Рішення № 14351168, 14.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.11 Справа № 15/310/10

Суддя

За позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний Банк “Бізнес Стандарт”, 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 15а

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прибій Л”, 70400,Запорізька область, Запорізький район, с. Шевченківське вул. Миру, буд.. 37

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Прибій”, 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 40а, кв. 63

про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № КР 56-2007 від 12.09.2007р.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Баранов О.В., представник дов. № 168 від 30.08.2010

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Слєсарь О.В., представник дов. № б/н від 28.01.2011

Суть спору:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “Акціонерний Банк “Бізнес Стандарт” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Прибій” про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № КР 56-2007 від 12.09.2007.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 20.12.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги та з урахуванням останніх уточнень ним заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Банку права продажу предмета іпотеки третій особі покупцеві за ціною, не нижче тієї, що буде визначена шляхом незалежної експертної оцінки. Надати право на отримання будь-яких документів, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки. Передати управління Банку предметом іпотеки та суму коштів від реалізації предмету іпотеки спрямувати на погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3309686,28 грн. Вказані уточнення з урахуванням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняті судом до розгляду.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: 12.09.2007 між ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є ПуАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», та ТОВ «Прибій»укладено кредитний договір №КР 56-2007. Відповідно до договору відповідачу було надано кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 2 000 000,00 грн. на термін до 11.09.2009 на умовах, передбачених договором, зі сплатою відсотків та комісій, обумовлених договором.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, в період з 12.09.2007 по 19.09.2008 видав кредит у сумі 2 000 000,00 грн., а відповідач в порушення умов договору зобов’язання не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість по кредиту в сумі 2 000 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 846 490,77 грн., 500237,60 грн. пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по відсотках.

В забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Прибій»за кредитним договором, між ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є ПуАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», та ТОВ «Прибій Л»укладено іпотечний договір №ДЗ 103-07 від 12.09.2007. За умовами п. 2.6.1. іпотечного договору, у випадку невиконання будь-якого із зобов’язань, що забезпечені іпотекою, АТ «АБ «Бізнес Стандарт»(публічне) має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

У зв’язку з невиконанням ТОВ «Прибій»своїх зобов’язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, які судом приймалися у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ «Прибій Л»шляхом надання позивачу права продажу предмету іпотеки третій особі покупцеві за ціною, не нижче тієї, що буде визначена шляхом незалежної експертної оцінки; надати позивачу право на отримання будь-яких документів, що необхідні для укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки; передати в управління позивачу предмет іпотеки; суму коштів від реалізації предмету іпотеки направити на погашення відсотків згідно п. 4.5. кредитного договору в сумі 3309686,28 грн., у т. ч. заборгованість по тілу кредиту 2000000,00 грн., заборгованість по відсотках 811932,67 грн., пеня на суму простроченої заборгованості 497753,61 грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, надіслав суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Кредитним договором №КР 56-2007 від 12.09.2007 зі змінами була передбачена відсоткова ставка 21% річних. Але згідно розрахунку, наданого позивачем, останній застосовує відсоткову ставку у розмірі 22%, тобто самовільно та безпідставно збільшує суму заборгованості за кредитним договором. А враховуючи, що нараховану таким чином суму, позивач використовує в подальшому при нарахуванні пені, то весь розрахунок є таким, що не відповідає дійсності і не ґрунтується на умовах кредитного договору. Крім того, п. 1.1. іпотечного договору узгоджено, що іпотекодавець забезпечує сплату відсотків у розмірі не більше 20% річних. Тобто позивач повинен був застосувати таку ставку при розрахунку суми заборгованості.

Також відповідач вважає, що вимоги позивача суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки, всупереч ст. 35 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержавтелем –позивачем не надсилалася письмова вимога про усунення порушення.

Крім того, всупереч ст. 39 Закону України «Про іпотеку», позивачем крім опису нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержавтеля, та прохання суду про передачу предмета іпотеки в управління, нічого більше не зазначив в своїй заяві.

На думку відповідача, передача предмета іпотеки в управління позивача порушує права іпотекодавця, оскільки отримавши предмет іпотеки в управління позивач не буде квапитися з його реалізацією, а при цьому буде нараховувати відсотки та штрафні санкції.

Третя особа по суті позовних вимог заперечила поклавши в обґрунтування заперечень позицію відповідача.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представників позивача та третьої особи розгляд справи ведеться без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників повивача та третьої особи суд встановив, що 12.09.2007 р. між Акціонерним банком «ТАС-Бізнесбанк»- Банк (позивач у справі), правонаступником якого є ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт», правонаступником якого в свою чергу є ПуАТ «АБ «Бізнес Стандарт», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибій»- Позивальник (третя особа у справі) укладено кредитний договір №КР 56-2007, за умовами якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 1 800 000,00 грн.

