Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.11 Справа № 7/8/11
Суддя
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”, м.Миколаїв
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталіт”, м.Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники:
Від позивача: Кришнева В.М., дов. № 1459/101005-117-05 від 28.07.2010р.
Від відповідача: Шпак В.І.,дов. № 10 від 14.02.2011р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 353032 грн. 56 коп. авансового платежу (предоплати) за непоставлену продукцію та розірвання договору поставки № 261 –У від 08.08.2008р.
Ухвалою суду від 20.12.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 07.02.2011 р. Ухвалою суду від 07.02.2011р. судове засідання відклалось в зв’язку з неявкою повноваженого представника в судове засідання та невиконання законних вимог суду.
Ухвали суду на адресу сторін були відправлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в позові в повному об’ємі з підстав, викладених в відзиві.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд задовольнити позовні вимоги: розірвати договір поставки № 261 –У від 08.08.2008р. укладений між ТОВ “Сталіт” та ТОВ “МГЗ” та стягнути з відповідача 353032 грн. 56 коп. суми авансового (сплачену предоплату) платежу за непоставлену продукцію.
Клопотання, що надійшли від представника відповідача 07.02.2011р. судом до уваги не приймаються, поскільки були здані представником, повноваження якого не були підтверджені належним чином, так як довіреність від 14.02.2011р. представником відповідача булла надана лише в судовому засіданні, що відбулося 16.02.2011р.
Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Судовий процес завершено 16.02.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
08.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталіт" (постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (покупець), який діяв через свого агента Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісний центр „Металург" (Агенський договір № 66-П/8ДВД від 02.03.2007 р.) укладено договір поставки 261 –У.
Згідно з вказаним договором та додатком № 1 від 08.08.2008р. (далі - додаток), відповідач зобов'язався поставити позивачу технологічне устаткування: пульпо - пульповий кожухотрубчатий теплообмінник 600 ТНВВ/10.0-М1/57-12-4 згідно з технічним проектом №202.050 ТП вартістю 1 176 775,20грн. (далі - продукція) на умовах, вказаних в договорі та додатках до нього.
Сторони погодили поставку продукції на умовах часткової попередньої оплати, а саме: перерахування позивачем авансового платежу в розмірі 30% вартості продукції (353 032,56грн.) протягом 10 банківських днів після підписання додатку, і в подальшому кінцевий платіж в розмірі 70% вартості продукції, який здійснюється протягом 10 банківських днів від дати поставки продукції (п.4.3 договору).
Відповідач, згідно з п.п. 4, 6 додатку, зобов'язався поставити продукцію протягом 140 календарних днів від дати підписання цього додатку на умовах DDР - ст. Жовтнева Одеської з.д., згідно (ІНКОТЕРМС 2000).
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Строки поставки згідно зі ст. 267 ГК України, встановлюються сторонами в договорі.
Додаток до договору сторони підписали 15.08.2008р. Позивач (покупець за договором) зобов'язався оплатити аванс в сумі 353 032,56грн. протягом 10 днів (тобто до 25.08.2008р.), а відповідач (постачальник за договором) - поставити продукцію протягом 140 календарних днів від дати підписання додатку № 1 (тобто до 03.01.2009р.).
На виконання умов договору, позивач згідно платіжного доручення № 5631 від 19.08.2008р., сплатив відповідачу 353 032,56грн., тобто аванс в розмірі та у строк, передбачені договором та додатком до нього, а також, у відповідності з рахунком №1108.1 від 11.08.2008р.
Через глобальну фінансову кризу, зумовлену спадом виробництва та цін на продукцію заводу, ТОВ «МГЗ»змушено було, як пояснив представник позивача, зупинити реалізацію проекту «Розширення та реконструкція ТОВ «МГЗ»до потужності 1,7 млн. тонн глинозему на рік», в т. ч. проекту «Модернізація установки ВТТВ».
З метою запобігання негативних наслідків позивач, згідно з факсимільним повідомленням від 09.10.2008р. № 101-12/258, пропонував відповідачу призупинити виконання договору та додатку № 3.
Відповідач листом від 13.10.2008р. № 1310.7 повідомив про виконання договору поставки в повному обсязі і що призупинення виконання договірних зобов'язань є неможливим.
