Рішення № 14351836, 28.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11 Справа № 8/5009/581/11

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»(07400, Київська область, м.Бровари, бул. Незалежності, 14)

до відповідача Приватного підприємства «Зорк»(69089, м. Запоріжжя, вул. Сусаніна, 43)

про розірвання договору купівлі-продажу № 16-6 від 16.06.2010 р. та стягнення 2600000 грн. попередньої оплати, 156000 грн. пені

                                                                                Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача – Безух О.В., дов. від 25.02.2011 р.

Відповідача –не з'явився

Заявлено позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 16-6 від 16.06.2010 р. та стягнення з відповідача 2600000 грн. попередньої оплати, 156000 грн. пені.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 28.02.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 16-6, укладеного з відповідачем 16.06.2010 р., платіжними дорученнями № 2567-2575 від 24.06.2010 р. перерахував останньому попередню оплату в розмірі 2600000 грн. за товар згідно визначеної специфікації, який відповідач зобов’язався поставити в термін, визначений у 90 днів. Відповідно до п. 3.4 договору № 16-6 приймання-передача товарів здійснюється на складі покупця. Відповідач умови договору не виконав, в узгоджені договором строки, а саме 24.09.2010 р., товар не поставив. Позивач просить у відповідності до ст.ст. 610, 611, 612, 615, 651 ЦК України розірвати договір № 16-6 від 16.06.2010 р. та стягнути з ПП «Зорк»2600000 грн. попередньої оплати. Також, у відповідності до п. 7.1 договору № 16-6 до стягнення заявлено 156000 грн. пені, нарахованої за період з 01.10.2010 р. по 18.01.2011р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПП «Зорк»є адреса: 690089, м. Запоріжжя, вул. Сусаніна, 43. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07р. в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Ухвала суду від 08.02.2011 р. по даній справі, яка направлялася на юридичну адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, повернута органом зв'язку з позначкою «організація не числиться», тому з урахуванням обставин справи вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 16.06.2010 р. укладено договір №16-6 за умовами якого відповідач зобов’язався передати товар –запасні частини, а позивач оплатити його вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у додатку № 1 (специфікація), який є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п.п.4.1 –4.4 договору, якими передбачено, що загальна сума договору складає 2600000 грн., передплата складає 100% від вартості партії товарів, які покупець перераховує продавцю за кожну окрему партію. Згідно п. 3.3 договору термін постачання товарів встановлено протягом 90 днів від дати отримання продавцем передплати. Приймання –передачі товарів, що постачаються за цим договором, здійснюється на складі покупця.

Додані матеріали свідчать, що на виконання умов договору № 16-6 позивачем 24.06.2010 р. перераховано підприємству «Зорк»2600000 грн. за товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 2567-2575 від 24.06.2010 р., тобто здійснено попередню оплату за товар.

В обґрунтування вимог про розірвання договору та стягнення попередньої оплати позивач вказує, що зобов'язання щодо поставки запасних частин відповідачем в узгоджені строки не виконано.

Відповідно до ст. 693 ЦК України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати в разі, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк. Таким чином, наведена норма законодавства передбачає відповідні правові наслідки за умови порушення продавцем зобов’язань щодо передання оплаченого товару. Приписами ст.. 612 ЦК України встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Листом № 845/10-10 від 06.10.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення здійсненої попередньої оплати в розмірі 2600000 грн.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів передання оплаченого товару або повернення суми передплати, суд вважає, що вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 2600000 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ст.. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки продавцем (відповідачем) порушено зобов'язання, передбачене договором, суд вважає вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 16-6 від 16.06.2010 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 156000 грн., нарахованої за період з 01.10.2010 р. по 18.01.2011 р. позивач обґрунтовує п.7.1 договору № 16-6, згідно до якого у випадку порушення терміну постачання партії товарів продавець зобов'язаний виплатити покупцю пеню в розмірі 0,3% від вартості непоставлених товарів за кожну добу, починаючи з 7-ої доби встановленого терміну. Загальна вартість санкцій не повинна перевищувати 6% від загальної вартості товарів, що не поставлено. За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Підлягає поверненню позивачу 1975 грн. державного мита, як зайво сплаченого.

На підставі викладеного, ст. 612, 651, 693 ЦК України, ст.ст. 223, 232, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір № 16-6 купівлі-продажу товарів від 16.06.2010 р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» та Приватним підприємством «Зорк».

Стягнути з Приватного підприємства «Зорк»(69089, м. Запоріжжя, вул. Сусаніна, 43, 43, ЄДРПОУ 37056090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»(70400, Київська область, м.Бровари, бул. Незалежності, 14, ЄДРПОУ 32499006) 2600000 грн. попередньої оплати, 156000 пені, 25821 грн. судових витрат. Видати наказ.

Видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету України 1975 грн. державного мита як зайво сплаченого.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 02 березня 2011 року.