надані.

Таким чином, ТОВ “БСК” не надало доказів використання отриманого авансу за цільовим призначенням.

26.10.2010р. ТОВ “Чорноморспецпроект” направило на адресу ТОВ “БСК” повідомлення про відмову від договору субпідряду № 22/10-02 від 22.10.2010р. За наявності заперечень відповідачу було запропоновано викласти їх у письмовому вигляді та надіслати на адресу підприємства у 20 денний строк.

Разом із цим, відповідача було повідомлено, що при ненадходженні від нього письмових заперечень, зобов’язання підприємства за договором субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. будуть вважатися припиненими на 25 день після направлення повідомлення на адресу ТОВ “БСК”.

Відповідь від відповідача на повідомлення позивачем не отримано, будівельні роботи за договором не виконані.

Таким чином, зобов’язання ТОВ “Чорноморспецпроект” перед ТОВ “БСК” є припиненими з 20.11.2010р.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Пунктом 8.5 договору передбачено досудове врегулювання спорів в порядку встановленому ст. 5 ГПК України.

20.12.2010р. ТОВ “Чорноморспецпроект” на адресу ТОВ “БСК” була направлена претензія № 20/12-02 від 20.12.2010р. з вимогою про повернення передплати за договором.

Претензія залишена без відповіді, грошові кошти на рахунок підприємства не перераховані.

Положеннями ст. 1212 ЦК України встановлений обов’язок особи повернути майно, набуте нею за рахунок іншої особи як безпідставно, так і на підставі, яка згодом відпала. Пунктом 3 частини 3 цієї статті передбачено, що її положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Отже, перераховані відповідачу кошти ТОВ “Чорноморспецпроект” як передплата за договором в сумі 17 691,00 грн. є майном, набутим ТОВ “БСК” за рахунок позивача на правовій підставі, яка відпала та підлягають поверненню.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 17 691,00 грн. невикористаного авансу та судові витрати, зокрема 1 900,00 грн. сплачених адвокату для надання правової допомоги.

Відповідач в судовому засіданні 01.03.2011р. проти позову заперечив в повному обсязі, зокрема зазначив, що дійсно 25.08.2009р. ТОВ “Чорноморспецпроект” та ТОВ “БСК” укладено договір субпідряду № 148/8, за умовами якого ТОВ “Чорноморспецпроект” доручає, а ТОВ “БСК” приймає на себе виконання власними силами та засобами, згідно з умовами даного договору будівельно-монтажні роботи по об’єкту: “Реконструкція з розширенням лабораторно - експериментальних корпусів ВАТ “Електрозавод” за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 11. Насосна станція”.

Відповідно до п. 2.1 договору, орієнтована вартість робіт складає 35 381,21 грн.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що ТОВ “Чорноморспецпроект” здійснює перерахування авансового платежу згідно графіку проведення робіт і фінансування (додаток № 1) протягом 5 календарних днів з моменту укладення договору для придбання основних та допоміжних будівельних матеріалів на підставі письмової заявки з додатком рахунків та відомостей поставки матеріалів ТОВ “БСК”, узгоджених з ТОВ “Чорноморспецпроект”.

Так, на виконання умов договору, 10.09.2009р. позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 17 691,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 917.

Відповідач зазначає, що позивач не має права на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення про відмову від договору субпідряду. Отже, позивачем не дотримано вимог, які визначені нормами чинного законодавства щодо розірвання договору в односторонньому порядку і договір між сторонами є дійсним.

Також відповідач наголошує на тому, що між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є договором субпідряду, на виконання умов якого позивачем перераховано попередню оплату в розмірі 17 691,00 грн. Отже, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність між сторонами правовідносин, які регулюються положеннями ст. 1212 ЦК України.

Тому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Чорноморспецпроект” (Генпідрядник) та ТОВ “БСК” (Субпідрядник) укладений договір субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р., за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання власними силами та засобами, згідно з умовами даного договору, ПСД, БНіП, ДБНУ, будівельно-монтажні роботи по об’єкту: “Реконструкція з розширенням лабораторно - експериментальних корпусів ВАТ “Електрозавод” за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 11. Насосна станція”.

Відповідно до п. 2.1 Договору, орієнтована вартість робіт за даним договором складає 35 381,21 грн. (тридцять п’ять тисяч триста вісімдесят одна грн. 21 коп.) в тому числі ПДВ 20% - 5 896,87 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору, виконання робіт здійснюється в об’ємах та строки у відповідності до графіку фінансування та виконання робіт, узгодженим сторонами (додаток № 1), який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно шляхом підписання акту виконаних робіт - форми КБ-1, КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт - форма КБ-3 у відповідності з діючими нормами та правилами в строки: форма КБ-1 до10 числа поточного місяця, КБ-2в, КБ-3 до 12 числа поточного місяця. У випадку несвоєчасної здачі форм, Генпідрядник приймає їх для оплати в наступному місяці.