Пізніше відповідач погодився достроково припинити дію договору за умови відшкодування витрат, пов'язаних з його виконанням (листи вих.: № 2210.3 від 22.10.2008р., №2710.5 від 27.10.2008р., №2111.7 від 21.11.2008р., № 0412.8 від 04.12.2008р, № 1512.7 від 15.12.2008р., № 0102/9 від 09.02.2009р., № 0403/17 від 04.03.2009р.).
Протягом листопада 2008р. - жовтня 2009р. позивач намагався врегулювати спір шляхом відшкодування витрат відповідача, підтверджених документами, про що свідчить листування (№101-12-03/1238 від 20.11.2008р., № 101-12-03/1247 від 02.12.2008р., №208/101-05-117-05 від 09.02.2009р., № 508/101-05-117-05 від 25.02.2009р., № 759/101-05-117-05 від 23.03.2009р., №2267/101-05-117-05 від 16.09.2009р., №2430/101-05-117-05 від 15.10.2009р.).
Документи, що підтверджують належним чином витрати відповідача, не були надані останнім і поставка продукції на суму отриманого авансу також не була здійснена, пропозиція щодо розірвання договору шляхом підписання відповідної угоди, також не прийнята відповідачем.
Відповідач, відхиливши всі пропозиції позивача, мав виконати свої зобов'язання за договором (оскільки сторони не досягли згоди щодо змін чи розірвання договору відповідно п. 9.1 договорі), а саме поставити продукцію до 03.01.2009р.
Договірні зобов'язання відповідачем до теперішнього часу не виконані, що є прострочкою виконання договірних зобов’язань.
27.05.2010р. за № 1031/101-05-117-05 відповідачу була направлена позивачем вимога про повернення авансу в сумі 353 032,56грн. та надано для підписання відповідну додаткову угоду про розірвання договору, оскільки згідно з п. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
В п. 9.3 договору сторони також передбачили право покупця в односторонньому порядку повністю або частково відмовитись від подальшого виконання договору у випадку невиконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п. 9.2. договору постачальник (у випадку дострокового припинення дії договору в зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним своїх зобов'язань) зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти, не покриті належною поставкою товару, протягом 5 банківських днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.
Відповідач був зобов'язаний повернути позивачеві одержану суму попередньої оплати, однак ця вимога відповідачем залишена без задоволення.
У відповіді (лист № 3008/6 від 30.08.10р.) відповідач повідомив про свою готовність поновити виготовлення теплообмінника за умови збільшення його вартості на 517 198,16грн., що не відповідає умовам договору сторін.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України ).
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу ( ст. 663 ЦК України ).
Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З матеріалів, наданих позивачем вбачається, що відповідач, в порушення умов договору, не виконав зобов'язання за договором.
Згідно із ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Ст. 188 ГК України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірванням договору у зв'язку з істотним порушенням договору з боку відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до п. п. 9.2, 9.3. договору, покупець має право в односторонньому порядку повністю або частково відмовитись від подальшого виконання договору у випадку невиконання постачальником своїх зобов'язань за договором, а постачальник, у випадку дострокового припинення дії договору в зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним своїх зобов'язань, зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти, не покриті належною поставкою товару, протягом 5 банківських днів. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати (п. 2 ст. 693 ЦК України ).
Позивач просить суд стягнути з відповідача передплату за договором в сумі 353032 грн. 56 коп.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги припинення зобов'язання внаслідок розірвання судом договору, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення передплати у сумі 353032 грн. 56коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позов слід задовольнити.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду. .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 611, 612, 615, 693 Цивільного кодексу України, ст.193, ГК України, ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати договір поставки від 08.08.2008 р. № 261 - У, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", який діяв через свого агента Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісний центр „Металург" (агенський договір від 02.03.2007 р. №66-П/8ДВД ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталіт”, 69006, м. Запоріжжя, Південне шосе, 113 (п/р 260093820700 в АТ “СЕБ Банк” м. Київ, МФО 300175, ЄДРПОУ 34373098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”, 54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471 (п/р 260090134273 в ПАТ “Сбарбанк Росії” м.Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 33133003) 353032 грн. 56 коп. сплаченої суми предоплати, 3615грн. 33 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Рішення підписане “21” лютого 2011 р.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Судове рішення № 14351172, Господарський суд Запорізької області було прийнято 16.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/8/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: