Рішення № 14351249, 14.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.11 Справа № 9/24/11

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Заводська, 1)

до Закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 “Б”; 69600, ГСП-473)

про стягнення суми 88485, 89 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача –Пархоменко О.В. (довіреність № 73 від 26.01.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 77463 грн. 11 коп. основного боргу, суми 7069 грн. 30 коп. –пені, суми 2393 грн. 61 коп. –інфляційного збільшення суми боргу, суми 1559 грн. 87 коп. –3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/24/11, судове засідання призначено на 25.01.2011р. Ухвалою від 25.01.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.02.2011р.

14.02.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позовні вимоги, викладені позивачем в позовній заяві обґрунтовані наступним. На виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу цементу № 83 від 27.10.2008р., позивач відвантажив на адресу відповідача 5 вагонів цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 в загальній кількості 355 тон на суму 177501,42 грн. Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість. Крім основного богу, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання суму 2393,61 грн. –втрат від інфляції за період з квітня по жовтень 2010р., суму 1559,87 грн. –3 % річних за період з 01.04.2010р. по 01.12.2010р., суму 7069,30 грн. –пені за загальний період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. На підставі ст. ст. 525, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але у судовому засіданні 14.02.2011р. усно визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем, з сумою позовних вимог відповідач погодився. Також, представником відповідача надано суду клопотання про розстрочку виконання рішення на один рік по 7373,83 грн. в місяць. Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим становищем, яке утворилось на підприємстві, наявністю у ЗАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1»заборгованості з заробітної плати та нарахувань на неї до бюджетних фондів. В підтвердження викладених обставин відповідачем надано суду копію звіту з праці за січень 2011р., довідку про аналіз рахунку, копії витягів з банку та копію наказу по підприємству про встановлення неповного робочого тижня з виплатою праці за фактично відпрацьований час.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (Продавець, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу цементу № 83, відповідно до якого позивач зобов’язався передати у власність Покупця цемент (товар), а Покупець –прийняти даний товар та оплатити його (п. 1.1.).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2009р.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2009р., строк дії договору № 83 від 27.10.2008р. продовжено до 31.12.2010р.

За умовами п. 2.1. договору ціна, вартість, марка товару, тим його пакування та кількість наведені у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною даного договору. Ціна наведена без урахування залізничного тарифу на перевезення товару до станції отримання Покупцем.

Відповідно до п. 3.1. договору, продавець зобов’язується відвантажити товар Покупцю при наявності 100% передоплати та надходження належно оформленої заявки Покупця на відвантаження товару. Заявка вважається належно оформленою лише у випадку, якщо вона виконана в письмовій формі на фірмовому бланку Покупця, підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою підприємства, із зазначенням усіх реквізитів, які необхідні для відвантаження.

Пунктом 3.2. договору сторони визначили, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару вантажоперевізнику.

Розділом 5 договору сторони узгодили порядок розрахунків. Так, згідно п. 5.1. договору оплата за товар проводиться Покупцем шляхом передоплати у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Продавця. У пункті ж 5.2. договору встановлено, що сторони можуть погодити інші форми розрахунку, про що укладається додаткова угода до договору. За умовами п. 5.3. договору, при відвантаженні товару залізничним транспортом, залізничний тариф нараховується окремо, але оплачується Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця разом з оплатою за товар.

Згідно додатку № 6 від 19.02.2010р. до договору, який є специфікацією на поставку товару в лютому 2010р., сторони погодили здійснення поставки цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 в кількості 360 тон за ціною 500 грн. з ПВД за 1 тону на загальну суму 180000 грн. Також, вказаним додатком сторони узгодили форму розрахунку. Так, Покупець зобов’язується здійснити оплату товару на умовах відстрочення платежу. Покупець гарантує оплатити товар, поставлений за цією специфікацією, протягом березня 2010р. Кінцевою датою сторони домовилися вважати 31.03.2010р.

Як, свідчать матеріали справи, 19.02.2010р. відповідачем за допомогою факсимільного зв’язку направлено позивачу заявку (вих. № 167 від 19.02.2010р.) на відвантаження цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 в кількості 360 тон. Оплата відповідачем гарантована.