Генпідрядник здійснює перерахування авансового платежу згідно графіку фінансування та проведення робіт (Додаток № 1) протягом 5 календарних днів з моменту укладення договору для придбання основних і допоміжних будівельних матеріалів на підставі письмової заявки з прикладенням рахунків і відомості поставки матеріалів Субпідрядником, узгоджених з Генпідрядником (п. 5.1 Договору).

Сторонами було визначено “Договірну ціну на будівництво –Реконструкція з розширенням лабораторно - експериментальних корпусів ВАТ “Електрозавод” за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 11 Насосна станція, що здійснюється в 2009 році” (а.с. 10-11)”.

Додатком №1 до договору № 148/8 від 25.08.2009р. сторони узгодили графік фінансування і виконання робіт, яким встановлено, що роботи розпочинаються з моменту передоплати і за умови 50% передоплати остаточно повинні бути виконані на 28 робочий день (а.с.12).

Відповідно до платіжного доручення № 917 від 10.09.2009р., на виконання умов договору, ТОВ “Чорноморспецпроект” перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ “БСК” 17 691,00 грн., з призначенням платежу: “передоплата за БМР по договору № 148/8 від 25.08.2009р.”.

Згідно п. 5.3 Договору, остаточний розрахунок за виконання роботи по об’єкту проводиться не пізніше 30 днів після повного завершення його реконструкції, включаючи усунення виявлених дефектів, на основі проміжного акту прийому-передачі об’єкта, оформленого в установленому порядку з розрахунком перерахованого авансового платежу.

Відповідно до п. 9.2 Договору, Генпідрядник може призупинити дію даного Договору або розірвати його за таких умов:

- відсутність коштів для фінансування будівництва;

- виявлення нецільового використання інвестиційних коштів в будівництво об’єкту;

- відставання по вині Субпідрядника у виконанні строків виконання робіт;

- неодноразове порушення Субпідрядника будівних норм та правил, витребуваних проектної документації.

26.10.2010р. ТОВ “Чорноморспецпроект” направило на адресу ТОВ “БСК” повідомлення № 22/10-02 від 22.10.2010р. про відмову від договору субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. Також в цьому повідомленні позивач зазначив, що за наявності заперечень, ТОВ “БСК” запропоновано викласти їх письмово і надіслати на адресу ТОВ “Чорноморспецпроект” у 20-денний строк. Крім того, відповідача було повідомлено, що при ненадходженні від нього письмових заперечень проти розірвання договору субпідряду, він буде вважатися розірваним на 25 день після направлення повідомлення на адресу ТОВ “БСК”.

Доказів про надання відповіді на повідомлення № 22/10-02 від 22.10.2010р. ТОВ “БСК” суду не надано.

Відповідно до п. 8.5 договору № 148/8 від 25.08.2009р., всі розбіжності, які можуть виникати із даного Договору або в зв’язку з ним, вирішуються сторонами в порядку врегулювання спору, який встановлений ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.

28.12.2010р. ТОВ “Чорноморспецпроект” направило на адресу ТОВ “БСК” претензію № 20/12-02 від 20.12.2010р. з вимогою про повернення передплати за договором субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. в сумі 17691,00 грн., перерахованої ТОВ “Чорноморспецпроект” на рахунок ТОВ “БСК” відповідно до платіжного доручення № 917 від 10.09.2009р.

Доказів про надання відповіді на претензію ТОВ “БСК” суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мали виконуватися належним чином і в установлений строк, виникли на підставі договору субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1, 2 статті 838 ЦК України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно із п. 3.2 договору субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р., виконання робіт здійснюється в об’ємах та строки у відповідності до графіку фінансування та виконання робіт, узгодженим сторонами (додаток № 1), який є невід’ємною частиною даного договору.

Додатком №1 до договору № 148/8 від 25.08.2009р. сторони узгодили графік фінансування і виконання робіт, яким встановлено, що роботи розпочинаються з моменту передоплати і за умови 50% передоплати остаточно повинні бути виконані на 28 робочий день.

Відповідно до платіжного доручення № 917 від 10.09.2009р., на виконання умов договору, ТОВ “Чорноморспецпроект” перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ “БСК” 17 691,00 грн., з призначенням платежу: “передоплата за БМР по договору № 148/8 від 25.08.2009р.”.

Отже, обумовлені договором № 148/8 від 25.08.2009р. роботи повинні були бути закінчені відповідачем 08.10.2009р.

Відповідно до п.4.1 Договору, здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно шляхом підписання акту виконаних робіт - форми КБ-1, КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт - форма КБ-3 у відповідності з діючими нормами та правилами в строки: форма КБ-1 до10 числа поточного місяця, КБ-2в, КБ-3 до 12 числа поточного місяця. У випадку несвоєчасної здачі форм, Генпідрядник приймає їх для оплати в наступному місяці.

ТОВ “БСК” не надало доказів виконання робіт та актів виконаних робіт форми КБ-1, КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Частина 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначає обов’язок сторін при укладенні договору зазначити строк його дії.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 8.5 № 148/8 від 25.08.2009р., всі розбіжності, які можуть виникати із даного Договору або в зв’язку з ним, вирішуються сторонами в порядку врегулювання спору, який встановлений ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги даного пункту договору позивач виконав, про що свідчить повідомлення № 22/10-02 від 22.10.2010р. про відмову від договору субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р., та претензія № 20/12-02 від 20.12.2010р. з вимогою про повернення передплати за договором субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. в сумі 17691,00 грн., направлені на адресу відповідача.