01.04.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду №3, за умовами якої розмір кредитної лінії збільшено до 2000000,00 грн. на термін до 11.09.2009. Також визначено графік повернення отриманих коштів, а саме: не пізніше 30.04.2009р. –1667000,00 грн. сума ліміту, сума погашення –333000,00 грн.; не пізніше 29.05.2009р. –1334000,00 грн. , сума погашення 333000,00 грн.; не пізніше 30.06.2009р. –1001000,00 грн. сума ліміту, сума погашення –333000,00 грн.; не пізніше 31.07.2009р. –668000,00 грн. сума ліміту, сума погашення –333000,00 грн., не пізніше 31.08.2009р. – 335000,00 грн. сума ліміту, сума погашення –333000,00 грн., не пізніше 11.09.2009р. –0,00 грн. сума ліміту, сума погашення 335000,00 грн.

Факт отримання ТОВ «Прибій»кредиту підтверджується банківською випискою за період з 12.09.2007 по 19.10.2010.

За умовами п. 4.2. договору, позивальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних.

01.07.2008 між сторонами укладено договір №4 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за умовами якого змінено п. 4.2. кредитного договору та встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 21%.

Пунктом 5.2. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом, комісій за надання та управління кредитом, передбачених цим договором, позивальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Розділом 3 кредитного договору встановлено обов’язок позичальника цілком повернути банку кредит у встановлений термін та оплатити відсотки за користування кредитом.

12.09.2007 між Акціонерним банком «ТАС-Бізнесбанк»- Банк, Іпотекодержатель (позивач у справі), правонаступником якого є ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт», правонаступником якого в свою чергу є ПуАТ «АБ «Бізнес Стандарт», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибій Л»- Іпотекодавець (відповідач у справі) укладено іпотечний договір №ДЗ 103-07, за умовами якого іпотекодавець забезпечив іпотекою виконання усіх зобов’язань ТОВ «Прибій»за кредитним договором №КР 56-2007 від 12.09.2007.

Також п. 1.1. іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець забезпечує іпотекою, зокрема, сплату позичальником відсотків у розмірі не більше 20% річних.

Відповідно до п. 1.2 –1.4 договору, іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов’язань перед банком, що зазначені у п. 1.1 цього договору, на умовах, що визначені цим договором, передає в іпотеку об’єкт нерухомості (реєстраційний номер - 18339298), що розташований за адресою: Запорізька область, приморський район, м. Приморськ, вул.. Єніна, буд. 9-а, а саме: адміністративні будівля.

Опис об’єкту: в адміністративній будівлі кімнати №№13, 14, 15, 16, 17, 18 літера А за планом земельної ділянки; ганок до літери А за планом земельної ділянки; склади під літерою О за планом земельної ділянки; ворота №8 за планом земельної ділянки; паркан №9 за планом земельної ділянки.

1.3 Іпотекодавець підтверджує, що: майно належить йому на праві власності; майно може бути відчужено ним і на нього відповідно до законодавства може бути звернено стягнення; майно зареєстровано у встановленому законодавством України порядку як окремий виділений в натурі об’єкт нерухомого майна.

Об’єкт нерухомості, що передається в іпотеку, належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №131631, виданого Виконавчим комітетом Приморської міської ради Приморського району Запорізької області 29.03.2007 року, що стверджується витягом №14875421 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який був виданий Приморським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Запорізької області 12.06.2007р.

1.4 Заставна вартість предмету іпотеки, що визначена за згодою сторін 131134 грн.

Згідно п. 2.6.1 іпотечного договору, у випадку невиконання будь-якого із зобов’язань, що забезпечені іпотекою, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та з урахуванням наданих уточнень просить також суму коштів від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості за кредитним договором №КР-56-2007 від 12.09.2007р. в сумі 3309686,28 грн., у т. ч. 2 000000,00 грн. основного боргу, 811932,67 грн. заборгованості за нарахованими відсотками за період з 21.11.2008р. по 20.10.2010р., 368000,00 грн. пені за період з 20.04.2010р. по 20.10.2010р. нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту та 129753,61 грн. пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по відсотках за період з 20.04.2010р. по 20.10.2010р.

Суд вважає, що оскільки умовами п. 1.1 іпотечного договору № ДЗ 103-97 передбачена відповідальність ТОВ «Прибій Л»лише в межах сплати відсотків у розмірі не більше 20%, то відповідно кошти від реалізації предмету іпотеки повинні бути спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором лише в розмірі 20% - 766666,59 грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т. ч. неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням вище викладених вимог чинного законодавства, суд вважає, що кошти від реалізації предмету іпотеки повинні бути спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором лише в розмірі 178164,38 грн. пені нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту за період з 20.04.2010р. по 20.10.2010р., та 68 296,34 грн. пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по відсотках за період з 20.04.2010р. по 20.10.2010р.

