Рішення № 14351743, 22.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.11 Справа № 2/5009/462/11

Суддя

Господарський суд Запорізької області у складі:

суддя: Мойсеєнко Т.В.

Секретар судового засідання: Утюж С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/462/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Мал»,м. Малин Житомирської області,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжінвестресурси»,м. Запоріжжя,

про стягнення 70775,25 грн.,

За участю представників:

від позивача: Фещенко Р.В. (довіреність № 01-10 від 10.01.2011р.);

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Папір-Мал», м. Малин Житомирської області, з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжінвестресурси», м. Запоріжжя, 59161,05 грн. основного боргу, 3183,29 грн. 3% річних, 8430,91 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 43 від 26.10.2008 р. щодо розрахунків за паперову продукцію, отриману згідно видаткових накладних у період з 27.10.2008 р. по 09.12.2008 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 15, 16, 22, 610-612, 623, 624, ч. 2 ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 47, 147, 216-217, 224-226 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.02.2011 р.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив в судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвалу про призначення справи до розгляду було надіслано відповідачу завчасно, на адресу, вказану в позовній заяві: пр. Маяковського, б. 18, кв. 41. Дана адреса також зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.02.2011 р., про що свідчить відповідний витяг з реєстру.

З урахуванням викладеного, а також положень ст. 64 ГПК України суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

За клопотанням представника позивача розгляд справи в судовому засіданні 22.02.2011 р. здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 22.02.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали позовної заяви та справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

26.10.2008 р. між ТОВ «Папір-Мал»(постачальник) та ТОВ «Запоріжінвестресурси»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 43.

Згідно з п. 1.1 договору, на підставі умов даного договору і в порядку, передбаченому ним, постачальник зобовязується поставити згідно замовленню товар, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.4 договору конкретний асортимент, кількість і вартість товару визначаються накладними, які додаються до даного договору і є невідємною частиною даного договору. Поставка товару може здійснюватися окремими партіями, кількість і вартість яких може визначатися накладними.

У п. п. 2.1-2.3 договору сторони визначили, що ціни на товар вказуються в накладних постачальника, причому вона може відрізнятися в окремих партіях в залежності від ринкових цін та інфляції. Оплата товару покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або іншими формами розрахунків, за згодою сторін. Оплата товару покупцем здійснюється у наступній формі: 100% попередня оплата кожної партії товару, згідно рахунків на оплату. Інший порядок розрахунків може обговорюватися у додатках до договору.

У доповненні № 1 від 26.10.2008 р. до договору сторони визначили, що постачальник зобовязується виготовити та відвантажити згідно заявки покупця, а покупець прийняти та оплатити папір для гофрування та картон для пласких шарів в рулонах в подальшому товар.

Товар відвантажується рулонами, пакуванням яких є три верхні шари, котрі відповідають встановленим вимогам для транспортування залізничним або автомобільним транспортом і забезпечують його належне зберігання. Умови поставки «FCA-склад Поставщика м. Малин Житомирської обл.».

Ціна за одну одиницю товару включаючи упаковку, маркування та відвантаження товару з ПДВ складає: папір для гофрування Б2 (ГОСТ 7377-85) 2450,00 за тону, картон для пласких шарів К, згідно ТУ 2450,00 грн. за тону.

Оплата 100% попередня оплата кожної заявленої партії товару згідно рахунку. Покупець за 10 днів до початку наступного календарного місяця повинен подати замовлення на виготовлення товару. Ціна зафіксована на відвантаження товару, виготовленому по замовленню № 12 від 30/10/08 в кількості 90,00 тон. В подальшому ціна буде узгоджена в процесі перемовин.

Згідно з п. 3.11 постачальник зобовязується відвантажити товар у термін 3-х календарних днів з моменту отримання грошових коштів від покупця, згідно рахунка-фактури.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару покупцю здійснюється шляхом відвантаження товару із складу постачальника на підставі накладних, виписаних згідно замовлення покупця.

У п. п. 3.2, 3.3, 3.8 договору сторони визначили, що покупець отримує товар від постачальника шляхом самовивезення або шляхом доставки товару постачальником за адресою, зазначеною покупцем. Приймання товарів по кількості місць проводиться на підставі супровідних документів постачальника. Датою отримання товару вважається дата доставки товару за адресою, вказаною покупцем. При поставці товару на умовах самовивезення дата отримання товару на складі постачальника. Дата отримання товару визначається по відмітці на відповідній накладній. Сторони домовились, що в разі відсутності такої відмітки, датою отримання товару буде вважатися дата виписки накладної постачальником.