Частиною 2 статті 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

В даному випадку ТОВ “БСК” повинно було закінчити виконання робіт за договором 08.10.2009р.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На день звернення позивача до суду (03.02.2011р.), та на час прийняття цього рішення відповідач не надав жодного доказу про те, що ним виконано роботу за договором № 148/8 від 25.08.2009р. Більш того, відповідачем не надано жодного доказу про те, що вказані роботи взагалі було розпочато.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 9.2 договору № 148/8 від 25.08.2009р., Генпідрядник може призупинити дії даного Договору або розірвати його за таких умов:

- відсутність коштів для фінансування будівництва;

- виявлення нецільового використання інвестиційних коштів в будівництво об’єкту;

- відставання по вині Субпідрядника у виконанні строків виконання робіт;

- неодноразове порушення Субпідрядника будівних норм та правил, витребуваних проектної документації.

Цілком очевидно, що в даному випадку має місце суттєве відставання по вині Субпідрядника у виконанні строків виконання робіт, які закінчилися ще 08.10.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 17691,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що позивач не має права на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення про відмову від договору субпідряду; що позивачем не дотримано вимог, які визначені нормами чинного законодавства щодо розірвання договору в односторонньому порядку і договір між сторонами є дійсним; що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність між сторонами правовідносин, які регулюються положеннями ст. 1212 ЦК України, спростовуються вищенаведеним.

Крім того, господарський суд враховує наступне.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений ст. 188 Господарського кодексу України:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмова від договору підряду чи субпідряду (а відтак, і його розірвання) прямо передбачена законом - ч. 2 ст. 849 ЦК України, за умови, якщо підрядник (субпідрядник) своєчасно не розпочав роботу.

Господарським судом Запорізької області вказана умова встановлена.

Крім того, розірвання договору № 148/8 від 25.08.2009р. можливо відповідно до п. 9.2 у зв’язку з відставанням по вині Субпідрядника у виконанні строків виконання робіт.

Також господарський суд вважає помилковим висновок відповідача про те, що правовідносини, що виникли між сторонами, положеннями ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В даному випадку позивач заявив до стягнення (повернення) невикористаного відповідачем авансу в розмірі 17 691, 00 грн., тобто суми, яка була перерахована ТОВ “Чорноморспецпроект” відповідачу на виконання у зобов’язанні - договорі субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Покладаючи судові витрати з відповідача, господарський суд враховує наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 900,00 грн. на відшкодування витрат за послуги адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Договір № 01/10-03 про надання юридичних послуг між адвокатом Калініною Ю.О. і ТОВ “Чорноморспецпроект” укладений 01.10.2010р. Згідно квитанції № 01/10-03 від 31.01.2011р. ТОВ “ Чорноморспецпроект ” сплатило за вказаним договором 1 900, 00 грн.

Як зазначив Вищий господарський суд України в п.11 Інформаційного листа № 01-8/155 від 13.02.2002 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів”, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Предметом договору № 01/10-03 від 01.10.2010р. між адвокатом Калініном Ю.О. і ТОВ “Чорноморспецпроект” є надання правової допомоги шляхом вчинення юридичних дій спрямованих на стягнення з ТОВ “БСК” дебіторської заборгованості по договору субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р. Клієнт зобов’язується оплатити послуги Адвоката у строки та на умовах дійсного Договору.

Позовна заява складена на 3 аркушах та підписана адвокатом Калініною Ю.О. 31.01.2011р., судові засідання по справі № 3/5009/509/11, в яких був присутнім не адвокат, а інший представник за довіреністю Дубінська О.В., які відбулись 15.02.2011р. та 01.03.20011р., тривали по 30 хвилин кожне з оголошенням 01.03.2011р. вступної та резолютивної частини рішення.

Також суд враховує наступні фактори в їх сукупності: ціна позову складає 17691,00 грн.; невеликий обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення; відсутність вірогідності того, що прийняття доручення перешкоджає прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнює їх виконання в звичайному часовому режимі; відсутність необхідності виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт.

Адвокат жодного разу в судові засідання не з’явився.

Законом України від 23.12.2010р. № 2857-V “Про Державний бюджет України на 2011 рік” розмір мінімальної заробітної плати на час прийняття судового рішення по справі № 3/5009/509/11 встановлений в сумі 941,00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката в сумі 1 900,00 грн. є неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи сумою 884,55 грн.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БСК” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 186, кв. 124, код ЄДРПОУ 32518400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморспецпроект” (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26, код ЄДРПОУ 32184104) 17 691 (сімнадцять тисяч шістсот дев’яносто одну) грн. 00 коп. передплати за договором субпідряду № 148/8 від 25.08.2009р., 176 (сто сімдесят шість) грн. 91 коп. витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 55 коп. відшкодування витрат за послуги адвоката.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строк подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 09.03.2011р.