Рішення № 14352003, 23.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11 Справа № 17/5009/202/11

Суддя

за позовною заявою: приватного підприємства “Кім-9”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 12а

до відповідача: комунального підприємства “Водоканал”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61

про скасування актів та зобовязання вчинити певні дії

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 17.02.11 № 1/11

від відповідача: Рушинець А.О., довіреність від 23.12.09 № 11805

Зайцева Л.М., довіреність від 23.12.09 № 1330

СУТЬ СПОРУ:

17.01.11 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “Кім-9” (надалі ПП “Кім-9”) з позовною заявою до комунального підприємства “Водоканал” (далі КП “Водоканал”) про: скасування акту технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А в частині розрахунку обсягу використаної без обліково води; скасування акту до сплати від 10.11.10 № 8846/1 з нарахуванням питної води за період з 22.10.10 по 10.11.10 по будівельному майданчику, а також зобовязати відповідача здійснити перерахунок обсягу використаної питної води за період з 09.11.10 по 10.11.10.

Ухвалою від 17.01.11 судом порушено провадження в справі № 17/5009/202/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 23.02.11.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 23.02.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив наступне. 05.08.08 між сторонами у справі укладено договір № 8846 про надання послуг з водопостачання на період будівництва обєкту “Оздоровчий комплекс-кафе з реконструкцією громадської вбиральні” за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська/Набережна магістраль, на виконання умов якого позивач належним чином сплачує грошові кошти за користування водою на підставі виставлених рахунків, що базуються на показаннях лічильників. 09.11.10 на будівельному майданчику при висипанні з машини піску та шлаку частина речовин потрапила до колодязя, який розташований на майданчику, що призвело до пошкодження його опломбування. 10.11.10 відповідачем складено акт № 750А, відповідно до якого виявлено, що цілісність пломби порушена шляхом розриву проволоки і оплата за спожиту воду повинна розраховуватись відповідно до січення труби. З огляду на зазначене, КП “Водоканал” здійснено розрахунок у звязку з безобліковим водокористування за один місяць. Однак, як зазначає позивач, відповідачем не враховано положення п. 3.4. “Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, згідно з яким журнал обліку лічильників та цілісності пломби ведеться на підприємстві уповноваженою особою. Як зазначено у вказаному журналі, який ведеться на підприємстві позивача, порушення пломби мало місце лише 2 дні до її усунення працівниками відповідача, у звязку з чим, позивач вважає, що розрахунки КП “Водоканал” за актами обстеження є невірними, а акт на сплату не відповідає нормам законодавства України та потребує перерахунку. На підставі викладеного, позивач просить суд, керуючись ст. 218 ГК України, позов задовольнити, скасувати акт технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А в частині розрахунку обсягу використаної без обліково води, скасувати акт до сплати від 10.11.10 № 8846/1 з нарахуванням питної води за період з 22.10.10 по 10.11.10 по будівельному майданчику та зобовязати відповідача здійснити перерахунок обсягу використаної питної води за період з 09.11.10 по 10.11.10.

У звязку із надходженням 18.02.11 до суду заяви позивача за вих. від 18.02.11 № 11 про відкликання заяви про відмову від позовних вимог судом не розглядалась заява ПП “Кім-9” за вих. від 09.02.11 № 10 про відмову від позовних вимог до відповідача про відміну актів.

Відповідач проти заявлених вимог заперечив повністю усно. Зазначив, що ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як скасування актів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.08 між комунальним підприємством “Водоканал” (Водоканал) і приватним підприємством “Кім-9” (Абонент) укладено договір № 8846 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, за умовами якого (п. 1.1) Водоканал забезпечує Абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові і технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам - будівельний майданчик, вул. Нижньодніпровська, а Абонент, в свою чергу (п. 3.2.1.), зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього договору.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору, сторони визначили, що при забезпеченні Абонента подачею питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам (…) сторони керуються Законом України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.02 № 2918-111, діючими “Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України”, затверджених наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.94 № 65, “Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 № 37, “Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів”, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 26.04.02 № 402/6690, “Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя”, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 29.05.03 № 167, “Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків” від 20.12.93, ГОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, Сніп 2.04.02-84, “Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України” КДП 204-12 Укр. 242-95. (п. 1.1. договору).

