Рішення № 14351222, 01.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11 Справа № 9/6/11

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а)

до Приватного підприємства “Сігма-Плюс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 3, кв. 75)

про стягнення суми 1575 грн. 67 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача –Іванчик О.М.(довіреність № 04/27 від 04.01.2011р.)

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 1575 грн. 67 коп., з якої: сума 1256 грн. 79 коп. –основний борг за договором, сума 133 грн. 69 коп. –3% річних від простроченої суми, сума 136 грн. 18 коп. - інфляційні втрати, сума 49 грн. 01 коп. –пеня за шість місяців.

Ухвалою суду від 03.12.2010р. порушено провадження у справі № 9/6/11, судове засідання призначено на 11.01.2011р. Ухвалою суду від 11.01.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.02.2011р.

01.02.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 11.01.2011р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що при розрахунку пред’явленої до стягнення суми 133,69грн. -3% річних, Концерном «МТМ»в особі філії Концерну «МТМ»було допущено помилку, тому позивач коригує розрахунок і просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних в сумі 36,62 грн. Інші суми пред’явлені до стягнення позивачем залишено без змін.

          Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 665 від 01.08.2002р. просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 1256,79 грн. основного боргу за поставлену у період з серпня 2008р. по жовтень 2010р. теплову енергію, суму 36,62 грн. 3% річних за загальний період з 21.09.2008р. по 05.12.2010р., суму 136,18 грн. втрат від інфляції за період з жовтня 2008р. по жовтень 2010р., суму 49,01 грн. пені за загальний період з 21.12.2009р. по 05.12.2010р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з’являвся, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у довідці Головного управління статистки у Запорізькій області, а саме: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 3, кв. 75. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (енергопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємством “Сігма-Плюс” (споживач, відповідач у справі) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 665, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а відповідач –оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені умовами договору (п. 1.2.).

Відповідно до п.п. 10.1. договір набуває чинності з 01.08.2002р. і діє до 31.07.2007р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Відповідно до розділу VI договору, яким обумовлено порядок розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. договору, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов’язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Пунктом 6.4. договору сторони узгодили, що розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом –при відсутності приладів обліку.

Відповідно до п. 6.5. договору, споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту енергію.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з серпня 2008 року по жовтень 2010 року (включно) постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти надання послуг та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 1622,23 грн.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період з відміткою про відмову у їх підписанні Споживачем.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. Відповідачем здійснена лише часткова оплата в сумі 365,44грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 665 від 01.08.2002р. складає 1256,79 грн.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав. На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1256,79 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 36,62 грн. - 3% річних за загальний період з 21.09.2008р. по 05.12.2010р., суму 136,18 грн. втрат від інфляції за період з жовтня 2008р. по жовтень 2010р.

Слід зазначити, що нарахування 3% річних здійснювалось позивачем з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у п. 6.5 договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок 3-х відсотків річних у розмірі 36,62 грн. та втрат від інфляції у розмірі 136,18 грн. здійснений вірно, тому ці суми підлягають стягненню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 49,01 грн. за загальний період з 21.12.2009р. по 05.12.2010р.

Нарахування пені також здійснювалось позивачем з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у п. 6.5 договору.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов’язань відповідачем є доведеним, пеня в сумі 49,01 грн. розрахована позивачем вірно з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, так як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Сігма-Плюс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 3, кв. 75; п/р 26005230201 в КБ «Металург», МФО 313582, ЄДРПОУ 30515591) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а; р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 1256 (одна тисяча двісті п’ятдесят шість) грн. 79 коп. основного боргу, суму 49 (сорок дев’ять) грн. 01коп. –пені, суму 36 (тридцять шість) грн. 62 коп. - 3% річних, суму 136 (сто тридцять шість) грн. 18 коп. –втрат від інфляції, суму 102 (сто дві) грн. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 07.02.2011р.