У зв’язку з невиконанням ТОВ «Прибій»своїх зобов’язань по кредитному договору, банком 31.05.2010 на адресу ТОВ «Прибій Л»було направлено іпотечну вимогу про те що, у випадку непогашення у строк до 20.06.2010 заборгованості по кредитному договору, банком будуть здійснені заходи щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Доказів надання відповіді на іпотечну вимогу не надано.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержательмає право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 2.6.1 іпотечного договору, у випадку невиконання будь-якого із зобов’язань, що забезпечені іпотекою, АТ «АБ «Бізнес Стандарт»має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як свідчать приписи ч. 1 ст. 34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Частиною 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що відсутність повідомлення про порушення основного зобов'язання або положень іпотечного договору не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладених вимог, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону України «Про іпотеку»

У зв’язку з чим, заперечення відповідача щодо не дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»щодо обов’язковості надсилання письмової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором є безпідставними. Крім того, в матеріалах справи міститься копія іпотечної вимоги №482 від 31.05.2010р. адресована директору ТОВ «Прибій Л»Липці О.І. з вимогою погасити заборгованість ТОВ «Прибій»перед Банком за кредитним договором №КР 56-2007 від 12.09.2007р. в розмірі 3402335,21 грн., у т. ч. по тілу кредиту 2000000,00 грн., за нарахованими відсотками –652157,57 грн.; пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості –750177,64 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, а також вказано, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а ч. 2 цієї же статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Згідно із ч. ч. 6 - 10 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Статтею 17 Закону України “Про іпотеку” зазначені підстави припинення іпотеки: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Жодної з цих підстав не настало для припинення дії договору іпотеки.

Як встановлено в судовому засіданні, зобов’язання за договором кредиту не виконані, таким чином, зобов’язання по кредитному договору не припинилися, а оскільки договір іпотеки укладено для забезпечення виконання зобов’язань по договору кредиту, то не припинилася і дія договору іпотеки.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного суд вважає, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про надання Банку права на отримання будь-яких документів, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, то суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги у зв’язку з не відповідністю вимогам чинного законодавства України та відсутності доказів, які б свідчили про перешкоджання будь-кого в наданні таких документів для реалізації права позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: в адміністративній будівлі кімнати №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, які позначені на плані земельної ділянки літерою А; Ґанок, який позначено на плані земельної ділянки до літери А; Склади, які позначені на плані земельної ділянки літерою О; Ворота, які позначені на плані земельної ділянки №8; паркан, який позначено на плані земельної ділянки №9, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Прибій Л»70400, Запорізька область, Запорізький район, с. Шевченківське, вул. Миру буд. 37 код ЄДРПОУ 33652491 та розташовані за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Єчина буд. 9-а, на загальну суму 3 013 127,31 грн., у т. ч. заборгованість по тілу кредиту в розмірі 2 000000,00 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 766 666,59 грн., сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 178 164,38 грн., суми пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по відсотках в розмірі 68 296,34 грн.

Звернення стягнення здійснити шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», м. Київ права продажу предмета іпотеки третій особі - покупцеві за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Передати в управління Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», м. Київ предмет іпотеки, а саме: в адміністративній будівлі кімнати №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18 які позначені на плані земельної ділянки літерою А; Ґанок, який позначено на плані земельної ділянки до літери А; Склади, які позначені на плані земельної ділянки літерою О; Ворота, які позначені на плані земельної ділянки №8; паркан, який позначено на плані земельної ділянки №9, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Прибій Л»70400, Запорізька область, Запорізький район, с. Шевченківське, вул. Миру буд. 37 код ЄДРПОУ 33652491 та розташовані за адресою: Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Єчина буд. 9-а

Суму коштів від реалізації предмету іпотеки спрямувати на погашення суми заборгованості за кредитним договором №КР 56 - 2007 від 12.09.2007р. на загальну суму 3 013 127,31 грн., у т. ч. заборгованість по тілу кредиту в розмірі 2 000000,00 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 766 666,59 грн., сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 178 164,38 грн., суми пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по відсотках в розмірі 68 296,34 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибій Л»70400, Запорізька область, Запорізький район, с. Шевченківське вул. Миру буд. 37 на користь Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», 04073, м. Київ, вул. Куренівська 15-а, код банку 339500, ідентифікаційний номер 09806443 судові витрати з державного мита в розмірі 1311,34 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Видати наказ.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21.02.2011р.