Відповідно до п. 6.2 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р. У випадку, якщо на момент закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, дія даного договору автоматично пролонгується на рік, але в будь-якому разі до повного виконання зобовязань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач здійснив постачання відповідачу паперової продукції за видатковими накладними:

№ РН-0001082 від 27.10.2008 р. - на суму 47046,08 грн. з ПДВ;

№ РН-0001086 від 28.10.2008 р. на суму 45096,40 грн. з ПДВ;

№ РН-0001100 від 30.10.2008 р. на суму 13622,80 грн. з ПДВ;

№ РН-0001104 від 31.10.2008 р. на суму 49296,54 грн. з ПДВ;

№ РН-0001130 від 05.11.2008 р. на суму 47770,18 грн. з ПДВ;

№ РН-0001133 від 06.11.2008 р. - на суму 52777,98 грн. з ПДВ;

№ РН-0001139 від 07.11.2008 р. - на суму 44790, 98 грн. з ПДВ;

№ РН-0001158 від 12.11.2008 р. - на суму 51998,88 грн. з ПДВ;

№ РН-0001177 від 17.11.2008 р. - на суму 49548,89 грн. з ПДВ;

№ РН-0001181 від 18.11.2008 р. - на суму 46194,83 грн. з ПДВ;

№ РН-0001197 від 21.11.2008 р. - на суму 49877,18 грн. з ПДВ;

№ РН-0001200 від 21.11.2008 р. - на суму 44991,88 грн. з ПДВ;

№ РН-0001215 від 27.11.2008 р. - на суму 55855,19 грн. з ПДВ;

№ РН-0001217 від 27.11.2008 р. - на суму 50075,63 грн. з ПДВ;

№ РН-0001220 від 27.11.2008 р. - на суму 45974,33 грн. з ПДВ;

№ РН-0001227 від 28.11.2008 р. - на суму 47010,68 грн. з ПДВ;

№ РН-0001230 від 28.11.2008 р. - на суму 44141,71 грн. з ПДВ;

№ РН-0001258 від 09.12.2008 р. - на суму 45518,63 грн. з ПДВ.

Всього поставлено товару на суму 831588,79 грн. з ПДВ.

Товар за видатковими накладними з 28.10.2008 р. по 06.11.2008 р. отримано представником відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності ЯПЕ №389614 від 27.10.2008р. Накладні також містять підпис головного бухгалтера одержувача.

Видаткові накладні з 07.11.2008 р. по 09.12.2008 р. містять підпис одержувача та головного бухгалтера, а також скріплені печаткою відповідача.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1, яким підписано з боку відповідача видаткові накладні, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.02.2011 р. значиться керівником та єдиним засновником ТОВ «Запоріжінвестресурси»(відповідача у справі).

Таким чином, товар за відповідними накладними отримано уповноваженою особою відповідача.

На підставі видаткових накладних позивачем були виписані рахунки-фактури на відповідні суми (окрім рахунку на товар, поставлений згідно видаткової накладної № РН-0001104 від 31.10.2008 р.). Зокрема виставлено наступні рахунки: № СФ-0000112 від 27.10.2008р., № СФ-0000115 від 28.10.2008 р., № СФ-0000121 від 30.10.2008р., № СФ-0000137 від 05.11.2008 р., № СФ-0000141 від 06.11.2008 р., № СФ-0000147 від 07.11.2008 р., № СФ-0000152 від 12.11.2008р., № СФ-0000159 від 18.11.2008 р., № СФ-0000164 від 21.11.2008 р., № СФ-0000166 від 21.11.2008 р., № СФ-0000174 від 27.11.2008р., № СФ-0000177 від 27.11.2008р., № СФ-0000178 від 27.11.2008 р., № СФ-0000181 від 28.11.2008 р., № СФ-0000185 від 28.11.2008 р., № СФ-0000213 від 09.12.2008р.

Щодо рахунку на товар, поставлений за видатковою накладною № РН-0001104 від 31.10.2008 р., суд зазначає, що 01.10.2008 р. відповідачем було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000125 на суму 49296,54 грн. з ПДВ. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні 22.02.2011 р., даний рахунок був виписаний в рахунок майбутніх поставок за договором. Сума, вказана в рахунку, відповідає сумі поставленого товару за вказаною накладною.

Таким чином, всього виставлено рахунків (з урахуванням рахунку № СФ-0000125 від 01.10.2008 р.) на суму 831588,79 грн. з ПДВ.

Відповідач здійснив оплату отриманого товару частково в сумі 350000,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача:

31.10.2008 р. оплата в сумі 150000,00 грн. згідно договору № 43 від 26.10.2008 р.;

07.11.2008 р. оплата в сумі 50000,00 грн. згідно договору № 43 від 26.10.2008 р.;

21.11.2008 р. оплата в сумі 50000,00 грн. згідно договору № 43 від 26.10.2008 р.;

24.11.2008 р. оплата в сумі 50000,00 грн. згідно договору № 43 від 26.10.2008 р.;

26.11.2008 р. оплата в сумі 50000,00 грн. згідно договору № 43 від 26.10.2008 р.

Таким чином, всього відповідачем було сплачено 350000,00 грн.