Розділом 2 договору встановлено, що договір укладається з 05.08.08 по 01.06.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 5.14. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 № 190 (надалі - “Правил користування...”), усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці.

Відповідно до п. 5.18. “Правил користування...”, Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях зєднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з п.п. 3.3., 3.4. цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.10 представниками КП “Водоканал”, у присутності заступника директора ПП “Кім-9” - ОСОБА_2., проведено обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання будівельного майданчику, що знаходиться за адресою: вул. Нижньодніпровська та належить ПП “Кім-9”.

За результатами проведеного обстеження складено акт технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А, яким встановлено, що “цілісність пломби порушена шляхом розриву проволоки”.

Також, із зазначеного акту слідує, що відповідачем здійснено розрахунок безоблікового водокористування за період з 22.10.10 по 10.11.10, що складає 4 492,8 м3.

Крім того, актом № 8846/1, який складено уповноваженими працівниками КП “Водоканал” 10.11.10, позивачу нараховано до сплати за безоблікове водокористування - 20 109,77 грн.

Позивачем заявлено вимоги про скасування акту технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А в частині розрахунку обсягу використаної без обліково води, акту до сплати від 10.11.10 № 8846/1 з нарахуванням питної води за період з 22.10.10 по 10.11.10 по будівельному майданчику та вимога про зобовязання відповідача здійснити перерахунок обсягу використаної питної води за період з 09.01.10 по 10.11.10.

Розглядаючи вказану справу по суті спору суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обовязку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з ін. підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у т.ч. учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь субєкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних суддів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, повязаних із задоволенням державних потреб (...).

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у т.ч., актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обовязковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

При цьому, у господарському суді не можуть оспорюватись акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру.

У разі надходження заяв про визнання недійсним актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з п. 1 ст. 80 ГПК України (п. 6.2 розяснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.00 № 02-5/35 із змінами внесеними згідно з Розясненням Вищого арбітражного суду від 18.04.01 № 02-5/467).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що акт технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А в частині розрахунку обсягу використаної безобліково води та акт до сплати від 10.11.10 № 8846/1 з нарахуванням питної води за період з 22.10.10 по 10.11.10 по будівельному майданчику, які є предметом позову у справі № 17/5009/202/11, не мають характеру обовязкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке виявлено КП “Водоканал” при проведені обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання на будівельному майданчику за адресою вул. Нижньодніпровська, що належить ПП “Кім-9”.

У звязку з викладеним, вказані документи не можуть вважатись такими, що безумовно тягнуть певні правові наслідки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі 17/5009/202/11 в частині позовних вимог про: скасування акту технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А в частині розрахунку обсягу використаної безобліково води, а також акту до сплати від 10.11.10 № 8846/1 з нарахуванням питної води за період з 22.10.10 по 10.11.10 по будівельному майданчику підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Розглянувши заявлену вимогу стосовно зобовязання відповідача здійснити перерахунок обсягу використаної питної води за період з 09.01.10 по 10.11.10, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги з огляду на відсутність встановлених законом способів захисту порушеного права у визначеному позивачем способі.

Вищезазначеними нормами ст. 15 ЦК України та ст. 20 ГК України не передбачено такого способу захисту прав, як зобовязати відповідача здійснити перерахунок обсягу використаної питної води. Крім того, відсутній і механізм виконання такого рішення.

У звязку з чим, у задоволенні вимоги ПП “Кім-9” стосовно зобовязання відповідача здійснити перерахунок обсягу використаної питної води за період з 09.01.10 по 10.11.10 судом відмовляється.

Відповідно до ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” визначено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку, припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді.

Таким чином, держане мито в розмірі 170 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі в розмірі 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту технічного обстеження водопроводу від 10.11.10 № 750А в частині розрахунку обсягу використаної безобліково води, а також акту до сплати від 10.11.10 № 8846/1 з нарахуванням питної води за період з 22.10.10 по 10.11.10 по будівельному майданчику - припинити.

Повернути приватному підприємству “Кім-9” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 12а, код ЄДРПОУ 33378116) - 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. державного мита.

Видати приватному підприємству “Кім-9” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 12а, код ЄДРПОУ 33378116) довідку на одержання з державного бюджету державного мита в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 01.03.2011.