Рішення № 14351436, 21.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11 Справа № 4/9/11

Суддя

за позовом Приватного підприємства “Будрес”, (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9-Є, кв. 9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон-Строй-Сервіс”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 40)

про стягнення 120 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача –Величко Є.М. –довіреність б/н від 14.01.2011 р.;

Від відповідача –не з’явився;

          22.12.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Будрес”, м. Київ (ПП “Будрес”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон-Строй-Сервіс”, м. Запоріжжя (ТОВ “Еталон-Строй-Сервіс”) про стягнення 120 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2010 р. порушено провадження у справі № 4/9/11, судове засідання призначено на 31.01.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

          У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 21.02.2011 р.

В судовому засіданні 21.02.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

          За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно зі ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Позивачем до матеріалів справи надана довідка Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-9/331 від 27.01.2011 р., згідно з якою адресою реєстрації ТОВ “Еталон-Строй-Сервіс” (код ЄДРПОУ 34789435) є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 40, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 22.12.2010 р. про порушення провадження у справі № 4/9/11 і ухвала суду від 31.01.2011 р. про відкладення розгляду справи № 4/9/11, які направлялися за юридичною адресою відповідача, повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “За вказаною адресою організація не значиться”.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/9/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, враховуючи, що 21.02.2011 р. є передостаннім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 4/9/11, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст. 1212 ЦК України і полягають в тому, що 02.08.2010 р. позивачем та відповідачем був укладений договір підряду на будівельні роботи № 03/10, за умовами якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов’язання по виконанню будівельних робіт на об’єкті –культурно-туристичному комплексі по вул. Тбіліській в м. Запоріжжі, що будується. Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт є договірною та становить 578 660,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %. На виконання умов договору за період з 31.08.2010 р. по 16.09.2010 р. сторонами були підписані акти виконаних робіт (послуг) на загальну суму 578 660,00 грн., якими позивач підтвердив факт прийняття виконання відповідачем робіт згідно умов договору. За цей же період позивачем відповідачу було перераховано 698 660,00 грн. грошових коштів в оплату виконаних робіт за договором. Таким чином, позивачем помилково було перераховано відповідачу на 120 000,00 грн. більше, ніж було передбачено умовами договору № 03/10 від 02.08.2010 р. 12.10.2010 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 365 з проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача 120 000,00 грн. помилково перерахованих коштів. Відповідачем вказаний лист залишений без відповіді та задоволення. Таким чином, вирішити в досудовому порядку питання щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 120 000,00 грн. не виявилися можливим. Враховуючи викладене, позивач вважає, що в сулу ст. 1212 ЦК України зазначені кошти в розмірі 120 000,00 грн. є безпідставно отриманими відповідачем та підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ “Будрес”. Просить суд позов задовольнити.

          Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.08.2010 р. ПП “Будрес” (позивачем у справі) та ТОВ “Еталон-Строй-Сервіс” (відповідачем у справі) був укладений договір підряду на будівельні роботи № 03/10 (далі за текстом –Договір).

За умовами п. 1.1 Договору позивач (замовник) доручив, а відповідач (підрядник) прийняв на себе зобов’язання по виконанню будівельних робіт на об’єкті –культурно-туристичному комплексі по вул. Тбіліській в м. Запоріжжі, що будується.

Відповідно до п. 2.1 строк дії Договору визначається з моменту підписання Договору до 31.12.2010 р. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов’язань і відповідальності за порушення, що мали місце за час дії договору. (пункт 2.6 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість робіт є договірною та становить 578 660,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %. Кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 5 банківських днів після повного завершення відповідачем роботи та підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Згідно з п. 2.5 Договору датою завершення робіт (етапу роботи) вважається дата підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як встановлено судом в ході судового вирішення даного спору, на виконання умов Договору відповідачем були виконані, а позивачем прийнято виконання), загально будівельних робіт на об’єкті –культурно-туристичному комплексі по вул. Тбіліській в м. Запоріжжі.

Факт виконання відповідачем на користь позивача підрядних робіт та їх прийняття позивачем підтверджується Актами виконаних робіт (послуг) на загальну суму 578 660,00 грн. з ПДВ, які узгоджені сторонами та згідно яких виконані підрядні роботи прийняті позивачем без жодних зауважень та претензій, а саме:

- акт виконаних робіт (послуг) за серпень 2010 року № 5/08 від 31.08.2010 р. на суму 221 460,00 грн. з ПДВ;

- акт виконаних робіт (послуг) за вересень 2010 року № 1/09 від 08.09.2010 р. на суму 48 800,00 грн. з ПДВ;

- акт виконаних робіт (послуг) за вересень 2010 року № 2/09 від 09.09.2010 р. на суму 68 400,00 грн. з ПДВ;

- акт виконаних робіт (послуг) за вересень 2010 року № 3/09 від 16.09.2010 р. на суму 240 000,00 грн. з ПДВ.

З метою розрахунку за виконані відповідачем підрядні роботи протягом серпня –жовтня 2010 року позивачем на користь відповідача відповідними платіжними дорученнями перераховувалися грошові кошти, зокрема:

- платіжним дорученням № 486 від 31.08.2010 р. –221 460,00 грн., в тому числі ПДВ;

- платіжним дорученням № 499 від 08.09.2010 р. –48 800,00 грн., в тому числі ПДВ;

- платіжним дорученням № 513 від 09.09.2010 р. –68 400,00 грн., в тому числі ПДВ;

- платіжним дорученням № 531 від 16.09.2010 р. –240 000,00 грн., в тому числі ПДВ;

- платіжним дорученням № 572 від 08.10.2010 р. –120 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

При цьому, в кожному із вище перелічених платіжних доручень в графі “Призначення платежу” вказано: “Оплата за будівельно-монтажні роботи за договором № 03/10 від 02.08.2010 р.”.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем помилково було перераховано відповідачу на 120 000,00 грн. більше, ніж було передбачено умовами Договору № 03/10 від 02.08.2010 р.

Відповідачем зазначений факт жодними доказами спростований не був.

У відповідності до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, отримані відповідачем від позивача грошові кошти в сумі 120 000,00 грн. в силу зазначеної норми закону є безпідставно отриманими коштами, які підлягають поверненню відповідачем на користь позивача.

12.10.2010 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 365 з проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача 120 000,00 грн. помилково перерахованих коштів. Відповідачем вказаний лист залишений без відповіді та задоволення.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, на день розгляду спору повернення позивачу 120 000,00 грн. помилково перерахованих коштів суду не довів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення 120 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з ТОВ “Еталон-Строй-Сервіс” 120 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 1, 11, 1212 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон-Строй-Сервіс”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 40, код ЄДРПОУ 34789435, р/р № 2600039309739 в АБ “Діамант Банк” м. Київ, МФО 320834) на користь Приватного підприємства “Будрес”, (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9-Є, кв. 9, код ЄДРПОУ 25408512, р/р № 26004007081101 в ВАТ “СВЕДБАНК” м. Київ, МФО 300164) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 1 200 (одну тисячу двісті) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “23” лютого 2011 р.