24.03.2009 р. сторони уклали угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог за договорами купівлі-продажу № 45/7 від 16.10.2008 р. та № 43 від 26.10.2008 р. За даною угодою в рахунок погашення боргу відповідача зараховано заборгованість позивача перед відповідачем за договором № 45/7 від 16.10.2008 р. в сумі 422427,74 грн. Сторони домовились, що з моменту підписання цієї угоди зобовязання відповідача вважається таким, що припинено частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 59161,05 грн. Зі змісту вказаної угоди слідує, що сторонами узгоджено, що ця заборгованість у відповідача виникла саме за договором купівлі-продажу № 43 від 26.10.08р.

Угода підписана з боку відповідача директором та скріплена печаткою товариства, а тому є належним доказом визнання боргу відповідачем за договором купівлі-продажу № 43 від 26.10.08р.

В судовому засіданні 22.02.2011 р. представник позивача підтвердив, що поставка на виконання умов договору № 43 від 26.10.2008 р. здійснювалась лише за вказаними в позові видатковими накладними і заборгованість, яка була визнана відповідачем в угоді про зарахування однорідних зустрічних вимог, виникла саме на підставі цих накладних.

Відповідач, визнавши суму заборгованості у вказаній угоді про зарахування зустрічних вимог, борг не сплатив.

У звязку з цим позивач звернувся до відповідача з претензією № 12-861 від 16.12.2010 р., в якій вимагав негайно погасити заборгованість за договором в погодженій сумі (59161,05 грн.)

Претензію надіслано відповідачу 16.12.2010 р. та отримано останнім 12.01.2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами фіскального чеку від 16.12.2010 р. № 1784 та поштового повідомлення про вручення від 13.01.2011 р.

Оскільки претензія була залишена відповідачем без виконання, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 59161,05 грн. основного боргу, 3183,29 грн. 3% річних, 8430,91 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У порушення вказаних норм законодавства та умов договору відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань за договором щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

В угоді від 24.03.2009 р. про зарахування однорідних зустрічних вимог відповідач визнав заборгованість за договором № 43 від 26.10.2008 р. в сумі 59161,05 грн.

Доказів сплати цієї заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд визнав вимогу позивача про стягнення 59161,05 грн. основного боргу законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості позивач нарахував 3183,29 грн. 3% річних та 8430,91 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 24.03.2009 р. по 25.01.2011 р.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд вважає невірним з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 43 від 26.10.2008 р. з доповненням № 1 від 26.10.2008 р. передбачалася 100% передоплата товару, а поставка мала бути здійснена після отримання коштів позивачем (протягом 3-х календарних днів).

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару достроково (до отримання коштів за товар).

У той же час, умовами договору не визначено строків оплати достроково поставленого товару. Не встановлено і строків внесення передоплати (а лише зазначено, що вона здійснюється на підставі рахунку). В матеріалах справи відсутні докази направлення або вручення рахунків відповідачу. Відповідно до призначення платежу, зазначеного в банківських виписках, відповідач здійснював оплату не на підставі рахунків, а на підставі договору.№ 43 від 26.10.2008р.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено, вимогу про сплату заборгованості позивач надіслав відповідачу лише 16.12.2010 р., а відповідач отримав дану вимогу 12.01.2011 р.

В судовому засіданні 22.02.2011 р. представник відповідача підтвердив, що відповідач отримав вказану вимогу саме 12.01.2011 р., згідно доданого до позовної заяви поштового повідомлення про вручення від 13.01.2011 р.

З урахуванням зазначеного, відповідач мав сплатити суму боргу протягом семи днів - до 19.01.2011р. включно. Відповідно період прострочення виконання зобовязання слід обліковувати з 20.01.2011 р.

За розрахунком суду за період з 20.01.2011 р. по 25.01.2011 р. з відповідача підлягає стягненню 29,18 грн. 3% річних. Вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в цій сумі. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.

Щодо стягнення інфляційних втрат суд зазначає, що відповідно до Листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць.

В даному випадку період прострочення становить менше місяця (6 календарних днів січня 2011р.), тому інфляційні витрати за цей період не нараховуються. У задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат за заявлений у позові період слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжінвестресурси» (пр. Маяковського, буд. 18, кв. 41, м. Запоріжжя, р/р 26002310060401 в філії АБ «Південний», м. Запоріжжя, МФО 313753, код за ЄДРПОУ 35764207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Мал»(вул. Неманихіна, 2, м. Малин Житомирської області, п/р 260031340 в ЖОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Житомир, МФО 311528, код за ЄДРПОУ 30477405) 59161,05 грн. (пятдесят девять тисяч сто шістдесят одна грн. 05 коп.) основного боргу, 29,18 грн. (двадцять девять грн. 18 коп.) 3% річних, 594,51 грн. (пятсот девяносто чотири грн. 51 коп.) державного мита та 198,24 грн. (сто девяносто вісім грн. 24 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення складено і підписано

відповідно до вимог ст. 85 ГПК України 28.02.2011 р.