Позивачем виставлено рахунок-фактуру на оплату товару № П-00000033 від 19.02.2010р. на загальну суму 196897,54 грн. (з ПВД), яка складається з вартості цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 в кількості 360 тон за ціною 416,67 грн. без ПВД за 1 тону, на загальну суму 180001,440 грн. (з ПДВ), та відшкодування вартості залізнично транспортного тарифу –16896,096 грн. (з ПВД).

Того ж дня відповідачем на розрахунковий рахунок позивача перераховано грошові кошти в сумі 16896,10 грн. з призначенням платежу: «оплата залізничного тарифу згідно рахунку № П-00000033 від 19.02.2010р.».

На виконання умов договору № 83 від 27.10.2008р. та на підставі заявки за вих. № 167 від 19.02.2010р. позивачем 23.02.2010р. та 24.02.2010р. було відвантажено на адресу відповідача п’ять вагонів цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 в кількості 355 тон на суму 177501,42 грн. (без урахування залізничного тарифу), що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 51441070 від 23.02.2010р. та № 51441073 від 24.02.2010р. Залізничний тариф за вказаними поставками склав 16857,79 грн.

Однак в повному обсязі відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк та в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору. Відповідачем здійснена лише часткова оплата в сумі 116896,10 грн. (19.02.2010р. - 16896,10 грн.; 23.03.2010р. - 100000 грн.)

Тож, залишок боргу відповідача перед ТОВ “Промцемент” за поставлений товар (цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 в кількості 355 тон) складає 77463 грн. 11 коп.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 77463,11 грн. підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 77463,11 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу цементу № 83 від 27.10.2008р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з квітня по жовтень 2010р. у сумі 2393,61 грн. та 3% річних в сумі 1559,87 грн. за період з 01.04.2010р. по 01.12.2010р.

Слід зазначити, що нарахування 3% річних здійснювалось позивачем з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у додатку (специфікації) № 6 до договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 2393,61 грн. втрат від інфляції та суми 1559,87 грн. –3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 7069,30 грн. за загальний період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р.

Пунктом 6.3. договору № 83 від 27.10.2008р. передбачено, що у випадку порушення строків розрахунків, передбачених п. 5.1. та 5.3. даного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що діяла в період, за який сплачується пеня, неоплаченої суми, а також збитки від інфляції та інші збитки, що поніс Продавець у зв’язку з неналежним виконанням Покупцем своїх зобов’язань.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов’язань відповідачем є доведеним, пеня в сумі 7069,30грн. за загальний період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. розрахована позивачем вірно з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення на один рік, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому суд не обмежений конкретними строками відстрочки або розстрочки.

Беручи до уваги обставини, викладені відповідачем у клопотанні, зокрема, те, що відповідач знаходиться у вкрай складному фінансовому становищі, суд знаходить за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та з урахуванням інтересів обох сторін на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення суми 77463, 11 грн. основного боргу на чотири місяці, шляхом погашення боргу наступним чином: сплата суми 19365, 77 грн. –до 31.03.2011р., суми 19365,77 грн. –до 30.04.2011р., суми 19365, 77 грн. –до 31.05.2011р., суми 19365,80 грн. –до 30.06.2011р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача, так як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 6 ст. 83, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 “Б”; поштова адреса: 69600, ГСП-473; р/р 26000034601 у філії АБ «Автобазбанк»м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 13628220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Заводська, 1; р/р 26008051702735 в філії відділення Дон. РУ «Приватбанк», МФО 335496, код ЄДРПОУ 33320134) суму 77463 (сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 11 коп. основного боргу.

Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення суми 77463 грн. 11коп. основного боргу на чотири місяці, шляхом погашення боргу наступним чином: сплата суми 19365 грн. 77 коп. –до 31.03.2011р., суми 19365 грн. 77 коп. –до 30.04.2011р., суми 19365грн. 77 коп. –до 31.05.2011р., суми 19365 грн. 80 коп. –до 30.06.2011р.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 “Б”; поштова адреса: 69600, ГСП-473; р/р 26000034601 у філії АБ «Автобазбанк»м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 13628220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Заводська, 1; р/р 26008051702735 в філії відділення Дон. РУ «Приватбанк», МФО 335496, код ЄДРПОУ 33320134) суму 2393 (дві тисячі триста дев’яносто три) грн. 61 коп. втрат від інфляції, суму 1559 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 87 коп. - 3% річних, суму 7069 (сім тисяч шістдесят дев’ять) грн. 30 коп. –пені, суму 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 86 коп. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 21.02.2011р.